Рішення № 134976475, 02.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10494/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Якимець О. І.

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,

представника позивача - Рибакова В.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче Об`єднання «Агросервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Головний Сервісний Центр МВС про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та повернення майна,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ВО «Агросервіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8341/22/001396 від 29.09.2022;

- повернути від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 транспортний засіб - легковий автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, держ номер НОМЕР_1 , №vin НОМЕР_2 ;

- повернути від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, державні номерні знаки транспортного засобу, ключі від транспортного засобу - легкового автомобілю LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, держ номер НОМЕР_1 , №vin НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2021 між ТОВ «ВО «Агросервіс» (новий кредитор), ОСОБА_2 (поручитель) та ПП «КМС-1» (боржник) укладені договори поруки № Б 081116/2-ПОР, № 071216/2-ПОР, № Б 280717/2-ПОР, № Б 221217/2-ПОР, № Б 261217/2-ПОР, № Б 280218/2-ПОР, № 130718/2-ПОР, № Б 290917/2-ПОР та № 130918/2-ПОР, відповідно до яких поручитель зобов`язався перед новим кредитором відповідати за належне виконання боржником усіх його зобов`язань, що випливають із договорів поставки № Б 081116 від 08.11.2016, № Б 071216 від 07.12.2016, № Б 280717 від 28.07.2017, № Б 221217 від 22.12.2017, № Б 261217 від 26.12.2017, № Б 280218 від 28.02.2018, № Б 130718 від 13.07.2018, № Б 290917 від 29.09.2017 та № 130918 від 13.09.2018, укладених між ТзОВ «Компані «Грейнфілд» та ПП «КМС-1», у яких ТзОВ «Компанія «Грейнфілд» виступає покупцем та первісним кредитором, ПП «КМС-1» - постачальником та боржником, та із договорів відступлення права вимоги № Б 081116-ВПВ, № Б 071216-ВПВ, № Б 280717-ВПВ, № Б 290917-ВПВ, № Б 221217-ВПВ, № Б 261217ВПВ, № Б 280218-ВПВ, № Б 130718-ВПВ, № Б 130918-ВПВ від 18.12.2020, укладених між ТзОВ «Компанія «Грейнфілд» - первісним кредитором та ТзОВ «ВО «Агросервіс» - новим кредитором за яким, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги і став новим кредитором по договорам поставки № Б 081116 від 08.11.2016, № Б 071216 від 07.12.2016, № Б 280717 від 28.07.2017, № Б 221217 від 22.12.2017, № Б 261217 від 26.12.2017, № Б 280218 від 28.02.2018, № Б 130718 від 13.07.2018, № Б 290917 від 29.09.2017 та № 130918 від 13.09.2018, а також зобов`язань, як існуючих на дату укладення цих договорів, так і тих, які можуть виникнути у майбутньому, у тому числі, із усіх додатків та додаткових угод, що будуть укладені до договорів поставки та договорів про відступлення права вимоги.

Як стверджуєтеся у позові:

- 22.09.2022 ТОВ «ВО Агросервіс» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , Приватне підприємство "КМС-1", Приватне підприємство "Корона-Сервіс".

- 13.03.2023 Господарським судом м. Києва було прийнято рішення по справі № 910/9644/22 за позовом ТОВ «ВО «Агросервіс» до ПП «КМС-1», ПП «Корона-Сервіс» та ОСОБА_2 .

- 13.09.2023 Північним апеляційним Господарським судом було прийнято постанову по справі № 910/9644/22 за позовом ТОВ «ВО «Агросервіс» до ПП «КМС-1», ПП «Корона-Сервіс» та ОСОБА_2 . Відповідно до зазначеного рішення суду було стягнуто солідарно заборгованість в сумі 29 543 324,92 грн.

- 21.09.2023 було видано судові накази.

