Рішення № 134974800, 18.03.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А. секретаря судових засідань Щербак В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , а саме на завершення приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3500 га, кадастровий номер 5622680800:01:001:0841 та земельну ділянку для для ведення особистого селянського господарства площею 0,2500 га кадстровий номер 5622680800:01:004:1113.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина за заповітом. Спадкоємцем після смерті бабусі був її син батько позивача ОСОБА_3 , який у відповідності до приписів ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину вчасно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, за життя покійний розпорядився своїм майном на випадок смерті та склав на користь ОСОБА_1 заповіт. Позивач подав заяву про прийняття спадщини до Здолбунівської районної державної нотаріальної контори.

До спадкового майна також відносяться земельні ділянки, які передані ОСОБА_2 у приватну власність, про те юридично не оформлені. Згідно архівного витягу з рішення Будеразької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 24 липня 1996 року №13 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність та постійне користування» ОСОБА_4 було надано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га в межах населеного пункту та передано в постійне користування в межах населеного пункту ділянку 0,15 га.

На виконання вказаного рішення позивачем було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та внесені дані до ДЗК щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3500 га., яка розташована в с. Будераж Рівненського району Рівненської області кадастровий номер 5622680800:01:001:0841 та земельної ділянки для будівництва земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2500 га., яка розташована в с. Будераж в Рівненського району Рівненської області кадастровий номер 5622680800:01:004:1113.

Скористатись правом на спадщину на земельну ділянку не може, так як ОСОБА_2 було розпочато, але не завершено процедуру приватизації земельної ділянки, площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, тому він звернувся до суду за захистом свого права на спадкове майно.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 28 січня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву якою підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача Мізоцької селищної ради Рівненської області в судове засідання не з`явився, подав до суду лист від 18.03.2026, яким просив розглянути справу без його участі, не заперечує проти задоволення позову.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Будеразької сільської ради народних депутатів виконавчого комітету від 24 липня 1996 року №13 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність та постійне користування» ОСОБА_5 було передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, та земельну ділянку площею 0,15 га в межах села, що підтверджується копією архівного витягу з рішення від 20.06.2025 № 623/04-01.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Новий Світ, Здолбунівського району Рівненської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.08.2014.

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №30/2017.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Будераж, Здолбунівського району Рівненської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.04.2019.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.09.2024 року ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1801110702025 від 21.11.2025, площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства становить 0,2500 га, кадастровий номер 5622680800:01:004:1113.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000082672025 від 03.12.2025, площа земельної ділянки для веденння особистого селянського господарства становить 0,3500 га, кадастровий номер 5622680800:01:001:0841.

Відповідно до ст.ст. 328, 392, 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 328) та власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Згідно положень ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі закону № 139V від 14 вересня 2006 року) є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналогічна ситуація роз`яснена у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно із ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та підставними, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 76-82, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Новий Світ, Рівненського району Рівненської області, площею 0,3500 га, кадастровий номер 5622680800:01:001:0841 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Будераж, Рівненського району Рівненської області, площею 0,2500 га, кадастровий номер 5622680800:01:004:1113, розпочатої ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та одержання документу, що посвідчує право власності на земельні ділянки на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Мізоцька селищна рада Рівненської області, місце знаходження: селище Мізоч, вул. Т. Якимчука, буд. 12, Рівненської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04386545.

Суддя: Ю.А. Ковалик