Ухвала суду № 134980686, 17.03.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 468/450/26

Провадж.№ 1-кп/481/83/2026

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

17.03.2026 року Колегія суддів Новобузького районного суду Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ( в режимі відеоконференції),

захисників : ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ( в режимі відеоконференції),

перекладача ОСОБА_16 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг, Миколаївської області, клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

а також обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025152040000127 від 14.02.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 313, ст. 28 ч.2 ст. 317 КК України, та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

Установила:

13.03.2026 року до Новобузького районного суду Миколаївської області із Миколаївського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 313, ст. 28 ч.2 ст. 317 КК України, та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 року обвинувальний акт переданий на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою колегії суддів від 16.03.2026 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. Клопотань, які би перешкоджали такому призначенню не заявив.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_11 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували. Додаткових заяв не мали.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_12 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували. Додаткових заяв не мали.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_13 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували. Додаткових заяв не мали.

Обвинувачена ОСОБА_9 та її захисник ОСОБА_14 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували. Додаткових заяв не мали.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_15 проти призначення справи до судового розгляду не заперечували. Додаткових заяв не мали.

Інших клопотань, які би перешкоджали призначенню даного кримінального провадження до судового розгляду учасники судового провадження не заявили.

Заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з обвинувальним актом та матеріалами доданими до нього, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до обвинувального акту, складеного відповідно до вимог КПК України.

Питання щодо підсудності справи саме Новобузькому районного суду Миколаївської області було визначене ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 13.03.2026.

Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, відсутні.

Враховуючи наведене, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, щодо можливості призначення судового розгляду, їх позиції з питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, визначивши дату та місце його проведення, і склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Окрім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив суд продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_6 , який раніше був обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.10.2025 та неодноразово продовжений ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва до 21.03.2026. Прокурор вважає, що на даний час ризики, передбачені п. 1,3,5ч.1 ст.177 КПК України а саме: можливість переховуватись від суду, можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Прокурор, як на обставини наявності вказаних ризиків посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні багатьох епізодів особливо тяжкого злочину в сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Зазначені дії вчинені обвинуваченим у складі організованої групи, із чітким розподілом ролей та функцій учасників, із корисливим мотивом, із застосуванням засобів конспірації. У зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію, або на окуповану територію. Перебуваючи поза межами ізоляції обвинувачений може вжити заходів щодо штучного алібі, а також заходів, спрямованих на затягування судового розгляду у кримінальному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на осіб які придбавали наркотичні засоби у обвинувачених. А також може впливати на інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, які хоч і не надавали покази на досудовому розслідуванні, однак слідчому судді надавали частково викривальні пояснення. Крім того ОСОБА_6 тривалий час здійснював керівництво діями ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . ОСОБА_6 тривалий час вдавався до вчинення злочинних дій у сфері незаконного обігу особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів з метою отримання незаконного прибутку, вживав активні заходи до облаштування лабораторій для зберігання, виготовлення прекурсорів, психотропної речовини із залученням до незаконної діяльності інших осіб. Інших офіційних джерел доходу обвинувачений не має, отже перебуваючи на воді зможе продовжити свою злочинну діяльність.

Також у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив суд продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 , який раніше був обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.10.2025 та неодноразово продовжений ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва до 21.03.2026. Прокурор вважає, що на даний час ризики, передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України а саме: можливість переховуватись від суду, можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Прокурор, як на обставини наявності вказаних ризиків посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні багатьох епізодів особливо тяжкого злочину в сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Зазначені дії вчинені обвинуваченим у складі організованої групи, із чітким розподілом ролей та функцій учасників, із корисливим мотивом, із застосуванням засобів конспірації. У зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію, або на окуповану територію. Перебуваючи поза межами ізоляції обвинувачений може вжити заходів щодо штучного алібі, а також заходів, спрямованих на затягування судового розгляду у кримінальному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на осіб які придбавали наркотичні засоби у обвинувачених. А також може впливати на інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, які хоч і не надавали покази на досудовому розслідуванні, однак слідчому судді надавали частково викривальні пояснення. ОСОБА_7 тривалий час вдавався до вчинення злочинних дій у сфері незаконного обігу особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів з метою отримання незаконного прибутку, вживав активні заходи до облаштування лабораторій для зберігання, виготовлення прекурсорів, психотропної речовини із залученням до незаконної діяльності інших осіб. Інших офіційних джерел доходу обвинувачений не має, отже перебуваючи на воді зможе продовжити свою злочинну діяльність.

Також у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив суд продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_8 , який раніше був обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.10.2025 та неодноразово продовжений ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва до 21.03.2026. Прокурор вважає, що на даний час ризики, передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України а саме: можливість переховуватись від суду, можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Прокурор, як на обставини наявності вказаних ризиків посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні багатьох епізодів особливо тяжкого злочину в сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Зазначені дії вчинені обвинуваченим у складі організованої групи, із чітким розподілом ролей та функцій учасників, із корисливим мотивом, із застосуванням засобів конспірації. У зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні, або на окуповану територію. Перебуваючи поза межами ізоляції обвинувачений може вжити заходів щодо штучного алібі, а також заходів, спрямованих на затягування судового розгляду у кримінальному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на осіб які придбавали наркотичні засоби у обвинувачених. А також може впливати на інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, які хоч і не надавали покази на досудовому розслідуванні, однак слідчому судді надавали частково викривальні пояснення. ОСОБА_8 тривалий час вдавався до вчинення злочинних дій у сфері незаконного обігу особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів з метою отримання незаконного прибутку, вживав активні заходи до облаштування лабораторій для зберігання, виготовлення прекурсорів, психотропної речовини із залученням до незаконної діяльності інших осіб. Інших офіційних джерел доходу обвинувачений не має, отже перебуваючи на воді зможе продовжити свою злочинну діяльність.

Також у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив суд продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_9 , який раніше був обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.10.2025 та неодноразово продовжений ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва до 21.03.2026. Прокурор вважає, що на даний час ризики, передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України а саме: можливість переховуватись від суду, можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Прокурор, як на обставини наявності вказаних ризиків посилається на те, що обвинувачена ОСОБА_9 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні багатьох епізодів особливо тяжкого злочину в сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Зазначені дії вчинені обвинуваченою у складі організованої групи, із чітким розподілом ролей та функцій учасників, із корисливим мотивом, із застосуванням засобів конспірації. У зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачена може переховуватись від суду, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію, або на окуповану територію. Перебуваючи поза межами ізоляції обвинувачена може вжити заходів щодо штучного алібі, а також заходів, спрямованих на затягування судового розгляду у кримінальному провадженні. Обвинувачена ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на осіб які придбавали наркотичні засоби у обвинувачених. А також може впливати на інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, які хоч і не надавали покази на досудовому розслідуванні, однак слідчому судді надавали частково викривальні пояснення. ОСОБА_9 тривалий час вдавався до вчинення злочинних дій у сфері незаконного обігу особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів з метою отримання незаконного прибутку, вживала активні заходи до облаштування лабораторій для зберігання, виготовлення прекурсорів, психотропної речовини із залученням до незаконної діяльності інших осіб. Інших офіційних джерел доходу обвинувачена не має, отже перебуваючи на воді зможе продовжити свою злочинну діяльність.

Також у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив суд продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_10 , який раніше був обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 12.10.2025 та неодноразово продовжений ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва до 21.03.2026. Прокурор вважає, що на даний час ризики, передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України а саме: можливість переховуватись від суду, можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Прокурор, як на обставини наявності вказаних ризиків посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_10 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину в сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. У зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію, або на окуповану територію. Перебуваючи поза межами ізоляції обвинувачений може вжити заходів щодо штучного алібі, а також заходів, спрямованих на затягування судового розгляду у кримінальному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_10 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме на осіб які впізнали обвинувачених, як осіб, що виготовляли психотропні речовини. А також може впливати на обвинуваченого ОСОБА_7 , з яким він знайомий і може схиляти його до дачі показань, які виправдовують обвинуваченого. ОСОБА_10 обізнаний з процесом виготовлення психотропних речовин, об`ємом виготовленої речовини, і оскільки інших офіційних джерел доходу обвинувачений не має, отже перебуваючи на воді зможе продовжити свою злочинну діяльність.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_11 проти задоволення клопотання заперечували. Захисник пояснив, що ризики на які посилається прокурор у своєму клопотання є надуманими, лише припущенням, нічим не підтверджені. Вина ОСОБА_6 зібраними доказами не підтверджується, він раніше не судимий, не має на меті переховуватись від суду, а тому просить суд обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, або ж визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_12 проти задоволення клопотання заперечували. Захисник пояснив, що ризики, на які вказує прокурор, є надуманими, не підтверджені належним чином. Обвинувачений ОСОБА_7 має сім`ю, неповнолітню дитину. Впливати на обвинувачених чи свідків наміру не має, а тому просить відмовити у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а в разі задоволення клопотання прокурора визначити мінімальний розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_13 заперечували проти задоволення клопотання. Обвинувачений пояснив, що він не має жодного відношення до даного кримінального правопорушення, та просить обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту , або ж визначити розмір застави. Захисник пояснив, що його підзахисного затримали не у складі групи, а вдома під час проведення обшуку, хоча жодних заборонених речей виявлено не було. Ризики про які заявляє прокурор є надуманими, тому захисник просив визначити розмір застави.