У позові зазначається, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. перебуває виконавче провадження № 77762792 від 09.04.2025 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/9644/22 від 21.09.2023 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Агросервіс» - 18 446 397,00 грн основного боргу; 6 119 879,25 грн - інфляційних втрат та 618 004,16 грн - судового збору. В межах зазначеного виконавчого провадження було виявлено, що боржник - ОСОБА_2 29.09.2022 провела перереєстрацію за договором купівлі-продажу належного їй транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, держ номер НОМЕР_1 , №vin НОМЕР_2 на свою сестру ОСОБА_1 .

Позивач звертає увагу на те, що вже через кілька днів після подання позову до ОСОБА_2 , остання за оспорюваним договором продала автомобіль Тойота ОСОБА_1 (сестра продала сестрі).

У позові наголошується, що відповідно до договору застави № Б 280717 від 28.07.2017 автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, держ номер НОМЕР_1 , №vin НОМЕР_2 перебував у заставі ТОВ «Компанія «Грейнфілд» правонаступником якої за зазначеним договором є ТОВ «ВО «Агросервіс».

Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надійшов.

11.08.2025 від представника третьої особи Головний Сервісний Центр МВС надійшли пояснення щодо справи, в яких вказується, що згідно даних Єдиного державного реєстру транспортного засобу транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 4197 см3, VIN номер НОМЕР_2 :

- 02.03.2017 був перереєстрований на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу № 8045/2017/353448 від 02.03.2017, укладеного в ТСЦ № 8045, видано новий номерний знак НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 02.03.2017;

- 29.09.2022 (в ТСЦ 8047) вказаний транспортний засіб був перереєстрований з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 на підставі договору комісії № 8341/22/1/001703 від 28.09.2022 та договору купівлі-продажу № 8341/22/001396 від 29.09.2022, укладених у суб`єкта господарювання ТОВ «Торгівельний дім «Авто-Шоп», видано новий номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 29.09.2022.

- станом на 07.08.2025, транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 4197 см3, VIN номер НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , обліковується зареєстрованим на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ).

Як стверджується у поясненнях, державна перереєстрація транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 4197 см3, VIN номер НОМЕР_2 , 29.09.2022 була проведена на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, визначених пунктом 8 Порядку № 1388.

При цьому, зауважується, що у разі задоволення позову та прийняття судом рішення про визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна перереєстрація транспортного засобу, буде проведено скасування реєстраційної операції здійсненої 29.09.2022 під час якої номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 автоматично отримають статус «загублений».

Зазначається, що видача нового номерного знака та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 4197 см3, VIN номер НОМЕР_2 , можлива за умови звернення до територіального сервісного центру МВС ОСОБА_2 або її представника для проведення реєстрації транспортного засобу на її ім`я з дотриманням вимог пунктів 8, 15, 40 Порядку № 1388.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами загального провадження.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.11.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судому засіданні 02.03.2026 представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені у письмових заявах, поданих до суду. Відповідачі та третя особа у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

Як вбачається з тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 910/9644/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113483549), у 2022 році ТОВ «ВО «Агросервіс» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом Приватного підприємства «КМС-1», Приватного підприємства «Корона-Сервіс» та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 55 009 598,60 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.09.2022 у справі № 910/9644/22 звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 та надання інформації про місце проживання (перебування) вказаної особи (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106421360).

Рішенням Господарського районного суду міста Києва від 13.03.2023 у справі № 910/9644/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109588403) вирішено:

- провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Агросервіс» в частині стягнення основного боргу у розмірі 267 000,00 грн - закрити.

- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання "Агросервіс"» до Приватного підприємства «КМС-1», Приватного підприємства «Корона-Сервіс» та ОСОБА_2 про солідарне стягнення основного боргу в розмірі 185 11 397,00 грн, штрафу, передбаченого п. 4.1. договорів поставки в розмірі 14 751 322,30 грн, штрафу, передбаченого п. 4.2. договору в сумі 15 360 000,00 та інфляційних втрат в сумі 6 119 879,25 грн задовольнити частково.

