Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 357/20530/25
Провадження №2/367/5037/2026
У Х В А Л А
Іменем України
про направлення за підсудністю
18 березня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії,
в с т а н о в и в :
До Ірпінського міського суду Київської області за підсудністю з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії.
Ознайомившись з вказаною заявою та доданими до неї матеріалами, суд вважає, що зазначена заява підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Стаття 30 ЦПК України визначає правила виключної підсудності, тобто підсудності, при якій розгляд певних категорій справ може розглядатися лише в чітко визначеному суді. До таких справ не можуть застосовуватися правила загальної та/або альтернативної підсудності, визначені ст. ст. 27, 28 ЦПК України.
Отже, виключна підсудність є пріоритетною над загальною.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості з оплати за послуги з спожитого природного газу повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
Матеріали справи свідчать про те, що заявленою вимогою у даній справі є стягнення заборгованості за комунальні послуги - електричну енергію, які надавалися до квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність передачі цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за правилами виключної підсудності.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, 259-261, 353 ЦПК України, суддя,-
у х в а л и в :
Матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії, направити за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (адреса:09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Турчанінова, 7).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Суддя: Я.В. Шестопалова
Судове рішення № 134973173, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 18.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/20530/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: