Ухвала суду № 134981807, 19.03.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9451/25

Провадження № 2/947/212/26

УХВАЛА

19.03.2026

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю

представника позивача адвоката Аверіної В.В.

представників відповідача ОСОБА_1 - Мартиненко А.В.

представника ДО «УКРНОІВІ» - Фінагіна В.Б.

розглянувши клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків на подання доказів по цивільної справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участі третіх осіб Приватного підприємства «Дольче-Віта» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД», про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду 12.03.2025 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада», звернулась адвокат Аверіна Вікторія Валеріївна, шляхом подання до канцелярії суду цивільного позову до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» за участі третьої особи Приватне підприємство «Дольче-Віта» із вимогами про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.01.2019 року на знак для товарів і послуг «РОЛЛІНІ», власником якого є ОСОБА_1 у зв`язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, після подання заявки 24.04.2017 № m201709085; зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про припинення дії свідоцтва України 253211 від 25.01.2019 на знак для товарів і послуг «РОЛЛІНІ» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 від 22.03.2023 року на торговельну марку «РОЛЛИНИ», власником якого є ОСОБА_1 , у зв`язку з перетворенням торговельної марки в позначення, що стало загальновживаним, як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, після подання заявки 15.04.2021 року № m 202108892; зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 від 22.03.2023 року на торговельну марку «РОЛЛИНИ» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позов оплачено судовим збором у загальному розмірі 12 112,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси від 12.03.2025 року головуючим у справі визначено суддю Луняченко В.О.

Ухвалою від 21.03.2025 року відкрито провадження у даної цивільної праві за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 21.04.2025 рок.

В системі «Електронний суду» 27.03.2025 року сформовано відзив із додатками представника відповідача Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» Фінагіної В.Б.

Також 09.04.2025 року у системі «Електронний суд» сформовано відзив із додатками представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кравець Р.Ю.

Вказані відзиві із додатками прийняти судом у підготовчому засіданні 21.04.2025, яке було проведено за участю представника позивача, а у підготовчому засіданні об`явлена перерва за клопотанням представників відповідача.

За клопотанням представника позивача судом 10.06.2025 в якості третій сторони , яка не заявляє власних вимог, залучено Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД».

Також до суду 10.06.2025 представником позивача подано клопотання про доручення в якості доказів висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».

Під час підготовчого засідання у звязку із відсутністю клопотання про поновлення строків на подання доказів вказані докази були повернуті представнику позивача.

Представником позивача , шляхом формування в системі «Електронний суд» 20.08.2025 подано клопотання про поновлення строку на подання доказів та повторно подані для залучення в якості доказів висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».

Ухвалою суду від 26 серпня 2025 року було відмовлено у задоволення клопотання про поновлення процесуальних строків на подання доказів, у вигляді висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс», по цивільної справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участі третіх осіб Приватного підприємства «Дольче-Віта» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД», про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України

Постановою від 27.11.2025 Одеськім апеляційним судом скасована ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2025 року а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участі третіх осіб: Приватного підприємства «Дольче-Віта» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу про відмову у поновлені строку апеляційний суд зазначив що предметом позову у даній справі є припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України, а відтак, позовні вимоги пов`язані із необхідністю встановлення, під час розгляду справи, факту перетворення назви торгівельної марки у загальновживані позначення, у зв`язку із чим відмова судом у поновленні відповідного процесуального строку та неприйняття вказаних доказів має ознаки надмірного формалізму, який приведе до неповноти з`ясування всіх обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи, та фактично буде заважати сприянню правової визначеності і належному здійсненню правосуддя.

Таким чином , скасувавши ухвалу, якою судом першої інстанції було відмовлено у поновленні строків на прийняття доказів , апеляційний суд зазначивши що така відмова є ознакою надмірного формалізму, яке призведе для неповноти з`ясування всіх обставин , що мають суттєве значення для вирішення справи , сам строки на подання вказаних доказів не поновив та повернув справу для продовження розгляду справи, тобто для розгляду і питання про поновлення процесуальних строків, яки були предметом вирішення ухвали від 26 серпня 2025 року.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів.

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи ( постанова Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14).

Статтею 83 ЦПК України визначено що сторони і інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду ( ч.1) , при чому позивач та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви ( ч.2) , а у випадку якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу ( ч.3).

Частиною п`ятою вказаної статті визначено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Таким чином законом встановлений строк на подання доказів стороною позивача по цивільної справі у вигляді обмеження відповідного права у вигляді подання доказів водночас з поданням позовної заяви.

