Рішення № 13497443, 23.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2010 р.Справа № 25/145-10-4290 За позовом: Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Річморбуд”

про стягнення 60525, 03 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Анікєєва І.В., довіреність від 06.09.2010р.

Від відповідача: не з’явився

В засіданні 23.12.2010 р. приймали участь представники:

Від позивача: Анікєєва І.В., довіреність від 06.09.2010р.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Річморбуд” на користь Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт” заборгованості в сумі 29687,50 грн., пені в сумі 315,10 грн., інфляційні збитки в сумі 860,94 грн., 3% річних в сумі 122,00 за договором поставки № 66 Д від 09.06.2010р. грн.; заборгованості в сумі 28350,00 грн., пені в сумі 264,82 грн., інфляційні збити в розмірі 822,15 грн., 3% річних в сумі 102,52 грн. за договором перевезення № 59 Д від 09.06.2010р.

Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт” звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Річморбуд”, про стягнення 60525, 03 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договорів поставки № 66 Д від 09.06.2010р. та перевезення № 59 Д від 09.06.2010р. Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Річморбуд” було поставлено 2500 т піску, але останнє свої зобов’язання щодо оплати вартості піску та послуг по його перевезенню не виконав в повному обсязі, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за перевезення піску у розмірі 28350,00 грн., на яку і було нараховано пеню у розмірі 264, 82 грн., індекс інфляції у розмірі 822,15 грн., три проценти річних у розмірі 102,52 грн., та заборгованість за поставлений пісок у розмірі 29687,50, на яку було нараховано пеню у розмірі 315,10 грн., індекс інфляції у розмірі 860,94 грн., три порценти річних у розмірі 122,00 грн., які позивач і просить суд стягнути з відповідача на його користь.

В судовому засіданні 22.11.2010р. позивач надав суду пояснення за вх. № 31227, де навів пояснення стосовно об’єднання позовних вимог в одній позовній заяві, виклав положення законодавства, яким регулюється порядок нарахування пені.

Відповідач, в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Клопотання відповідача, викладене в телеграмі від 06.12.2010р. за вх. № 32654 щодо відкладення розгляду справи, судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала від 06.12.2010р.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

09.06.2010р. між ДП „Херсонський морський торговельний порт” (Судновласник) та ТОВ „Компанія „Річморбуд” (Замовник) був укладений договір перевезення № 59 Д, згідно п.1.1. якого, Замовник замовляє, а Судновласник виконує перевезення суднами т/х „Кілія”, вантажопідйомністю 2500 т, т/х „Волго Балт 218”, вантажопідйомністю 3000 т., (Судно), вантажів Замовника, на таких умовах: вантаж –безпечний навалочний вантаж (пісок), кількість вантажу –суднова партія 2500 +/- 3% т або 3000+/- 3% т, порт навантаження –кар’єр Рибальче, порт розвантаження –Одеса, норма навантаження/розвантаження: - 35 годин, реверсивно для т/х „Волго Балт 218”, 31 година, реверсивно для т/х „Кілія”. Портові збори та послуги в порту розвантаження за рахунок Замовника, агент в порту розвантаження призначається Замовником, агентська винагорода за рахунок Замовника.

Замовник здійснює 100 % передплату замовлених перевезень, по рахункам Судновласника, що виставляються на підставі заявок Замовника. Остаточні розрахунки здійснюються протягом 10 діб з моменту розвантаження Судна, по кожному рейсу окремо. Вартість перевезення 1 т вантажу (фрахт) т/х „Волго Балт 218” –18,90 грн.(без ПДВ.), т/х „Кілія” –18,90 грн. (п.п. 4.1., 4.2. Договору).

Частинами 1, 2 пункту 4.3. Договору передбачено, що остаточні розрахунки Замовник здійснює після виконання перевезення. Остаточна оплата здійснюється згідно рахунків Судновласника з додатком підтверджуючих документів –коносаментів, або накладних на вантаж.

