Рішення № 134974798, 17.03.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/209/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

17.03.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., при секретарі судових засідань Щербак В.В., за участі представника відповідача Станкович В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, просила ухвалити рішення, яким постанову про накладення адміністративного стягнення від 20.01.2026 № 13-07-0001/2026/ПН про притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн., скасувати, провадження у справі закрити, стягнути судові витрати.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, щоУправління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII) здійснило моніторинг процедури публічної закупівлі «Реконструкція міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Лужанка" Коригування», проведеної Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (далі - Замовник).

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час оприлюднення змін до договору встановлено порушення пункту 11 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII та пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 зі змінами, внесеними наказом Мінекономіки від 23.05.2025 № 2519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 червня 2025 року за №878/44284 (далі - Порядок № 1082).

Згідно наявній в електронній системі закупівель інформації, закупівлю «Реконструкція міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Лужанка". Коригування» за ідентифікатором ID: UA-2025-09-08-003143-а) оприлюднено та проведено Уповноваженою особою ОСОБА_2 .

Трудові відносини між Замовником та ОСОБА_2 припинені, згідно Наказу від 24.09.2025 року №120-К. Укладений договір від 24.10.2025 №РПП-45 з додатками, додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5, №6 оприлюднювалися Уповноваженою особою Замовника ОСОБА_1 .

15 січня 2026 року на Позивача, як уповноважену особу Замовника складено протокол за частиною першою статті 164-14 КУпАП - неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі. 19 січня 2026 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, листом від 15.01.2026 № 130717-16/106-2026 повідомлено Замовника - Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

20 січня 2026 року справу про адміністративне правопорушення розглянуто. За результатом розгляду, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від № 13-07-0001/2026/ПН, якою Позивача визнано винною у порушенні законодавства про закупівлі щодо неоприлюднення інформації про закупівлі та накладено стягнення за частиною першою статті 164-14 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. Постанову про накладення адміністративного стягнення від 20.01.2026 № 13 07-0001/2026/ПН, направлено супровідним листом від 20.01.2026 № 130717-16/139 2026 отримано Замовником 20.01.2026 року.

З постановою про накладення адміністративного стягнення не згідна та вважає її незаконною, висновки стосовно порушення законодавства про закупівлі є безпідставними. У постанові конкретно не зазначено які посадові обов`язки не виконані чи порушені, у чому полягає порушення законодавства про закупівлі. Під час розгляду та винесення відповідної постанови були грубо порушені права Позивача, оскільки вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у зв`язку із чим вона не могла скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

20.02.2026 до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов відзив представника відповідача Станкович В.І. на позовну заяву, відповідно до якого вона заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити в задоволені позову, вказуючи на те, що під час аналізу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель встановлено, що між Замовником та ТОВ «ПБС» було укладено додаткові угоди від 31.10.2025 №1 та №2, від 25.11.2025 року №3 про внесення змін до істотних умов договору від 24.10.2025 року № РПП-45, які оприлюднені в електронній системі закупівель лише у форматі «pdf», чим недотримано вимоги пункту 11 статті 10 Закону № 922-VIII та пункту 15 Порядку №1082. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час оприлюднення змін до договору встановлено порушення пункту 11 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII та пункту 15 Порядку №1082. Відповідачем двічі було виконано обов`язок своєчасного повідомлення ОСОБА_1 , натомість Відповідач не може нести відповідальність за те, коли особа ознайомилась з листом, і не може знати, коли особа це зробила. Зазначає, що обов`язок щодо належного повідомлення особи вичерпується своєчасним надсиланням самого листа з відповідним повідомленням. Враховуючи вищевикладене, усі твердження Позивачки про недотримання її прав на захист, ненадання можливості надавати усні або письмові пояснення та інше, відкидає як безпідставні та неаргументовані.

У відповіді на відзив від 23.02.2026 позивач ОСОБА_1 зазначила, щоповідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення надіслане на електронну адресу Замовника не є належним повідомленням про розгляд справи, а обов`язок щодо належного повідомлення особи не вичерпується своєчасним надсиланням самого листа з відповідним повідомленням. Вимоги пункту 11 частини першої статті 10 та статті 41 Закону № 922-VIII Замовником виконано в повному обсязі, а тому відсутній склад адміністративного право рушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву від 17.03.2026, у якій позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити та справу розглянути без її участі.

Представник відповідача Станкович В.І. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 січня 2026 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, складено протокол про адміністративне правопорушення №13-07-0001/2026, яким виявлено неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, а саме: за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час оприлюднення змін до договору встановлено порушенні пункту 11 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) та пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 зі змінами, внесеними наказом Мінекономіки від 23.05.2025 №2519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 червня 2025 року за №878/44284 (далі - Порядок №1082). Під час аналізу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель встановлено, що між Замовником та ТОВ «ПБС» було укладено додаткові угоди від 31.10.2025 №1 та №2, від 25.11.2025 року №3 про внесення змін до істотних умов договору від 24.10.2025 року № РПП-45, які оприлюднені в електронній системі закупівель лише у форматі «pdf», чим недотримано вимоги пункту 11 статті 10 Закону № 922-VIII та пункту 15 Порядку №1082. Зазначене порушення допущено начальником тендерно-договірного відділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області Поповою З.А.

В матеріалах справи міститься лист від 15 січня 2026 року вих. №130717-16/106-2026, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 20 січня 2026 року у приміщенні Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (м.Ужгород, пл. Народна, 4, кабінет 430, Закарпатської області).

20 січня 2026 заступником начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області Миголинець С.Ф. винесено постанову №13-07-0001/2026ПН, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що згідно протоколу №13-07-0001/2026 від 15.01.2026 за результатами здійсненого моніторингу процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2025-09-0003143-а, яку проведено Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (Замовник), встановлено порушення законодавства про закупівлі не оприлюднення та порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі, а саме: за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час оприлюднення змін до договору встановлено порушенні пункту 11 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон № 922-VIII) та пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі. затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 зі змінами, внесеними наказом Мінекономіки від 23.05.2025 №2519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 червня 2025 року за №878/44284 (Порядок №1082), чим порушено вимоги пункту 11 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII та пункту 15 Порядку №1082, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст. 164-14 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Абзацом 2 ч. 8 ст. 8 згаданого закону передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Положення ч. 11 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» регламентують, що якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до пункту 6 розділу 3 Порядку оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 01.12.2016 року № 168, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посаду уповноваженої посадової особи), який (яка) виніс (винесла) постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, дата народження, місце проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; вказівку про порядок і строк оскарження постанови.

Разом з тим, законодавчо визначений порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачений Главою 22 КУпАП.

За положеннями частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, при цьому, частина 8 вказаної норми передбачає, що законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

За положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Аналіз наведеного вище правового положення дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має наметі забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі N 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі N 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі N 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі N 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі N 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі N 360/403/19.

30 січня 2020 року Верховний Суд у справі N 482/9/17 та у справі N 308/12552/16-а досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності та вказав, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Зміст обов`язку уповноваженої посадової особи щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Повідомлення має наметі забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

В матеріалах справи відсутні докази інформування позивача про призначену дату розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності на 20 січня 2026 року або докази, які б свідчили про ухилення останньої від отримання повідомлення про час та місце розгляду справи.

Суд вважає, що посадовими особами Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області не була дотримана процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого остання була позбавлена прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутньої під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Недотримання процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення є ще однією підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною, наслідком чого є її скасування.

Беручи до уваги викладене, суд критично оцінює доводи відповідача в частині посилання останнього на положення Порядку оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 01 грудня 2016 року № 168, позаяк, норми чинного законодавства не містять випадків відступу при розгляді органами фінансового контролю справи про адміністративне правопорушення від приписів ст. 268 КУпАП, відповідно до якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Системний аналіз вказаної норми дає можливість суду констатувати ту обставину, що справа про адміністративне правопорушення розглядається без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише за умови наявності у органу чи посадової особи, яка уповноважена на такий розгляд достатніх даних про те, що така особа належно повідомлена про місце і час розгляду справи та від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказані положення закону розглядаються судом як передбачена законом гарантія дотримання законних прав та інтересів особи, що притягається до адміністративної відповідальності на особисту присутність під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В ході розгляду справи судом встановлено відсутність у відповідача на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164-14 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 164-14 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за складення тендерної документації не у відповідності із вимогами закону, що тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п.3 ч.1ст. 288 КУпАП).

Приписами ч.2статті 9КАСУкраїни передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, виходячи з аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин в ході судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 -14 КУпАП відбувся без належного повідомлення останньої, як того вимагають положення ст. 268 КУпАП про дату, час та місце розгляду справи, а відповідачем у свою чергу не надано суду доказів, які б спростовували вказаний факт, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатила 532 грн. 48 коп. судового збору.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову, зважаючи висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_3 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 532 грн. 48 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 132,139,143,241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №13-07-0001/2026ПН від 20 січня 2026 року, винесену заступником начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області Миголинець Світланою Федорівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 - 14 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 532 (п`ятсот тридцять два) грн. 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, місце знаходження: площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 40922492.

Повне судове рішення складене 18 березня 2026 року.

Суддя: Ю.А. Ковалик