- стягнути солідарно з Приватного підприємства «КМС-1» (04107, місто Київ, вулиця Татарська, будинок 21А; ідентифікаційний код 36826431), Приватного підприємства «Корона-Сервіс» (07321, Київська область, Іванківський район, село Олізарівка, вулиця Миру, будинок 4; ідентифікаційний код 30659740) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання "Агросервіс"» (49083, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 31Д; ідентифікаційний код 41506453) 18 446 397 (вісімнадцять мільйонів чотириста сорок шість тисяч триста дев`яносто сім) грн 00 коп. - основного боргу, 8 954 000 (вісім мільйонів дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі) грн 00 коп. - штрафу, передбаченого п. 4.1. договорів поставки, 7 680 000 (сім мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) грн 00 коп. - штрафу, передбаченого п. 4.2. договорів поставки, 6 119 879 (шість мільйонів сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) грн 25 коп. - інфляційних втрат та 618 004 (шістсот вісімнадцять тисяч чотири) грн 16 коп. - судового збору.

- в іншій частині у задоволенні позову відмовити.

- після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 року виправлено описку в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 року у справі № 910/9644/22 та вказано вірне ім`я по-батькові відповідача-3, а саме ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі №910/9644/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113483549) рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 в частині стягнення штрафів скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто солідарно з відповідачів 519 044,49 грн штрафу, передбаченого пунктом 4.1 договорів поставки, та 3 840 000,00 грн штрафу, передбаченого пунктом 4.2 договорів поставки. В іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

З тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 910/9644/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113483549), зокрема, вбачається наступне:

«11.08.2021 між ТОВ «ВО «Агросервіс» (новий кредитор), ОСОБА_2 (поручитель) та ПП «КМС-1» (боржник) укладені договори поруки № Б 081116/2-ПОР, № 071216/2-ПОР, № Б 280717/2-ПОР, № Б 221217/2-ПОР, № Б 261217/2-ПОР, № Б 280218/2-ПОР, № 130718/2-ПОР, № Б 290917/2-ПОР та № 130918/2-ПОР, відповідно до яких поручитель зобов`язався перед новим кредитором відповідати за належне виконання боржником усіх його зобов`язань, що випливають із договорів поставки № Б 081116 від 08.11.2016, № Б 071216 від 07.12.2016, № Б 280717 від 28.07.2017, № Б 221217 від 22.12.2017, № Б 261217 від 26.12.2017, № Б 280218 від 28.02.2018, № Б 130718 від 13.07.2018, № Б 290917 від 29.09.2017 та № 130918 від 13.09.2018, укладених між ТзОВ «Компані «Грейнфілд» та ПП «КМС-1», у яких ТзОВ «Компанія «Грейнфілд» виступає покупцем та первісним кредитором, ПП «КМС-1» - постачальником та боржником, та із договорів відступлення права вимоги № Б 081116-ВПВ, № Б 071216-ВПВ, № Б 280717-ВПВ, № Б 290917-ВПВ, № Б 221217-ВПВ, № Б 261217ВПВ, № Б 280218-ВПВ, № Б 130718-ВПВ, № Б 130918-ВПВ від 18.12.2020, укладених між ТзОВ «Компанія «Грейнфілд» - первісним кредитором та ТзОВ «ВО «Агросервіс» - новим кредитором за яким, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги і став новим кредитором по договорам поставки № Б 081116 від 08.11.2016, № Б 071216 від 07.12.2016, № Б 280717 від 28.07.2017, № Б 221217 від 22.12.2017, № Б 261217 від 26.12.2017, № Б 280218 від 28.02.2018, № Б 130718 від 13.07.2018, № Б 290917 від 29.09.2017 та № 130918 від 13.09.2018, а також зобов`язань, як існуючих на дату укладення цих договорів, так і тих, які можуть виникнути у майбутньому, у тому числі, із усіх додатків та додаткових угод, що будуть укладені до договорів поставки та договорів про відступлення права вимоги.»

Ухвалою Верховного суду від 07.02.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ВО «Агросервіс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 910/9644/22 закрито (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116919749).

В провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/9644/22 від 21.09.2023 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Агросервіс» - 18 446 397,00 грн основного боргу; 6 119 879,25 грн - інфляційних втрат та 618 004,16 грн - судового збору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови про відкриття провадження № 77762792 від 09.04.2025.

В межах зазначеного виконавчого провадження було виявлено, що боржник - ОСОБА_2 29.09.2022 провела перереєстрацію за Договором купівлі-продажу транспортного засобу № 8341/22/001396 від 29.09.2022 належного їй транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, держ номер НОМЕР_1 , №vin НОМЕР_2 на ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2022 між Торгівельний Дім «Авто-Шоп» (комісіонер) та ОСОБА_2 (комітент) укладено Договір комісії № 8341/22/1/001703 від 28.09.2022, відповідно до умов якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу: марка, модель LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, колір чорний, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 05.08.2017 за ціною 5 000,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8341/22/001396 від 29.09.2022, укладеного між Торгівельний Дім «Авто-Шоп», який є комісіонером на підставі укладеного з власником транспортного засобу Договору комісії № 8341/22/1/001703 від 28.09.2022 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець). Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марка, модель ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, колір чорний, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 05.08.2017.

До матеріалів справи долучено копію Договору застави № Б 280717 від 28.07.2017, укладеного між ТОВ «Компанія «Грейнфілд» (заставодержатель) та ОСОБА_2 (заставодавець; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідно до п. 1.1 Договору застави № Б 280717 від 28.07.2017, цей Договір забезпечує виконання заставодавцем зобов`язань, що випливають з укладеного між Приватним Підприємством «КМС-1» (ідентифікаційний код юридичної особи 36826431) та заставодержателем Договору поставки № Б 280717 від 28.07.2017 року (далі - Договір поставки та/або Основне зобов`язання) та додаткових угод до нього, які були укладені та можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого заставодавець зобов`язаний:

- за несвоєчасне виконання обов`язків з оплати товару, інших платежів, передбачених договором поставки, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

- відповідно до умов договору поставки сплатити/компенсувати заставодержателю у повному обсязі всі та будь-які підтверджені втрати заставодержателя (незалежно від їх розміру), які заставодержатель понесе під час або у зв`язку з реалізацією своїх прав, зокрема, але не виключно: права на захист, права на звернення стягнення на будь-яке майно, заставлене в забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаним договором поставки

- сплатити інші платежі за Договором поставки і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Договором поставки і цим Договором, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги виконання зобов`язань за Договором поставки. Зазначений в цьому пункті Договір поставки, а також додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені в майбутньому між заставодержателем та заставодавцем, в тому числі щодо строку виконання зобов`язань. їх суми, та інших умов, надалі іменуються «Основне зобов`язання» або «Договір поставки».

Згідно з п. 1.2 Договору застави № Б 280717 від 28.07.2017 на забезпечення виконання Основного зобов`язання, заставодавець передає в заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме:

1) Автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УЕПВЕРСАЛ-В, реєстраційний помер НОМЕР_10 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_11 , 2013 року випуску, колір кузова білий, зареєстрований Центр 8004 21.11.2014, який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 , виданого Центр ДАЇ 8004 21.11.2014 р;

2) Автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, тип ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 , 2006 року випуску, колір кузова чорний, зареєстрований Центр 8045 02.03.2017 р., який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого Центр 8045 02.03.2017 р.;

3) Транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 55102, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД, реєстраційний номер НОМЕР_13 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_14 , 1991 року випуску, колір кузова сірий, зареєстрований Центр 1244 26.04.2016 р.. який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 , виданого Центр 1244 26.04.2016 р.;

4) Транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 53212, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ КОНТЕИНЕРОВОЗ-С, реєстраційний номер НОМЕР_16 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_17 , 1987 року випуску, колір кузова сірий, зареєстрований Центр 1244 23.04.2016 р., який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 , виданого Центр 1244 23.04.2016 р., надалі - «Предмет застави».

