Постанова № 134972600, 12.03.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/39/26

Провадження № 3/935/173/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Василенко Р.О., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №2 в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП не відомий,

за ч.1 ст.130, ч. 5 ст.126 КУпАП,

встановив:

03.01.2026 о 02 год 35 хв в м. Коростишів по вулиці Київська, будинок 50 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що виним себе не визнає, оскільки поліцією не було залучено свідків, в самому протоколі є помилка в даті, також бодікамера була включена не відразу. Поліцейськими не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та того , що останній був за кермом, зазначив, що він їхав від АТБ повертав по вулиці Київській наліво від АТБ, а за кермом був його кум ОСОБА_2 . На вулиці Київській автомобіль зупинили працівники поліції, ОСОБА_1 пересів на водійське сидіння, так як його кум був п`яний, а ОСОБА_1 вживав алкоголь десь о 12 чи 13 год дня 02.01.2026, чому він пересів пояснити не може. Працівник поліції почув запах алкоголю та запропонував пройти тест, а він йому сказав, що готовий пройти тест в лікарні в м. Житомир, але вони не захотіли їхати в м. Житомир, зазначає, що самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду не було.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).

Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону,Правил дорожнього рухута інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий і четвертий частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Порядок).

Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

На доведення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вини у вчиненому, суду надано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 03.01.2026 серії ЕПР1 №557826 за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_3 керував транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) та відмовився від огляду у встановленому законом порядку.

- відеозаписи події від 03.01.2026, на якому зафіксовано, зокрема, факт спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, роз`яснення йому прав та порядку огляду, відмова водія пройти огляд у встановленому законом порядку, тобто сам факт не проходження медичного огляду,

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.01.2026 щодо ОСОБА_1 згідно якого огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 03.01.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушена мова та зазначено, що від проходження медичного огляду ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на відеозйомку Motorola 857861.

Зокрема з відео зафіксованого на відеореєстратор поліцейської машини вбачається, що водій автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 був зупинений працівниками поліції коли він рухався по дорозі на вулиці Київській в м. Коростишів та з водійсього сидіння вийшов водій ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 260КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, допускається відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан наркотичного сп`яніння. Порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд на стан наркотичного визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи вказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

При обрані міри адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа правопорушника, обставин що обтяжують чи пом`якшують відповідальність не встановлено.

Суд враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Дослідвишви докази та матеріали наявні в справі в їх сукупності, встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , в ході спілкування працівник поліції з водієм, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про які поліцейський повідомив водію та запропонував пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, однак водій не здійснив жодних дій для проходження медичного огляду. З метою виконання покладених на поліцейського законодавством завдань в межах наданих повноважень у зв`язку із виявленням адміністративного правопорушення, поліцейський на законних підставах склав адміністрований матеріал відносно ОСОБА_1 .

Згідно довідок відділу поліції № 1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 , яке не було вилучене при складанні протоколу, протягом року останній не піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП, власником автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_4 .

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні 03.01.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доказів, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

Отже ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 03.01.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення 03.01.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст.40-1,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні 03.01.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (реквізити для сплати штрафу: отримувач: ГУК у Житомирській області /Житомир обл./21081300, Код ЄДРПОУ: 37976485, номер рахунку: UA 368999980313060149000006001, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код держ. клас-ції: 21081300) стягувач ВП №1 Житомирського РУП №2 в Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., якій сплатити на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783 стягувач Державна судова адміністрація України.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО