Рішення № 134972522, 16.03.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/109/26

Номер рядка звіту 40

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"16" березня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 17938,00 грн.

Вимоги мотивує тим, що 18.05.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №43299-05/2025, згідно умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором.

29.10.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №29102025, відповідно до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17938,00 грн., яка складається з: 4955,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 4014,00 грн. заборгованості за відсотками; 8969,00 грн. заборгованості за штрафом.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала свого зобов`язання для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, а також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи те, що у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст.223, 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 18.05.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту №43299-05/2025, відповідно до п.1.1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.1.2 кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 18.05.2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Кінцева дата погашення кредиту 14.09.2025 року.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4790-72хх-хххх-1188 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6 договору).

З довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_251230091515 від 30.12.2025 року, адресованого ТОВ «Стар файненс груп», слідує, що між вказаними підприємствами 22.02.2022 року було укладено договір на переказ коштів №ФК-П-2022/02-3 та на його виконання 18.05.2025 року на карту отримувача НОМЕР_1 перераховано 5000 грн.

Ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до договору факторингу №29102025 від 29.10.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Стар файненс груп» (далі Клієнт) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №29102025 від 29.10.2025 року клієнт ТОВ «Стар файненс груп» передав, а фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників, після чого, з урахуванням п.1.2 Договору факторингу від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29102025 від 29.10.2025 року слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №43299-05/2025, сума заборгованості за основною сумою боргу становить 4955,00 грн., сума заборгованості за відсотками 4014,00 грн., сума заборгованості за штрафом 8969,00 грн.

З розрахунку заборгованості слідує, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №43299-05/2025 від 18.05.2025 року в сумі 17938,00 грн., яка складається з: 4955,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 4014,00 грн. заборгованості за відсотками; 8969,00 грн. заборгованості за штрафом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

За правилами частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.ст.610, 611 ЦК України).

Звертаючись з позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилається на те, що через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №43299-05/2025 від 18.05.2025 року утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Зарахування кредитних коштів у сумі 5000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 , який зазначений в кредитному договорі, підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного договору. Зазначений договір не визнано недійсним.

Докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі, відсутні. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

Разом з тим судом встановлено, що відповідачу нараховано заборгованість за штрафом в сумі 8969,00 грн.

Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та діє на даний час.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачу заборгованість за штрафними санкціями по кредитному договору нарахована безпідставно та в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за кредитним договором №43299-05/2025 від 18.05.2025 року заборгованість в сумі 8969,00 грн., яка складається з: 4955,00 грн. основного боргу, 4014,00 грн. відсотків.

Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитними договорами, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно ст.141 ЦПК України. Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» суд задовольняє на 50,00%.

Враховуючи наведене, сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 1331,20 грн. (2662,40 х 50,00% = 1331,20 грн.)

На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №43299-05/2025 в розмірі 8969 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 00 коп. та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ємільчинським районним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Заполовський