Ухвала суду № 134974931, 12.03.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6040/23

Номер провадження 2-во/570/19/26

УХВАЛА

12 березня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області заяву адвоката Тищук Катерини Павлівни в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 14.05.2025 року у справі №570/6040/23, -

встановив:

Адвокат Тищук К.П. звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області із заявою про виправлення описки в рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 14.05.2025 року у справі №570/6040/23.

Свою заяву заявниця обгрунтовує тим, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 14.05.2025 року в задоволенні позову було відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного суду від 16.12.2025 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Однак, нею було встановлено, що в рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 14.05.2025 року було допущено технічну описку, а саме в тексті рішення в описовій частині суд неодноразово зазначає постанову Рівненського апеляційного суду від 11.04.2023 року, проте номер справи в якій була винесена постанова суд вказує «№570/3637/19». Однак, вірний номер справи є «№570/3667/19» в якій Рівненським апеляційним судом була винесена постанова від 11 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними.

Вважає, що зазначена описка виникла у зв`язку з тим, що позивач у своїй позовній заяві в даній справі допустив аналогічну помилку, а саме посилаючись на постанову Рівненського апеляційного суду від 11.04.2023 року, невірно зазначає справу №570/3637/19.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме з Інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які були долучені позивачем до позову, з відзиву відповідача а позовну заяву та з інших матеріалів справи, що постанова Рівненського апеляційного суду від 11.04.2023 року винесена саме у справі №570/3667/19, а не у справі №570/3637/16.

Заявниця вважає, що така описка має значення для подальшого виконання рішення та має бути виправлена, а тому просить виправити таку описку у вказаному рішенні суду.

В судове засідання заявниця та її довірителька не з`явилися, повідомлялися про час та дату судового засідання завчасно та належним чином, жодних заяв та клопотань до суду не направляли.

У заяві заявниця просить розглядати таку її заяву про виправлення описки у її відсутність.

Позивач у справі та її представник до суду не з`явилися.

Від представника позивачки адвоката Чоланюка С.Ю. надійшли письмові заперечення на заяву про виправлення описки, в яких він заперечував щодо задоволення такої заяви, вказуючи про те, що зазначений номер справи у рішенні суду не є опискою, а обставини, викладені заявницею не відповідають фактичним обставинам справи. Обставини, викладені у рішенні суду відповідають відомостям, що містяться у письмових доказах, долучених до матеріалів справи, зокрема в інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі яких судом було встановлено відповідні фактичні обставини справи. Фактично заявник просить змінити зазначені у рішенні суду відомості щодо реквізитів судового рішення, яке використовувалося як документ під час проведення державної реєстрації. Тобто фактично наведене свідчить про допущену помилку державного реєстратора а не суду. Таке виправлення не призведе до усунення технічної описки, а до зміни змісту встановлених судом обставин, що виходить за межі правового інституту виправлення описок. Тобто, заявниця просить виправити описку у рішенні суду, при цьому обставини, описані в рішенні суду відповідають інформації, наведеній в письмових доказах, наявних в матеріалах справи, на підставі яких приймалося рішення, що не є опискою у розумінні вимог ст.269 ЦПК України. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 14.05.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень, суд приходить до висновку про розгляд заяви про виправлення описки за відсутності сторін, за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Так, положення частини першої статті 269 ЦПК України передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать зокрема написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки чи арифметичної помилки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадково під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Так, описка має бути суттєвою і впливати на можливість реалізації рішення. Серед таких помилок неправильне написання прізвищ, імен, адрес, дат, номерів документів, або інших фактичних обставин справи. Водночас виправлення описки не повинно змінювати висновків або мотивів судового рішення. Неправильне відтворення змісту доводів, вимог або позиції учасника справи в судовому рішенні може бути визнане опискою, якщо це створює враження, що суд неправильно зрозумів позицію сторони.

Виправленню підлягають лише ті описки, які суд допустив сам. Помилки, що містяться в документах, наданих сторонами, або у висновках експертів, суд не виправляє.

Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено також в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 листопада 2023 року (справа № 990/222/23), опискою слід вважати явну неточність або незрозуміле формулювання в судовому рішенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність, не змінюючи при цьому власне змісту судового рішення.

Суд розглянувши заяву заявниці про виправлення описки, письмові заперечення адвоката Чоланюка С.Ю., дослідивши матеріали справи №570/6040/23, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки з наступних підстав.

Так, в ході розгляду заяви не встановлено правових підстав для виправлення описки, а вказані заявницею обставини не є опискою.

Так, судом було ухвалено судове рішення виключно на підставі доказів, наданих сторонами в обгрунтування своїх позицій.

Вказаний судом в описовій частині судового рішення від 14.05.2025 року номер справи «570/3637/19», який заявниця сприймає як описку, не є такою, оскільки вказаний на основі наданого сторонами доказу, а саме витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, як підтверджуючого право власності документа, який формувався державним реєстратором на підставі наданих їй документів та відповідно вчинялася певна реєстраційна дія.

Таким чином, наведені заявницею обставини не є за своєю суттю опискою, що допущена судом, а встановлені під час розгляду справи обставини, були саме на основі наданих сторонами доказів та відомостей, що містилися в таких доказових документах, про що відповідно було ухвалене судове рішення.

Отже, враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав для виправлення описки в рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 14.05.2025 року у справі №570/6040/23, оскільки судом така описка допущена не була.

На підставі викладеного, та керуючись статтями ст. ст. 260, 261, 269 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Тищук Катерини Павлівни в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 14.05.2025 року у справі №570/6040/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 19 березня 2026 року, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

Суддя Гладишева Х.В.