Обвинувачена ОСОБА_9 та її захисник ОСОБА_14 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Обвинувачена пояснила, що у неї на утриманні є малолітня дитина та хвора мати, а сама вона вже достатній час провела в місці позбавлення волі. Захисник пояснив, що не існує жодного ризику перебування обвинуваченої на волі, вона має міцні соціальні зв`язки, хвору матір, дитину , а тому клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_15 також просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Захисник пояснив, що на теперішній час не існує жодного ризику, а єдиною підставою перебування його підзахисного під вартою є тяжкість інкримінованого правопорушення. Раніше ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності не притягувався. Захисник також просив визначити його підзахисному розмір застави.

Колегія суддів, заслухавши клопотання прокурора та проаналізувавши його, заслухавши заперечення обвинувачених та їх захисників, робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 3 статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Колегія суддів вважає за недоцільне досліджувати докази вини обвинувачених при продовженні строків запобіжного заходу, оскільки наведене порушує принцип презумпції невинуватості та суперечить нормам кримінально-процесуального закону та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якими рішення суду повинно бути викладено у формулюваннях, які забезпечують принцип невинуватості особи.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою суд не вправі досліджувати докази і давати їм оцінку чи в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинувачених, розглядати й вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті обвинувачення.

Також, колегія суддів враховує, що судовий розгляд справи на даний час перебуває на стадії підготовчого судового засідання, обвинувачені та свідки судом ще не допитувались, письмові докази також не вивчались.

За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .

Як вбачається з матеріалів справи 12.10.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.12.2025 р. включно.

01.12.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.01.2026 року включно.

21.01.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 року включно.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, чи продовжити вчинення кримінального правопорушення.

Ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені слідчим суддею 21.01.2026 р. під час вирішення питання про продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_6 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає колегії суддів підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, або його скасування.

Обвинувачений ОСОБА_6 не одружений, утриманців не має, не працевлаштований, до кримінальної відповідальності притягується не вперше, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків у останнього, обвинувачується у вчиненні злочинів які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Колегія суддів вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час, не змінилися.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Зазначені обставини і наявність вказаних ризиків є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в продовженні строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, у виді триманні під вартою, без права внесення застави, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, з метою попередження ризику його переховування від суду, незаконного впливу на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, та продовження вчинення протиправних дій, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в місцях позбавлення волі, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, без можливості внесення застави.

В той же час, колегія суддів не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Судом враховується практика ЄСПЛ у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Як вбачається з матеріалів справи 12.10.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.12.2025 р. включно.

01.12.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.01.2026 року включно.

21.01.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 року включно.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, чи продовжити вчинення кримінального правопорушення.

Ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені слідчим суддею 21.01.2026 р. під час вирішення питання про продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_7 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає колегії суддів підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, або його скасування.

Обвинувачений ОСОБА_7 не одружений, офіційно не працевлаштований, громадянства України не має, хоч і має малолітню дитину, до кримінальної відповідальності притягується не вперше, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Колегія суддів вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час, не змінилися.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Зазначені обставини і наявність вказаних ризиків є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в продовженні строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу, у виді триманні під вартою, без права внесення застави, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, з метою попередження ризику його переховування від суду, незаконного впливу на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, та продовження вчинення протиправних дій, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в місцях позбавлення волі, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, без можливості внесення застави.