Відповідно до п.п. 7.3., 7.4. Договору за прострочення платежів Замовник оплачує Судновласнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення. У випадку прострочення платежів, згідно 625 ЦК України, Замовник оплачує Судновласнику суму боргу, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних від суми простроченого платежу.

Як визначено у п. 9.1. Договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 30 листопада 2010р., а частини взаєморозрахунків –до повного виконання Сторонами зобов’язань за цим договором.

09.06.2010р. між ДП „Херсонський морський торговельний порт” (Порт) та ТОВ „Компанія „Річморбуд” (Замовник) був укладений договір поставки № 66 Д, згідно п.п. 1.1., п. 1.2. якого, Порт зобов’язується забезпечити постачання піску (родовище –кар’єр с. Рибальче) Замовнику, а Замовник прийняти та оплатити поставлений пісок на умовах даного договору. Поставка піску Портом здійснюється партіями на підставі письмових заявок Замовника з причалу кар’єру с. Рибальче.

Згідно п. 2.1. Договору вартість поставки визначена у специфікації яка оформляється додатком до цього договору (Додаток № 1) та є невід’ємною частиною договору. Порт визначає кількість піску, завантаженого на судно, по осадці судна, про що складається відповідний акт за підписами представників судна на яке здійснюється навантаження піску, та представників Порту. Кількість піску, визначена в акті, вноситься у вантажні перевізні документи.

Як вбачається з п. 3.1.1. Договору, Порт здійснює своїми силами і засобами навантаження піску на судна відповідно до узгодженого сторонами графіку підходу суден.

Замовник зобов’язується прийняти пісок по акту та оплатити за здійснену поставку на умовах даного договору (п.3.2.3. Договору).

Як визначено у п.п. 4.1., 4.2. Договору, ціна за одиницю товару (вартість 1 т) визначені у специфікації яка оформляється додатком до цього договору (Додаток 1) та є невід’ємною частиною договору. Загальний обсяг поставки піску замовнику за договором орієнтовно складає 110000 тонн.

Пунктами 5.1., 5.1.1, 5.1.2 Договору визначено, що на підставі виставлених Портом по заяві Замовника рахунків Замовник здійснює попередню оплату: в разі поставки піску з кар’єру на судно Замовника: 100% портових зборів згідно з Положенням про портові збори, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000р. із змінами та доповненнями до нього, та наказом Мінтрансу України № 711 від 15.12.2000р., 75% вартості заявленої партії піску. Загальна сума попередньої оплати перераховується Замовником на поточний рахунок Порту, до підходу судна під навантаження. Остаточні розрахунки по вантажу, судновим зборам і наданим послугам здійснюються Замовником по рахункам Порту (з додатком підтверджуючих документів) протягом десяти банківських днів з моменту завантаження судна. В разі поставки піску з кар’єру на судно Порту для його подальшого перевезення на причал Замовника: 75% вартості заявленої партії піску. Загальна сума попередньої оплати перераховується Замовником на поточний рахунок Порту, до підходу судна під навантаження. Остаточні розрахунки по вантажу, судновим зборам і наданим послугам здійснюються Замовником по рахункам Порту (з додатком підтверджуючих документів) протягом десяти банківських днів з моменту завантаження судна (дати коносаменту).

Відповідно до п.п. 6.3.6.4. Договору за затримку платежів Порт має право стягнути з Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Порт, у разі прострочення платежів, відповідно до ст. 625 ЦК України має право стягнути з Замовника суму боргу, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з суми простроченого платежу. При невиконанні Замовником умов, що передбачені в пунктах 3.2., 5.1., 5.2. цього договору, Порт має право припинити приймання суден Замовника під завантаження піском.

В специфікації № 1, що є додатком № 1 до договору поставки № 66 Д від 09.06.2010р. сторони дійшли згоди щодо вартості 1 т піску, яка складає 20 грн. (з ПДВ).

