Рішення № 13498034, 12.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.Справа № 26/179-10-4812 Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Остапов В.В. за довіреністю № 97 від 20.09.2010 р.

від відповідача : не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”;

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод”;

про стягнення 165559,68 грн., -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” ( Позивач, далі – Порт ) звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” ( Відповідач, далі –Завод ) із позовом про стягнення 165559,68 грн. посилаючись на наступне.

01 лютого 2005 р. між сторонами у справі укладений договір № 49-39-05 /164-0 ( далі –Договір ), предметом якого є взаємовідносини Сторін та розмежування їх господарської компетенції при використанні майна комплексу бази відпочинку „Радужний”, що розташована за адресою : Одеська область, м. Іллічівськ, Старе Бугово ( далі –База відпочинку)

Відповідно до п.2.2.4 Договору Відповідач ( Завод по Договору ) зобов’язався відшкодовувати Порту частину загальноексплуатаційних витрат по утриманню бази відпочинку ( прибирання території, освітлення території, вивіз сміття, охорона територія, обслуговування душових, туалетів, кінозалу, дитячих майданчиків та т. п. ) пропорційно відношенню площі, займаній об’єктами, що знаходяться в користуванні Заводу до загальної площі бази відпочинку.

Відповідно до п.3.3 Договору Завод щомісячно не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим, відшкодовує Порту частку загальноексплуатаційних витрат відповідно до п.2.2.4 Договору та надає Заводу для узгодження калькуляцію витрат яка є підставою для виставлення порту рахунків на оплату цих витрат.

Згідно складеної сторонами у справі калькуляції загальноексплуатаційних витрат по утриманню ОСК (Оздоровчого спортивного комплексу) „Радужний” – вказаної бази відпочинку в 2010 р. сума загальноексплуатаційних витрат по утриманню бази відпочинку складає 23310 грн. 00 коп. на місяць.

Відповідно до п. 2.2.6 Договору Завод зобов’язаний сплачувати Порту вартість спожитої електроенергії та води по фактичним витратам згідно показанням контрольних приладів ( електролічильників, водомірів ) встановлених на об’єктах, що знаходяться в користування Заводу.

Відповідно до розрахунку вартості спожитих комунальних послуг будинками ТОВ „ІСРЗ”, що знаходяться на території ОСК „Радужний” в 2010 р. складеного та посвідченого Сторонами вартість спожитих комунальних послуг будинками ТОВ „ІСРЗ”, що знаходяться на території ОСК „Радужний” в 2010 р. складає 18154 грн. 50 коп. з ПДВ 20%.

Відповідно до п. 3.2 Договору Завод щомісячно не пізніше 10 числа місяця що слідує за розрахунковим, відшкодовує Порту частку податку на землю відповідно до п.2.2.3 Договору.

До моменту узгодження сторонами калькуляції, Портом рахунки виставлялись на підставі калькуляції минулого року, а після узгодження калькуляції портом донараховувалась відповідачу різниця.

Для відшкодування загальноексплуатаційних витрат, водопостачання та електропостачання, а також витрати по оплаті земельного податку, Портом були виставлені відповідачеві рахунки на загальну суму 162584, 1 грн., а саме :

-          рахунок № 20839 на суму 15168,29 грн. –загальноексплуатаційні витрати за липень 2010 р. з кінцевою датою оплати 20.80.2010 р. ( 27280,80 грн. –сума по рахунку з якої сплачена 12112,51 грн. 26.08.2010 р. –залишок 15168,29 грн.)

-          рахунок № 26863 на суму 27280,80 грн. - загальноексплуатаційні витрати за серпень 2010 р. з кінцевою датою оплати 05.10.2010 р.

-          рахунок № 26864 на суму 5260,98 грн. –земельний податок за серпень з кінцевою датою оплати 05.10.2010 р. ( 2252,44 грн. - сума податку за серпень + 2131,77 грн. сума доплати за новою калькуляцією + ПДВ)

-          рахунок № 26865 на суму 72618 грн. –комунальні послуги з травня по серпень 2010 р. з кінцевою датою оплати 05.10.2010 р.

-          рахунок № 31261 на суму 6051,50 грн. - комунальні послуги за вересень з кінцевою датою оплати 15.10.2010 р.