В той же час, колегія суддів не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Судом враховується практика ЄСПЛ у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .

Як вбачається з матеріалів справи 12.10.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.12.2025 р. включно.

01.12.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.01.2026 року включно.

21.01.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 року включно.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, чи продовжити вчинення кримінального правопорушення.

Ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені слідчим суддею 21.01.2026 р. під час вирішення питання про продовження ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає колегії суддів підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, або його скасування.

Обвинувачений ОСОБА_8 , який хоча і одружений, має на утриманні малолітню дитину, проте офіційно не працевлаштований, до кримінальної відповідальності притягується не вперше, обвинувачується у вчиненні злочинів які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Колегія суддів вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час, не змінилися.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Зазначені обставини і наявність вказаних ризиків є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в продовженні строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу, у виді триманні під вартою, без права внесення застави, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, з метою попередження ризику його переховування від суду, незаконного впливу на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, та продовження вчинення протиправних дій, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в місцях позбавлення волі, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, без можливості внесення застави.

В той же час, колегія суддів не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Судом враховується практика ЄСПЛ у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 .

Як вбачається з матеріалів справи 12.10.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваній ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.12.2025 р. включно.

01.12.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваній ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.01.2026 року включно.

21.01.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваній ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 року включно.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, чи продовжити вчинення кримінального правопорушення.

Ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені слідчим суддею 21.01.2026 р. під час вирішення питання про продовження ОСОБА_9 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися.

З моменту взяття обвинуваченої ОСОБА_9 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає колегії суддів підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, або його скасування.

Обвинувачена ОСОБА_9 , яка хоч і має на утриманні малолітню дитину, не судима, проте не заміжня, офіційно не працевлаштована, обвинувачується у вчиненні злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Колегія суддів вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час, не змінилися.

Обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, застосований запобіжний захід відносно обвинуваченої кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченої від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Зазначені обставини і наявність вказаних ризиків є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в продовженні строку дії раніше обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжного заходу, у виді триманні під вартою, без права внесення застави, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченої, з метою попередження ризику його переховування від суду, незаконного впливу на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, та продовження вчинення протиправних дій, з урахуванням особи обвинуваченої та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченої в місцях позбавлення волі, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої на шістдесят днів, без можливості внесення застави.

В той же час, колегія суддів не відхиляє доводів на користь обвинуваченої, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Судом враховується практика ЄСПЛ у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 .

Як вбачається з матеріалів справи 12.10.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.12.2025 р. включно.

01.12.2025 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_10 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.01.2026 року включно.

21.01.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_10 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2026 року включно.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, чи продовжити вчинення кримінального правопорушення.

Ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені слідчим суддею 21.01.2026 р. під час вирішення питання про продовження ОСОБА_10 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшилися.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_10 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає колегії суддів підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, або його скасування.

Обвинувачений ОСОБА_10 , який хоча і одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, не судимий, проте офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Колегія суддів вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час, не змінилися.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Зазначені обставини і наявність вказаних ризиків є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу в продовженні строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу, у виді триманні під вартою, без права внесення застави, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, з метою попередження ризику його переховування від суду, незаконного впливу на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, та продовження вчинення протиправних дій, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в місцях позбавлення волі, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, без можливості внесення застави.

В той же час, колегія суддів не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Судом враховується практика ЄСПЛ у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Керуючись ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 194, 314, 315-317, 369-372 КПК України, колегія суддів

Постановила :

1. Клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 15 травня 2026 року, включно.

Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - 60 днів.

2. Клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 15 травня 2026 року, включно.

Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - 60 днів.

3.Клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 15 травня 2026 року, включно.

Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 - 60 днів.

4. Клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 , задовольнити.

Обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 15 травня 2026 року, включно.

Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 - 60 днів.

5. Клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 15 травня 2026 року, включно.

Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 - 60 днів.

6. Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 313, ст. 28 ч.2 ст. 317 КК України, та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в м. Новий Буг Миколаївської області на "24" березня 2026 р. року о 11:00 год.про що повідомити учасників кримінального провадження.

Справа буде розглядатися колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області (зала судового засідання № 2) за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 8, м. Новий Буг, Миколаївської області.

Визнати обов`язкову участь у розгляді кримінального провадження прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений о 09:15 год. 19.03.2026 р. в залі судових засідань в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_17

ОСОБА_3