У п. 1.4.2 Договору застави № Б 280717 від 28.07.2017, ОСОБА_2 стверджує, що:

- Автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, реєстраційний номер НОМЕР_10 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11 ,

- Транспортний засіб марки КАМАЗ. модель 55102, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД, реєстраційний номер НОМЕР_13 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_19 , 1991 року випуску,

- Транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 53212, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ КОНТЕЙНЕРОВОЗ-С, реєстраційний номер НОМЕР_16 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_20 , 1987 року випуску, що є предметом цього договору, є її особистою приватною власністю, не є спільною сумісною власністю і осіб, які могли б порушити питання про визнання за ними права власності на зазначене майно, в тому числі відповідно до статей 60-65, 74 та 97 Сімейного кодексу України, немає. Це підтверджується письмовою заявою заставодавця, зміст якої доведений до заставодержателя, що додана до документів, переданих нотаріусу при укладенні цього правочину.

Автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, піп ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В. реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2006 року випуску є об`єктом права спільної сумісної власності, оскільки набутий заставодавцем у період перебування в зареєстрованому шлюбі відповідно до ст. ст. 60. 65 Сімейного кодексу України. Згода чоловіка заставодавця - ОСОБА_5 на передачу рухомого майна в заставу, на укладання та підписання цього Договору викладена в заяві, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н.І. 28.07.2017 р., реєстр № 702, що додана до документів, переданих нотаріусу при укладенні цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2020 між ТОВ «Компанія «Грейнфілд» (первісний заставодержатель) та ТОВ «ВО «Агросервіс» (новий заставодержатель) укладено договір відступлення права вимоги.

З пункті 1.1.4 договору відступлення права вимоги вбачається, що предметом договору в т.ч. є Договір відступлення права вимоги № Б 280717-ВПВ, за яким, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги і став кредитором по Договору поставки № Б 280717 від 28.07.2017, укладеному між ТОВ «Компанія «Грейнфілд» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України: 36639164) - постачальником і кредитором та ПП «КМС-1» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України: 36826431) - покупцем і боржником.

У пункті 1.3.6 договору відступлення права вимоги, зазначено, що 28.07.2017 між ТОВ «Компанія «Грейнфілд» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України: 36639164) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_21 ) укладений договір застави № Б 280717, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н.І., зареєстрований в реєстрі за № 703, у якому ТОВ «Компанія «Грейнфілд» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України: 36639164) виступає заставодержателем, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_21 ) - заставодавцем.

Ця застава забезпечує виконання ПП «КМС-1» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України: 36826431) зобов`язань, що випливають з Договору поставки № Б 280717 від 28.072017, а також з будь-яких угод (договорів), що укладені або можуть бути укладені до нього.

Вирішуючи спір суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 13.09.2023 (справа № 638/9047/19).

Так, порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають);

враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 747/306/19 (провадження № 61-1272св20).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що:

«позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України».

Тобто, Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як:

фіктивного (стаття 234 ЦК України);

такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України);

такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).

Отже, порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина 3 статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.

Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили, чи виконавчого напису (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23).

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.

До обставин, які дозволяють кваліфікувати безоплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору зокрема, відноситься: безоплатність договору; момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, дружина чи колишня дружина боржника, чоловік чи колишній чоловік боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа).

Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, дружина чи колишня дружина боржника, чоловік чи колишній чоловік боржника, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19).

