Рішення № 134974924, 18.03.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

справа № 570/6843/25

провадження № 2/570/889/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши в порядку спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання грошового зобов`язання та іпотеки припиненим,

у с т а н о в и в:

покликаючись на погашення позичальником заборгованості по кредитному договору, представник позивача адвокат Олег Зражевський у поданій 30 грудня 2025 року через систему "Електронний суд" позовній заяві просить визнати протиправним грошове зобов`язання позивача, припинити іпотеку на належне позивачу майно, вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, зняти заборону на нерухоме майно та вилучити запис про обтяження, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Позивач у поданій до суду заяві позов підтримує повністю.

Вказаний представник позивача у поданій до суду заяві позов підтримує повністю.

Представник відповідача у поданому до суду 19 січня 2026 року відзиві позовні вимоги не визнав, зазначив, що не вважає, що позивач виконав свої зобов`язання належним чином, оскільки на момент подачі даного позову у нього залишилась непогашена заборгованість по відсотках за користування кредитом. Тому право кредитора вимагати від позивача, як боржника, сплати певних сум - процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» в порядку ст.625 ЦК України продовжує забезпечуватись іпотекою, що виникла на підставі іпотечного договору, а тому визнання її припиненою є неможливим. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Позивач у поданій до суду заяві просить справу слухати у його відсутність.

Вказаний представник позивача у надісланій до суду заяві просить справу слухати у відсутність сторін.

Представник відповідача у поданій до суду заяві просить справу слухати у його відсутність.

Враховуючи, що їх з`явлення не визнане обов`язковим, достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, вважає, що можливо розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд встановив такі обставини.

28 вересня 2006 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) і ОСОБА_1 уклали Договір про іпотечний кредит №987/06, відповідно до якого банк надав позивачу кредит у сумі 31 100 євро (що складає 199 208,56 грн., згідно з офіційним курсом НБУ на день укладення цього договору, встановленому на рівні 100 євро дорівнює 640,5420 грн.) (п.2.1. договору), зі сплатою 12% річних (п.2.2. договору) зі строком повернення до 21 вересня 2021 року (п.2.3 договору).

У порядку забезпечення вимоги банка (кредитора), що були узгоджені в п.4.1. Договору про іпотечний кредит №987/06 від 28.09.2006, сторони уклали Іпотечний договір №988/06 від 28 вересня 2006 року, згідно з умовами якого предметом іпотеки є житловий будинок з надвірними будівлями іпотекодавця по АДРЕСА_1 .

28 вересня 2006 року на підставі вищевказаних договорів в Державному реєстрі іпотек приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Сохацький І.С. зробив відповідний запис за №3804331 та запис про обтяження (заборону на нерухоме майно) за №3804295 /інформація з Державного реєстру Іпотек №458141249 від 24.12.2025/.

У зв`язку зі зміною первісного кредитора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. переніс записи про державну реєстрацію іпотеки до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно: номера запису 3256410 від 06.11.2013.

10 грудня 2015 року Рівненський районний суд Рівненської області у справі №570/4072/14-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АК «Промінвестбанк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» згідно з Договором про відступлення права вимоги від 17.12.1012 року) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (фінансового поручителя) задоволив частково, стягнув солідарно з відповідачів заборгованість за Договором про іпотечний кредит №987/06 від 28 вересня 2006 року в сумі 534 111 грн. 30 коп. та 3 654 грн. судового збору.

24 лютого 2021 року Рівненський районний суд Рівненської області у справі №570/4072/14-ц заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа задоволив.

На підставі виконавчого листа, виданого Рівненським районним судом Рівненської області 27 травня 2021 року, приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н. О. 24 червня 2021 року відкрила виконавчого провадження №65910239.

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н. О. від 25 лютого 2025 року виконавчого провадження № 65910239 закінчене у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Позивач скористався правовою допомогою.

Щодо визнання грошового зобов`язання припиненим

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином /ч.1 ст.599 ЦК України/.

Боржник зобов`заний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту /ч.1 ст.527 ЦК України/.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст.1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Отож у випадку пред`явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблений висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, Публічне акціонерне товариство «АК «Промінвестбанк» (первісний кредитор), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» скористався своїм правом дострокової вимоги, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, змінив терміни повернення кредиту та стягнув на користь банку всю суму заборгованості, проценти та санкції в сумі 534 111 грн. 30 коп.

Факт погашення ОСОБА_1 боргу за кредитним договором підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження № 65910239 від 25.02.2025, в якій підставою закриття зазначено, що сума боргу за виконавчим документом сплачена боржником у повному обсязі.

Так як банк використав своє право надане йому ч.2 ст. 1050 ЦК України й змінив строк виконання основного зобов`язання, звернувшись до Рівненського районного суду Рівненської області, внаслідок чого було ухвалено рішення про стягнення заборгованості, яке ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, суд вважає, що є усі підстави для визнання припиненим грошового зобов`язання за договором про іпотечний кредит №987/06 від 28.09.2006 у зв`язку з виконанням такого.

Щодо визнання іпотеки припиненою та зняття заборони на нерухоме майно.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи /ст.575 ЦК України/.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст.11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору /ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку»/.

Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Як зазначалося вище, з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором про іпотечний кредит №987/06 від 28 вересня 2006 року, між Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) і ОСОБА_1 28 вересня 2006 року укладений Іпотечний договір №988/06, згідно з умовами якого предметом іпотеки є житловий будинок з надвірними будівлями іпотекодавця по АДРЕСА_1 .

Отже, іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання, зокрема, на підставі виконання. При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконанням основного зобов`язання.

Таким чином, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника, вимог кредитора та припинення у зв`язку із цим основного зобов`язання іпотека припиняється.

Оскільки, суд встановив, що грошове зобов`язання за договором про іпотечний кредит №987/06 від 28 вересня 2006 року припинилося у зв`язку із повним виконанням, то і вимога позивача щодо припинення іпотеки, в силу вищезазначених вимог закону, є підставною.

Крім цього, відповідно до положень ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п.2 ч.1 ст. 3, ст.321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Суд приймає до уваги, що позивач надав суду докази відсутності заборгованості за основним кредитним зобов`язанням, заборгованість за вказаним договором погашена в повному обсязі. Натомість відповідач не надав суду будь-яких доказів існування непогашеної заборгованості, щоб виправдувало продовження існування обтяжень на нерухоме майно позивача. На підставі досліджених доказів, сторона позивача довела, що грошове зобов`язання за договором про іпотечний кредит №987/06 та за іпотечним договором, укладеним з метою забезпечення виконання кредитного договору, припинене у зв`язку з його повним виконанням.

Таким чином, оскільки договір про іпотечний кредит №987/06 від 28 вересня 2006 року, який був підставою для обтяження нерухомого майна позивача, виконаний та кошти повернуті, обтяження досі не зняте, його наявність створює перешкоди у здійсненні позивачем його права власності, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлений можливості у повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Порушені права позивача як власника підлягають судовому захисту шляхом зняття обтяження у виді заборони на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , з виключенням відповідних записів з Державного реєстру іпотек, та як наслідок позов підставний та підлягає задоволенню.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Суд бере до уваги, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями, що передбачено у пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийнятій 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то право на її закріплене положеннями ст.59 Конституції України. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абз.2 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абз.3, 4, 5 п.п.3.1, абз.1 п.п.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Нормами законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання грошового зобов`язання та іпотеки припиненим.

Визнати припиненим грошове зобов`язання ОСОБА_1 по Договору про іпотечний кредит №987/06 від 28 вересня 2006 року, укладеному з Акціонерним комерційним промислово- інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) (код за ЄДРПОУ 00039002), правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи» (код за ЄДРПОУ 35326253).

Визнати припиненою іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору №988/06, посвідченого 28 вересня 2006 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І.С. та зареєстрованого в реєстрі за №2839, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство, код за ЄДРПОУ 00039002), правонаступником якого є Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код за ЄДРПОУ 35326253), предметом якої є житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку : 3256410 (спеціальний розділ), державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 7651830 від 06.11.2013 12:59:15, іпотекодержатель: ТОВ «Кредитні ініціативи», код ЄДРПОУ : 35326253, боржник ОСОБА_1 , а також погасити в Державному реєстрі іпотек відомості про обтяження за реєстраційним номером: 3804331, дата державної реєстрації 28.09.2006 18:28:35, реєстратор Приватний нотаріус Сохацький І.С., підстава обтяження : іпотечний договір №988/06, 2839, 28.09.2006, ПН Сохацький І.С.

Зняти заборону на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке внесено на підставі іпотечного договору №988/06, посвідченого 28 вересня 2006 р. приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 2840 та вилучити запис про обтяження : 3804295 від 28.09.2006 18:15:50.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на користь ОСОБА_1 968 грн. 96 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", код ЄДРПОУ 35326253, місцезнаходження: м.Київ, вул.Вікентія Хвойки,21.

Суддя: Кушнір Н.В.