Зазначені обмеження визначені з метою підтримання відповідного балансу можливостей сторін, так як саме позивач як ініціатор спору має певний ( необмежений судом) час на підготовку звернення до суду , а відповідач як особа яка вимушена діяти в рамках існуючої цивільної справи з відповідним обмеженням, встановленим судом, по часу підготовки власної позиції і необхідністю подавати власні докази разом із поданням першої заяви по суті справи.

Одними з основних засад ( принципів) цивільного судочинства, відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 ЦПК України є змагальність сторін, яка відповідно до положень ст. 12 цього кодексу , здійснюється на засадах рівності сторін, рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом із визначенням законом ризиків настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням сторонами процесуальних дій.

У ЦПК України статтею 122 України встановлено, що строки встановлені законом або судом також можуть визначатись вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, та перебіг такого строку, згідно ст. 123 починається з наступного дня з настання події, з якою пов`язано його початок, при чому за змістом ст. 124 перебіг строку, закінчення якого пов`язано із подією , закінчується наступного дня після настання відповідної події.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом ( ч.1,2 ст. 126 ЦПК України).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

В обґрунтуванні поважності причин для поновлення строку на подання вказаних вище доказів представник позивача посилається на той факт що висновок експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 був отриманий нею особисто лише 29.05.2025 , однак у звязку із знаходження представника за кордоном до 08.06.2025 , вона змогла подати його до суду лише 10.06.2025.

Аналітичний звіт від 21.03.2025 було отримано особисто адвокатом Аверіною В.В. 28.05.2025 , що призвело також до можливості його подання лише 10.06.2025.

Представник позивача наполягає на тому, що сама позовні вимоги пов`язані з необхідністю встановлення під час розгляду справи факту перетворення назви торгівельної марки у загальновживані позначення а тому відмова у поновленні відповідного процесуального строку та неприйняття вказаних доказів буде мати ознаки надмірного формалізму який приведе до неповноти з`ясування всіх обставин що мають суттєве значення для вирішення справи а тому фактично буде заважати сприянню правової визначеності і належному здійсненню правосуддя.

Представниками відповідачів заперечується проти задоволення заяви про поновлення процесуальних строків на подання вказаних вище доказів з мотивів того що кожна сторона має не лише право а і обов`язки щодо виконання процесуальних дій, і це пов`язано із визначеністю для кожної з сторін правової позиції та доказової бази опонентів що, у сою чергу, дозволяє ефективно використовувати власні права на подання заперечень і підготовки доказів які вказані заперечення підтверджують, та є одним із основних принципів судочинства рівність сторін у змагальності.

Представники відповідачів звертають увагу на той факт, що стороною позивача не доведено факт пропущення процесуальних строків на подання вказаних доказів у звязку із наявністю обставин які були непереборними та в цілому не могли залежати від волевиявлення сторони. Так при звернення до суду із позовною заявою 12.03.2025 сторона позивача, яка на той час вже отримала первісний висновок експерта від 26.12.2024 та направила його до експерта із проханням виправити технічні помилки 04.03.2025, але розуміючи наявність вказаного доказу, який сама сторона вважає суттєвим, а ні у позовної заяві а ні окремим клопотанням при подачі позовної заяви сторона не повідомила суд при наявність вказаного доказу або неможливість його подання до суду. Так саме і про наявність аналітичного звіту , який було проведено у лютому 2025 року на прохання сторони позивача , про проведення такого дослідження та намір подання вказаного звіту при подачі позовної заяви суд та інших учасників процесу повідомлено не було.

Враховуючи вказані обставини суд вважає що стороною позивача не доведено а ні наявність поважності причин для поновлення процесуальних строків а ні відсутність істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій по наданню вказаних доказів або повідомлення суду та інших учасників процесу про наявність таких доказів та неможливість їх подання водночас із позовною заявою , однак з урахуванням правової позиції колегії судів апеляційної інстанції, яки прийшли до висновку що відмова у поновленні процесуальних строків у даному випадку буде мати ознаки надмірного формалізму, який приведе до неповноти з`ясування всіх обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи, та фактично буде заважати сприянню правової визначеності і належному здійсненню правосуддя, а також з урахуванням юридичної визначеності суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення процесуальних строків на подання доказів, у вигляді висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 81,127,353,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання про поновлення процесуальних строків на подання доказів, у вигляді висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс», по цивільної справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участі третіх осіб Приватного підприємства «Дольче-Віта» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД», про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України.

Поновити процесуальний строк та прийняти в якості доказів висновок експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичний звіт , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».

Ухвала про поновлення процесуальних строків та прийняття доказів не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, а заперечення на вказане рішення суду може бути зазначено у апеляційної скарзі на рішення суду по суті.

Суддя В. О. Луняченко