Ухвала суду № 134971976, 19.03.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені адміністративного позову

19 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/465/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вижницького відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Вижницького відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

У позові позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця № 22.1-14/2127 від 26.01.2026 про закінчення виконавчого провадження 79969165;

- зобов`язати орган державної виконавчої служби поновити виконавче провадження №79969165;

- зобов`язати державного виконавця вжити заходів примусового виконання рішення суду від 23.12.2025.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстратором, нотаріусам, центрам надання адміністративних послуг) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номери: 7320580500:01:001:1884 та 7320580500:01:001:1882 до моменту фактичного виконання рішення суду та державної реєстрації прав власності за позивачем;

- заборонити Банилівській сільській раді та будь-яким іншим особам чинити перешкоди позивачу у користуванні вище вказаними земельними ділянками та проведенні на них сільськогосподарських робіт;

- заборонити органам Державного кадастру вчиняти дії щодо скасування державної реєстрації вище вказаних земельних ділянок з кадастровими номерами (вище зазначених).

В обґрунтування заяви представник позивача вказував, що позивачем у липні 2025 року було сформовано земельні ділянки та отримано Витяги з ДЗК з кадастровими номери: 7320580500:01:001:1884 та 7320580500:01:001:1882 в селі Банилів Вижницького району Чернівецької області.

На думку представника позивача існує загроза невиконання рішення суду, оскільки Банилівська сільська рада тривалий час проявляє протиправну бездіяльність. Незаконне закінчення виконавчого провадження дає сільській раді можливість ініціювати скасування цих кадастрових номерів або передачу ділянок третім особам, що зробить виконання первісного рішення суду неможливим.

Крім того, представник позивача зазначав, що запропоновані способи забезпечення позову спрямовані виключно на збереження існуючого стану (статус-кво) до моменту фактичної реєстрації права власності позивачем у ЦНАПі.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України надано визначення письмовому провадженню. Так, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом

Враховуючи положення п. 10. ч. 1 ст. 4 та ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 4 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

У розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Необхідно зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Враховуючи стислі строки розгляду заяви про забезпечення позову, у суду відсутня можливість у витребуванні додаткових доказів в порядку ст. ст. 70 - 77 КАС України, які б змогли надати суду можливість забезпечити позов.

Таким чином, в справах, у яких заявлені клопотання про забезпечення позову, обов`язок доказування покладається на заявника.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Із матеріалів справи видно, що предметом оскарження у цій справі є постанова про закінчення виконавчого провадження № 79969165 від 26.01.2026 з примусового виконання виконавчого листа № 600/4131/25-а, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 29.12.2025, про зобов`язання Банилівську сільську раду Вижницького району Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.2025 року про затвердження технічної документації із землеустрою по відновленню та встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості): для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у селі Банилів Вижницького району Чернівецької області площею 0,3188 га кадастровий номер 7320580500:01:001:1884; для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у селі Банилів Вижницького району Чернівецької області площею 0,1812 кадастровий номер 7320580500:01:001:1882.

Водночас, у заяві про забезпечення позову представник позивача просить:

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстратором, нотаріусам, центрам надання адміністративних послуг) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номери: 7320580500:01:001:1884 та 7320580500:01:001:1882 до моменту фактичного виконання рішення суду та державної реєстрації прав власності за позивачем;

- заборонити Банилівській сільській раді та будь-яким іншим особам чинити перешкоди позивачу у користуванні вище вказаними земельними ділянками та проведенні на них сільськогосподарських робіт;

- заборонити органам Державного кадастру вчиняти дії щодо скасування державної реєстрації вище вказаних земельних ділянок з кадастровими номерами (вище зазначених).

При цьому, рішення (дії або бездіяльність) суб`єктів державної реєстрації прав (державний реєстратор, нотаріус, центрам надання адміністративних послуг), органу Державного кадастру та Банилівській сільській раді щодо спірних земельних ділянок не є предметом оскарження у цій справі.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що запропоновані представником позивача заходи забезпечення позову не можуть бути застосовані в силу прямої заборони, передбаченої п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених представником позивача обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73 - 77, 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький