Рішення № 134979848, 19.03.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 128/4910/25

2/152/274/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 березня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого Войнаровського І.В.,

за участі:

секретаря Дроган Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

04 грудня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 236614,38 грн за договором №3737975 від 23 серпня 2021 року, договором №102027967 від 25 серпня 2021 року та договором №75934896 від 03 серпня 2021 року, та судові витрати.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 грудня 2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с.84).

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 січня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.93).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує (а.с.8).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, шляхом розміщення оголошеннями про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.95,98).

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року прийнято рішення провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що 23 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3737975 (індивідуальна частина). Сума кредиту становить 15000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 23 серпня 2021 року (строк кредитування), зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами (а.с.10-12).

З метою отримання кредитних коштів відповідачка заповнила 23 серпня 2021 року анкету-заяву №3737975 (а.с.13).

Відповідно до копії квитанції № c2de91a5-ed3a-4bbf-998b-3fcd0549d26f_637653317113720880 від 23 серпня 2021 року, платник ТОВ «Мілоан» перерахували грошові кошти у розмірі 15000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , кредитний договір №3737975 від 23 серпня 2021 року (а.с.16).

Згідно з копією розрахунку заборгованості за договором №3737975, наданого ТОВ «Мілоан» станом на 27 листопада 2021 року заборгованість відповідачки становить 56546,11 грн, з них: 12862 грн заборгованість за тілом кредиту, 42184,11 грн заборгованість за процентами та 1500 грн заборгованість за комісією (а.с.16).

Відповідно до копії розрахунку наданого ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №3737975, заборгованість відповідачки станом на 10 січня 2023 року становить 102206,21 грн, з них: 12862 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 42184,11 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 1500 грн заборгованість з комісії та 45660,10 грн нараховані відсотки згідно договору (а.с.30 на звороті).

Згідно з копією розрахунку наданого ТОВ «Коллект Центр» за договором №3737975, заборгованість відповідачки станом на 20 листопада 2025 року становить 102206,21 грн, з них: 12862 грн заборгованість за тілом кредит, 87844,21 грн заборгованість за відсотками та 1500 грн заборгованість з комісії (а.с.31 на звороті).

25 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102027967 (індивідуальна частина). Сума кредиту становить 15000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 25 серпня 2021 року (строк кредитування), зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами (а.с.17-19).

З метою отримання кредитних коштів відповідачка заповнила 25 серпня 2021 року анкету-заяву №3737975 (а.с.20).

Відповідно до копії квитанції № a63b3f8d-9dd8-44a0-a8ce-2cd4fb329699_637655215741385495 від 25 серпня 2021 року, платник ТОВ «Мілоан» перерахували грошові кошти у розмірі 15000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , кредитний договір №102027967 від 25 серпня 2021 року (а.с.23).

Згідно з копією розрахунку заборгованості за договором №102027967, наданого ТОВ «Мілоан» станом на 29 листопада 2021 року заборгованість відповідачки становить 56528,48 грн, з них: 12862 грн заборгованість за тілом кредиту, 42166,48 грн заборгованість за процентами та 1500 грн заборгованість за комісією (а.с.23).

Відповідно до копії розрахунку наданого ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №102027967, заборгованість відповідачки станом на 10 січня 2023 року становить 100902,39 грн, з них: 12862 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 42166,48 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 1500 грн заборгованість з комісії та 44373,90 грн нараховані відсотки згідно договору (а.с.31).

Згідно з копією розрахунку наданого ТОВ «Коллект Центр» за договором №3737975, заборгованість відповідачки станом на 20 листопада 2025 року становить 100902,38 грн, з них: 12862 грн заборгованість за тілом кредит, 86540,38 грн заборгованість за відсотками та 1500 грн заборгованість з комісії (а.с.31 на звороті).

03 серпня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75934896 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 10700 грн, строк позики 29 днів зі сплатою процентів. З метою отримання позики відповідачка вказала реквізити рахунку № НОМЕР_2 , свої анкетні дані та ідентифікаційний код (а.с.24).