-          рахунок № 31264 на суму 33501,60 грн. - загальноексплуатаційні витрати за вересень 2010 р. з кінцевою датою оплати 20.10.2010 р. ( 23310 грн. - сума загальноексплуатаційних витрат за вересень+4608 грн. –сума доплати за новою калькуляцією + ПДВ )

-          рахунок № 31265 на суму 2702,93 грн. –земельний податок за вересень з кінцевою датою оплати 15.10.2010 р.

Зазначені рахунки відповідачем дотеперішнього часу не сплачені, що є порушенням приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону чи договору та забороняється одностороння відмова від виконання зобов’язань.

31.07, 31.08 та 30.09.2010 р. сторонами у справі складені та посвідчені акти виконаних робіт відповідно до яких –по акту від 31.07 2010 р. загальна вартість робіт за надані послуги складає 29618 грн. 29 коп. з ПДВ 20% ( 4936 грн. 38 коп.), по акту від 31.08.2010 р. загальна вартість робіт за надані послуги складає 105159 грн. 78 коп. з ПДВ 20% ( 17526 грн. 63 коп.), по акту від 30.09.2010 р. загальна вартість робіт за надані послуги складає 42256 грн. 03 коп. з ПДВ 20% ( 7042 грн. 67 коп.).

Відповідно до п. 5.3 Договору, яким передбачено що за несвоєчасну оплату Порту належних платежів Завод сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасної оплати, відповідачеві нараховано на вказану вище суму боргу (162584, 1 грн.) пеня в розмірі 2493,07 грн. по кожному з вищеприведених рахунків окремо із зазначенням періоду прострочення оплати відповідно до наданого розрахунку.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачеві на вказану суму боргу нараховано також 3% річних в розмірі 482,51 грн. по кожному з вищевказаних рахунків із зазначенням періоду прострочення оплати відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Під час розгляду справи 06.12.2010 р. позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог у якій зазначає, що відповідач після звернення до суду частково в розмірі 10 000 р. сплатив борг по рахунку № 20839 і таким чином по даному рахунку сума боргу складає 5168,29 грн. і отже сума основного боргу складає 152584,1 грн.

Таким чином позивач просить стягнути суму основного боргу в розмірі 152584,1грн. а решту сум залишив без змін.

Під час розгляду справи 20.12.2010 р. позивач також надав заяву про збільшення позовних вимог у якій зазначає, що по вказаному Договору ним виставлені Заводу ще два рахунка № 38973 на суму 27972 грн. - загальноексплуатаційні витрати за жовтень з кінцевою датою оплати 20.11.2010 р. та № 38974 на суму 2702,93 грн. –земельний податок за жовтень з кінцевою датою оплати 10.11.2010 р., які як і вище перераховані витрати дотеперішнього часу Заводом не оплачені. На вказані суми позивачем на підставі п.5.3 Договору донараховано пені в розмірі 208,43 грн. та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України –3 % річних в розмірі 40,34 грн. відповідно до приведеного позивачем розрахунку.

Таким чином, станом на 06.12.2010р., остаточно позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 183259,03 грн., пені в розмірі 4587,98 грн. та 3 % річних в розмірі 887,97 грн.

Представник відповідача у жодне судове засідання ( з двох що відбулись) не з’явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений ( повідомлення у справі ), відзив на позов не надав, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не поступало і тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами – вказаним вище Договором, калькуляцією загальноексплуатаційних витрат по утриманню вказаної бази відпочинку, розрахунком вартості спожитих комунальних послуг будинками ТОВ „ІСРЗ”, вказаними вище рахунками виставленими Заводу, актами виконаних робіт.

Проаналізувавши приведені докази суд приймає їх до уваги як доказ наявності у Заводу боргу перед Портом за надані послуги по вказаному Договору, вважає їх достовірними та такими, що не викликають сумніву.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу повністю не погасив, чим порушив умов Договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525,526, Цивільного кодексу України, ст. ст. 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” (68001, Одеська область , м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Космонавтів, 61, код ОКПО 32333962, р/с 2600531173901, в ФАБ «Південний» м. Іллічівська, МФО 328663) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці,6, код ЄДРПОУ 01125672, р/с 26009114761 в філії ВАТ «МТБ»м.Іллічівська, МФО 388498) суму основного боргу в розмірі 183259 (сто вісімдесят три тисячі двісті п’ятдесят дев’ять) грн.03 коп., пені в розмірі 4587 (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят сім) грн.98 коп. та 3 % річних в розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 97 коп., державного мита в сумі 1987 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 35 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Суддя

Повне рішення складено 17 січня 2011 року.