Рішення № 134973938, 09.03.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2589/25

номер провадження 2-др/531/14/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Фисун Л.С.,

за участю секретаря Нагорної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кумечко Марини Сергіївни щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип`янка" до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 16 вересня 2005 року,

в с т а н о в и в:

24 лютого2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кумечко М.С. подано заяву про ухвалення додаткового рішення в якій зазначає, що 19 лютого 2026 року Карлівським районним судом Полтавської області ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип`янка" до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 16 вересня 2005 рокувідмовлено. 09 лютого 2026 року адвокатом Кумечко М.С. в інтересах відповідача ОСОБА_1 подано заяву про стягнення судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. ОСОБА_1 23 лютого 2026 року було сплачено на користь адвоката Кумечко М.С. гонорар в розмірі 27500 гривень. Відповідно до ст. 141 ЦПК України просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип`янка" на користь ОСОБА_1 судові витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 27500,00 гривень.

Позиції учасників судового провадження

Від представника позивача Кобченко О.М. надійшли запереченняв яких просить відмовити в задоволенні заяви представника відповідача Кумечко М.С. про стягнення на користь відповідача витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що заява не підтверджена належними та допустимими доказами, не відповідає вимогам ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат, містить ознаки формального оформлення без фактичного підтвердження обсягу робіт, не підтверджує реальність сплати коштів та не доводить економічну обґрунтованість заявленої суми.Крім цього просить витребувати відомості про фактичного платника за квитанцією та оригінал квитанції.

У судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду заяви.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року розгляд питання про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 09 березня 2026 року (а.с.10).

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини і дійшов наступного висновку.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2026 року, у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Лип`янка" до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 16 вересня 2005 року відмовлено.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кумечко М.С. подано заяву про стягнення судових витрат.

На підтвердження понесених відповідачем судових витрат за надання правничої допомоги до заяви про ухвалення додаткового рішення надано копії документів, відповідно до яких ОСОБА_1 поніс судові витрати на правничу допомогу в сумі 27500,00 грн, а саме: акт виконаних робіт від 23 лютого 2026 на суму 27500 гривень; платіжну інструкцію від 24.02.2026, платником є ОСОБА_1 , отримувачем ОСОБА_2 , призначення платежу оплата за юрпослуги в справі 531/2589/25.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Таким чином, суд не вбачає необхідності у витребуванні оригіналу платіжної інструкції, а тому клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом- Кумечко М.С., із метою стягнення судових витрат надано суду акт виконаних робіт, який містить детальний опис робіт (наданих послуг).

Перевіряючи реальність надання відповідачу професійної правничої допомоги суд зазначає, що в матеріалах справи міститься відзив на позов, клопотання про поновлення процесуального строку, розрахунок заборгованості ТОВ «Лип`янка» перед ОСОБА_1 зі сплати орендної плати, інші заяви та клопотання. Крім цього, журналами судових засідань підтверджується участь представника у судових засіданнях під час розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Зокрема, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лавенс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.

Оцінюючи надані представником відповідача докази в підтвердження обсягів отриманих витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи те, що Кумечко М.С. брала участь як представник відповідача у розгляді аналогічних справ в Карлівському районному суді, відтак не потребувала значного часу для опрацювання правової бази, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 27500,00 грн, який є завищеним, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 15000,00 гривень.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення з позивача на користь відповідачів в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 гривень

На переконання суду, зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кумечко Марини Сергіївни про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип`янка" до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 16 вересня 2005 року- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип`янка" (код ЄДРПО 32217731) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне рішення виготовлено 16 березня 2026 року.

Суддя Л.С.Фисун