Відповідно до копії довідки №КД-000077280/ТНПП від 06 листопада 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та завершення платіжної операції: дата 03 серпня 2021 року, номер платежу 805b848c-bd29-499b-a176-087077d4aad8, сума 10700 грн, отримувач Куліцька Марія ЕПЗ номер НОМЕР_2 (а.с.27).

Згідно з копією розрахунку, наданого ТОВ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість відповідачки станом 22 лютого 2022 року становить 33504,04 грн, з них: 10700 грн тіло кредиту; 22804,04 грн проценти (а.с.29-30).

Відповідно до копії розрахунку наданого ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №75934896, заборгованість відповідачки станом на 10 січня 2023 року становить 33505,79 грн, з них: 10700 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 22804,04 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 1500 грн заборгованість з комісії та 1,17 грн 3% річних (а.с.7)(а.с.31).

Згідно з копією розрахунку наданого ТОВ «Коллект Центр» за договором №75934896, заборгованість відповідачки станом на 20 листопада 2025 року становить 33505,79 грн, з них: 10700 грн заборгованість за тілом кредит, 22804,04 грн заборгованість за відсотками (а.с.32).

15 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», укладено Договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуто права вимоги до відповідача, в тому числі за договором №3737975 (а.с.32-38).

17 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», укладено Договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуто права вимоги до відповідача, в тому числі за договором №102027967 (а.с.38 на звороті - 44).

22 лютого 2022 року було укладено договір факторингу №22/02/2022 відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75934896 (а.с.44 на звороті - 50).

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №3737975, №75934896, №75934896 (а.с.51-60).

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору та договору позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов вищевказаних договорів факторингу та відповідно до вимог ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредиторів, а ТОВ «Коллект Центр» набуло статусу нового кредитора.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Отже, судом установлено факт невиконання відповідачкою узятих зобов`язань за кредитними договорами та договором позики, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми кредиту та сплати процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договорами та договором позики в сумі 236614,38грн.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України установлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Європейський суд з прав людини у п.95 рішення від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У п.154 рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» Суд констатував, що в кожному з поданих рахунків-фактур, виписаних адвокатом заявника, зазначено загальну вартість багатьох юридичних послуг, без уточнення вартості кожної окремої послуги. Також, Суд висловив сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах, зокрема, Суд не встановив, який прямий зв`язок може існувати між, в тому числі, листуванням зі сторонами процесу і не зі сторонами процесу з судовою процедурою. При цьому, Суд нагадав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; тим часом сума, що її вимагав заявник, в будь-якому разі була надмірна.

Представником позивача було укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року з адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.63-64).

03 листопада 2025 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погоджено надання правових (юридичних) послуг про що складено заявку на надання юридичної допомоги №2489, з якої вбачається, що вартість послуг складає 25000 грн та надано витяг з Акта №15 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року на суму 25000 грн (а.с.60).

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року №6-рп/2013).

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст.15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд враховує те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Крім того, суд зауважує, що провадження у справі здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому представник позивача не приймає участі в судових засіданнях, що враховується судом при розподілі витрат на правничу допомогу.

Суд вважає, що зазначена сума витрат на правову допомогу в сумі 25000 грн. є неспівмірною зі складністю справи, яка є малозначною, та обсягом наданих адвокатських послуг.

Відтак, суд вважає, що співмірною у цій справі компенсацію вартості виконаної роботи лише у сумі 4000 грн., з урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих у цьому випадку послуг і виконаних робіт у межах підготовки справи до розгляду та впродовж судового розгляду. Зазначена сума витрат є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих послуг.

У зв`язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» судові витрати у розмірі 2839,37 грн.

Керуючись статтями 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №3737975 від 23 серпня 2021 року у розмірі 102206 (сто дві тисячі двісті шість) гривень 21 копійку.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №102027967 від 25 серпня 2021 року у розмірі 100902 (сто тисяч дев`ятсот дві) гривні 38 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики №75934896 від 03 серпня 2021 року у розмірі 33505 (тридцять три тисячі п`ятсот п`ять) гривень 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2839 (дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять) гривні 37 копійок та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Згідно зі статтями 273, 284, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справі, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський