Рішення № 13497600, 05.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2011 р.

Справа № 10/191-10-4803

за позовом Закритого акціонерного товариства «Планета-інкс»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Політон»

про стягнення 5260,81грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ЗАТ «Планета-інкс»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Політон» 5260,81 грн. боргу за товар, що поставлений позивачем за видатковими накладними №ПЛ-000971 від 07.11.2007р., №ПЛ-01064 від 27.11.2007р., №ПЛ-01189 від 25.12.2007р. та одержаний відповідачем за довіреностями на одержання ТМЦ серії ЯОА №013964 від 07.11.2007р., серії ЯОА №013971 від 27.11.2007р., серії ЯОА №013989 від 25.12.2007р.

Супровідним листом від 20.12.2010р. за вх. №34289 позивач надіслав до суду витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача у судовому засіданні за наявними у справі документами.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, які відправлені відповідачу на адресу, яка зазначена у позові та адресу, яка зазначена у Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.11.2010р., повернуті до суду органами зв’язку з повідомленням про повернення у зв’язку із закінченням терміну зберігання, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

За період з 07.11.2007р. по 25.12.2007р. включно позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6142,93 грн., а саме: 07.11.2007р. на суму 1982,35 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПЛ-000971 від 07.11.2007р. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯОА №013964 від 07.11.2007р.; 27.11.2007р. на суму 2748,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПЛ-01064 від 27.11.2007р. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯОА №013971 від 27.11.2007р.; 25.12.2007р. на суму 1411,91 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПЛ-01189 від 25.12.2007р. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯОА №013989 від 25.12.2007р.

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 882,12 грн., що підтверджується довідкою головного бухгалтера позивача від 16.12.2010р. за вих. №279, згідно з якою, товар, який поставлений позивачем за видатковою накладною №ПЛ-000971 від 07.11.2007р. на суму 1982,35 грн. оплачений відповідачем частково в сумі 882,12 грн.

У листі від 02.04.2010р. за вих. №72, який надісланий відповідачу простою кореспонденцією, позивач повідомив відповідача, що станом на 01.04.2010р. заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 5260,81 грн. і просив вказану заборгованість перерахувати у місячний термін. Поряд з цим лист з вимогою оплати боргу позивач надіслав відповідачу і 16.12.2010р., що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв’язку від 16.12.2010р. №7346.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ч.1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який в силу вимог ч.2 ст.4 ЦК України є актом цивільного законодавства, всі юридичні особи зобов’язані вести бухгалтерський облік та фінансову звітність згідно з законодавством, а у ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні, згідно з якими, позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 6142,93 грн. та довіреності відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей, згідно з якими, відповідачем одержано поставлений позивачем товар, фіксують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товару позивачем відповідачу, а дії сторін щодо приймання –передачі цього товару на підставі вказаних документів є такими конклюдентними діями сторін, які свідчать про виникнення між ними зобов’язання, зокрема, зобов’язання позивача щодо поставки товару відповідачу та зобов’язання відповідача щодо розрахунку за поставлений позивачем товар. Тим більш, що поставлений позивачем товар відповідач оплатив частково в сумі 882,12 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Водночас вимогами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, лист позивача з вимогою оплати боргу в сумі 5260,81 грн. позивач надіслав відповідачу 16.12.2010р., що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв’язку від 16.12.2010р. №7346, але відповідач не оплатив позивачу борг за поставлений товар в сумі 5260,81 грн.

При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене, господарський дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Закритого акціонерного товариства «Планета-інкс» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Політон» (65101, м. Одеса, пр-т. Маршала Жукова, б.2, оф.310/1, код ЄДРПОУ 34931373) на користь Закритого акціонерного товариства «Планета-інкс» (15000, Чернігівська область, смт. Ріпки, вул. Замглайський шлях, 3, код ЄДРПОУ 30904372, р/р 260007879 в ЧОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 353348, код банку 14245308) основний борг в сумі 5260 (п’ять тисяч двісті шістдесят) грн. 81 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 10 січня 2011 року.