Рішення № 134971836, 18.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року справа № 580/1396/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку загального позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

12.02.2026 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі відповідач) податкового боргу в сумі 37497,47 грн, зокрема: зі сплати адміністративних штрафів в сумі 30 111,94 грн та зі сплати штрафних санкцій в сумі 7385,53 грн.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання зі сплати адміністративних штрафів та штрафних санкцій. Боржнику сформовано податкова вимога форми «Ф» від 13.05.2019 №6994-51, яку направлено рекомендованим листом з повідомленням. Станом на дату звернення до суду заборгованість непогашена. Позовну заяву просив розглянути без його участі.

Ухвалою від 17.02.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив розглянути її правилами спрощеного позовного провадження. Направлена копія ухвали отримана відповідачем 26.02.2026, що підтверджується записами у рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень.

Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався, про причини суд не повідомив.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основний вид діяльності - « 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». Перебуває на податковому обліку позивача.

Боржнику сформована податкова вимога форми «Ф» від 13.05.2019 №6994-51 направлена листом з повідомленням, що відповідно до довідки доставлена та отримана особисто відповідачкою 28.05.2019.

Згідно з даними зворотного боку облікових карток станом на дату подання позовної заяви в цій справі відповідачка має непогашений борг в загальній сумі 37497,47грн, що складається з:

пені у сумі 7385,53грн, що нарахована з 29.10.2025 контролюючим органом за результатами податкової перевірки з 24.02.2022 до 29.10.2025 на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №1136/2300090111;

пені у сумі 30111,94грн, що розпочала нараховуватись з 08.08.2025 у розмірі 557,05грн на суму грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки з 07.05.2019 до 08.08.2025 на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми від 15.04.2019 «С» №0000574057.

Оскільки сума боргу не погашена, позивач звернувся до суду зі вказаним позовом.

Після відкриття провадження у справі на адресу суду від відповідачки надійшла заява від 27.02.2026 вх.№10395/25, з якою надала квитанцію від 11.02.2026 про сплату нею 30111,94грн за призначенням « 101 2471721380 210811 00. Адміністративні штрафи та інші санкції за період лютий 2026 від відповідачки, платіж за власні кошти».

Для вирішення спору суд урахував.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.1 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР(далі ЗУ №265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст.20 ЗУ №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» визначено, що Державній податковій службі, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям установлено в межах їх повноважень контроль за дотриманням державної дисципліни цін суб`єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, які здійснюють оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями за наявності у них ліцензій.

Відтак, відповідно до ч.2 ст.17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, дистилятів, біоетанолу» забороняється зберігання та/або реалізація алкогольних напоїв, отримання яких не підтверджено:

1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;

2) для суб`єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі (крім виробників алкогольних напоїв - щодо вироблених ними алкогольних напоїв) - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб`єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб`єкта господарювання, який здійснює зберігання на підставі відповідного договору (правочину), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання.

Згідно з ст.73 ЗУ №3817-IX суми штрафів за порушення законодавства у сфері виробництва і обігу спирту етилового, дистилятів, біоетанолу зараховуються до бюджету згідно із законом. Зокрема, податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6) цієї статті, у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Пунктом 129.1 ст.129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзніабо невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підп.14.1.153 п. 14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі Порядок) податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується податковим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем (далі - ІКС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Згідно з п.5 розділу ІІІ Порядку форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи / уповноваженої особи за договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції / управителя майна за договором управління майном) наведена в додатку 1 до цього Порядку (форма «Ю»), а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку (форма «Ф»). Так, вказаною формою, зокрема визначено відомості щодо виконавця, а саме зазначення власного ім`я та прізвище, тел.

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Згідно з підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд врахував відсутність доказів оскарження відповідачкою вказаної вище податкової вимоги. Водночас квитанцією від 11.02.2026 суд встановив факт оплати пені у розмірі 30111,94грн, що розпочала нараховуватись з 08.08.2025. Тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Водночас факт несплати пені у сумі 7385,53грн, що нарахована з 29.10.2025 контролюючим органом за результатами податкової перевірки з 24.02.2022 до 29.10.2025 на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №1136/2300090111, підтверджений і не спростований. Отже, сума коштів 7385,53грн є податковим боргом відповідачки.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані в частині стягнення податкового боргу у сумі 7385,53грн та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) задовольнити частково.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету України податковий борг зі сплати пені у сумі 7385,53грн, що нарахована з 29.10.2025 за результатами податкової перевірки з 24.02.2022 до 29.10.2025 на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №1136/2300090111.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