В підтвердження виконання зобов’язань за договором поставки № 66 Д від 09.06.2010р., договором перевезення № 59 Д від 09.06.2010р. позивач надав суду копії коносаментів, рахунки-фактури, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, виписки з банку щодо часткової оплати відповідачем вартості поставленого піску в сумі 17812,50 грн., та послуг по перевезенню - в сумі 28350,00 грн. Несплаченою відповідачем залишилась вартість піску в сумі 29687,50 грн., вартість послуг в сумі 28350,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з листами від 10.09.2010р. вих. № 30-01/605, від 16.09.2010р. вих. № 30-02/608 про сплату боргу, які останнім були залишені без відповіді

Не належне виконання ТОВ „Компанія „Річморбуд” зобов’язань за договором № 66 Д від 09.06.2010р. щодо оплати вартості отриманого піску та за договором перевезення № 59 Д від 09.06.2010р. щодо оплати вартості наданих послуг по перевезенню і стало підставою для ДП „Херсонський морський торговельний порт” звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд вважає, заявлені ДП „Херсонський морський торговельний порт” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 60525,03 грн. такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) п.1 ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вбачається із п.1 ст. 908 Цивільного кодексу України –перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Із змісту п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу належної якості та кількості товару, часткова оплата відповідачем прийнятого піску, як то вбачається із банківської виписки, у зв’язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого піску в сумі 29687,50 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

          Також, судом встановлено наявність заборгованості відповідача по оплаті послуг перевезення вантажу, з огляду на коносамент № 077987 від 26.08.2010р., вантажний ордер від 26.08.2010р., акт визначення ваги по осадці судна від 31.07.2010 р., приймально-здавальну відомість від 21.08.2010р., акти обліку стояночного часу судна від 30.07.2010 р., 26.08.2010р., яка підлягає судом стягненню з відповідача в сумі заявлених позовних вимог в розмірі 28350,00 грн.

          Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 122,00 грн., індексу інфляції у сумі 860,94 грн. за договором поставки № 66 Д від 09.06.2010р., та 102,52 грн. трьох процентів річних, 822,15 грн. індексу інфляції за договором перевезення № 59 від 09.06.2010р.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості ТОВ „Компанія „Річморбуд” за отриманий пісок, його перевезення, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 122,00 грн., індексу інфляції в сумі 860,94 грн., обрахованих з суми заборгованості за поставку піску в розмірі 29687,50 грн. та 102,52 грн. три проценти річних, 822,15 грн. індексу інфляції, розрахованих із суми заборгованості за перевезення піску в розмірі 28350 грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за договором поставки № 66 Д від 09.06.2010р. в розмірі 315,10 грн. за період з 10.09.2010 р. по 29.10.2010 р., за договором перевезення № 59 Д від 09.06.2010р. в розмірі 264,82 грн. за період з 16.09.2010 р. по 29.10.2010 р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1,3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Із змісту пп.1 п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).

Так, надані позивачем розрахунки пені за невиконання відповідачем зобов’язань за договорами №№66 Д, 59 Д, на думку суду, здійснені належним чином, у зв’язку з чим та з врахуванням умов договору, приписів законодавства, судом задовольняються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені загалом в сумі 579,92 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт”, у зв’язку з чим стягненню з ТОВ „Компанія „Річморбуд” на користь позивача підлягає заборгованість за договорами №№66 Д, 59 Д в розмірі загалом в сумі 58037, 50 грн., індекс інфляції загалом в сумі 1683,09 грн., три проценти річних загалом в сумі 224,52 грн., пеня загалом в сумі 579,92 грн.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

          Судом було вжито всіх можливих зусиль для повідомлення відповідача про призначені судові засідання, тому його безпідставне нез’явлення, на виклик суду, не є перешкодою для прийняття судом рішення за результатами розгляду справи по суті.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 605,25 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Річморбуд” (65001, м. Одеса, вул. Гефта, 2, код ЄДРПОУ 37089880) на користь Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт” (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4, код ЄДРПОУ 01125695) 58037 (п’ятдесят вісім тисяч тридцять сім) грн. 50 коп. заборгованості, 579 (п’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 92 коп. пені, 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 09 коп. індекс інфляції, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 52 коп. три процента річних, 605 (шістсот п’ять) грн. 25 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 27.12.2010р.