Вирок № 134980185, 16.03.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/285/26 Провадження № 1-кп/450/350/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024140000000137 від 03.05.2024 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ставчани, Пустомитівського району Львівської області, громадянина України, одруженого, який працює у ТзОВ «Авто Хантер» водієм, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , у період з 01.08.2024 по 29.10.2025, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози її національній безпеці, перебуваючи на той час за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та використовуючи власний мобільний телефон марки ТЕСNO LI6 Imei1: НОМЕР_1 , Imei2: НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 , будучи адміністратором viber-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », маючи права та можливість поширювати публікації у вказаному viber-каналі, поширював, а також адміністрував поширення у каналі повідомлень від інших учасників, які містять інформацію про дати і місце проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_3 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, чим перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України, передбаченій Законами України «Про Збройні Сили України», «Про загальну мобілізацію», Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, а саме процесу оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, адже особи, які проінформовані засобами масової інформації або за допомогою мобільних додатків, ухиляються від отримання повісток шляхом залишення місця проживання (реєстрації), уникнення спілкування із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов`язаних), які прибувають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та можуть бути сплановані до призову під час мобілізації, що у свою чергу ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово-організаційних структур Збройних Сил України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненому визнав повністю та пояснив, що у червні 2024 року приєднався до вайбер-каналу «Погода по Західній Україні», суперадміністратор, який йому запропонував бути адміністратором даного каналу, яким акаунтом користувалась дана особа, не пам`ятає. У вайбер групі акаунт ОСОБА_4 був прив`язаний до номера телефону НОМЕР_3 та ним використовувався власний мобільний телефон марки ТЕСNO LI6. Він розміщав повідомлення у даній вайбер-групі, про місце знаходження військовослужбовців - працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 при здійсненні ними заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів. При цьому усвідомлював, наслідки своєї діяльності, а саме те, що люди не «попадуться», тобто уникнуть спілкування з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4. Однак, зазначає, що йому було невідомо про кримінально-караність вчиненого ним діяння. Після виявлення працівниками правоохоронних органів, його протиправної діяльності, даний вайбер-канал видалив. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати.

Обвинувачений, ОСОБА_4 визнав себе винним повністю у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться йому у вину, фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 України є правильною так як він вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

За вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявні судимості» ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення злочину, обставини, що пом`якшують покарання, якою є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини останнім, особу обвинуваченого, котрий, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та нарколога, є працюючою особою, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкцій ч.1 ст.1114-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років.

Разом з тим враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, повністю визнав вину, позитивно характеризується за місце праці та проживання, одружений має міцні соціальні зв`язки, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому доцільно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановлення іспитового строку 1 (один) рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Судові витрати на залучення експертів відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України та призначити покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку 1 (один) рік за умови не вчинення ним протягом цього строку нового злочину.

У відповідності до вимог п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Арешти, накладені на майно ухвалами слідчих суддів Галицького районного суду м. Львова від 31.10.2025 року (справа 461/5421/24; провадження 1-кс/461/670/25) та від 25.11.2025 року ( справа № 461/4494/24; провадження 1-кс/461/7204/25) - скасувати.

Речові докази у справі:

мобільний телефон марки ТЕСNO LI6 Imei1: НОМЕР_1 , Imei2: НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 - конфіскувати;

мобільний телефон Xiomi Mi9SE Imei 1: НОМЕР_4 , Imei 2: НОМЕР_5 із сім-картою з номером НОМЕР_6 - повернути ОСОБА_5 .

Вирок суду може бути оскаржений в порядку та з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

СуддяОСОБА_1