Для застосування конструкції фраудаторного правочину необов`язково щоб існувало судове рішення, а необхідно, щоб той чи інший правочин вчинявся на шкоду для уникнення чи унеможливлення, зокрема, сплати боргу чи зменшення обсягу майна боржника (Правова позиція викладена у постанові ВС від 13 березня 2025 року у справі № 159/5846/23)

Таким чином, для визнання даного правочину недійсним з підстав того, що даний правочин є фраудаторним, повинна бути наявна сукупність наведених обставин, а сукупність - це неподільна єдність ознак чи підстав.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 3 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник, який відчужує майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов`язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісно та зводяться до зловживання правом (див., зокрема, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.07.2024 у справі № 678/716/22, провадження № 61-9287св24).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що на момент укладення 29.09.2022 договору купівлі-продажу транспортного засобу ОСОБА_2 була стороною судового спору у справі №910/9644/22 про солідарне стягнення з неї значної суми заборгованості, брала участь у розгляді справи та подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2023, що свідчить про її обізнаність щодо існування зобов`язання та ризику примусового виконання рішення. Крім того, автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, держ номер НОМЕР_1 , №vin НОМЕР_2 , який став предметом оспорюваного договору, перебував у заставі на підставі договору застави № Б 280717 від 28.07.2017, укладеного особисто відповідачем, а відтак вона достеменно знала про обтяження цього майна та про наявність забезпеченого заставою зобов`язання.

За таких обставин під час розгляду справи встановлено і стороною відповідача не спростовано факт наявності невиконаних зобов`язань перед позивачем, від виконання яких боржник ОСОБА_2 ухиляється.

Також встановлено, що ОСОБА_2 вчинила дії, спрямовані на зменшення своєї платоспроможності вчинивши оспорюваний правочин 29.09.2022, майже одразу після звернення 22.09.2022 позивача до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення заборгованості за договорами поставки, у яких така виступала поручителем. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу визначена у розмірі 5 тис. грн. За таких обставин суд вважає, що відчуження вказаного майна відбулося в умовах усвідомлення відповідачем ОСОБА_2 існування судового спору, грошових вимог кредитора до неї та перебування транспортного засобу у заставі, а також враховує ціну за яку було відчужено такий транспортний засіб.

Таким чином, зазначене свідчить про її недобросовісну поведінку та свідоме зловживання правами, що має на меті ухилення від виконання обов`язків перед кредитором.

Такі дії боржника, спрямовані на уникнення відповідальності, прямо порушують принципи добросовісності та справедливості у правовідносинах і погіршують становище кредитора.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23) вказано, що «необхідно розмежовувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів. Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину».

При цьому та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Боржник не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року в справі № 638/9047/19 (провадження №61-8399св23) зазначено, що недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що перебуває в інших осіб.

Державна реєстрація транспортного засобу на відміну від державної реєстрації прав на нерухомість не має правотвірного характеру; належним способом захисту кредитора є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України), і для повернення майна боржнику оспорювання наступних правочинів (реєстраційних дій) щодо цього майна не вимагається.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати недійним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8341/22/001396 від 29.09.2022 марки ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, колір чорний, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_1 , укладений між Торгівельний Дім «Авто-Шоп», який є комісіонером на підставі укладеного з власником транспортного засобу ОСОБА_2 Договору комісії № 8341/22/1/001703 від 28.09.2022 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець).

Щодо інших вимог, оскільки такі не відповідають способу захисту, визначеному статтею 16 ЦК України, у їх задоволенні слід відмовити.

Перевіривши факти і обставини, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановивши характер правовідносин, що виникли між сторонами, і надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Враховуючи задоволення основної позовної вимоги, за яку позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, з відповідачів необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче Об`єднання «Агросервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Головний Сервісний Центр МВС про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та повернення майна - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8341/22/001396 від 29.09.2022 марки LAND ROVER RANGE ROVER, 2006 року випуску, колір чорний, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_1 , укладений між Торгівельний Дім «Авто-Шоп», який є комісіонером на підставі укладеного з власником транспортного засобу ОСОБА_2 Договору комісії №8341/22/1/001703 від 28.09.2022 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче Об`єднання «Агросервіс» по 1 514,00 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче Об`єднання «Агросервіс», зареєстроване місце проживання - місто Дніпро, просп. Слобожанський, будинок 31Д, код ЄДРПОУ 41506453;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

третя особа Головний Сервісний Центр МВС, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Лук`янівська, будинок 62, код ЄДРПОУ 40109173.

Суддя О. І. Якимець