Рішення № 13497161, 16.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2010 р.Справа № 27/58-10-2198 за позовом: Приватного підприємства "Торгівельний центр "СТАРОКІННИЙ";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія”

про примусове звільнення приміщення

Суддя Невінгловська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Безсмертний М. В. (представник за довіреністю);

від відповідача: 1) ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

2) ОСОБА_4 (представник за довіреністю);

від третьої особи: Безсмертний М. В. (представник за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Торгівельний центр "Старокінний" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просило зобов'язати відповідача звільнити приміщення павільйону Г/П-11, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Старокінний, 6, Торгівельний центр "Старокінний", передати його Приватному підприємству "Торгівельний центр "Старокінний" та стягнути з відповідача 85грн. витрат по сплаті держмита та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що строк дії договору оренди від 27.04.2005р. №1366, укладеного між сторонами, закінчився 27.04.2010р., у зв'язку з чим позивач надсилав відповідачу листа від 12.03.2010р. в якому відмовився від пролонгації договору та просив повернути майно. Таким чином, правові підстави для знаходження відповідача у приміщенні павільйону, за думкою позивача, відсутні.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на бажання укласти новий договір та на передбачене ст. 777 Цивільного кодексу України переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2010р., в порядку ст.27 ГПК України, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „МРІЯ”. Третя особа підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у поясненнях від 05.06.10р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

27.04.2005 р. між ПП „Старокінний ринок" та ФОП ОСОБА_1 укладений договір №1366 про передачу майнових прав користування павільйоном на оплатній основі, згідно визначеного графіку платежів, строком на 5 років.

Згідно п.1.2 договору набувач набуває майнові права користування на майно - павільйон Г/П 11, розташований на території цілісного майнового комплексу “Старокінний ринок”, складається з торгового майданчику - 21,4кв.м, складського приміщення 21,4кв.м, з метою здійснення підприємницької діяльності.

Передача обєкту, згідно до п.2.1 договору, оформляється та підтверджується актом приймання-передачі на умовах цього договору та додатків до нього.

Згідно до п.6.1договору передбачено, що договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 27 квітня 2010р.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що строк дії договору автоматично продовжується на 1 рік, у разі якщо ні одна із сторін за 1 місяць до закінчення строку дії цього договору не виявить бажання про внесення змін до договору, додатків до нього або щодо припинення договору.

30.06.05р. за актом приймання-передачі володілець передав, а набувач прийняв у відповідності до умов договору №1366 від 27.04.05р. майнове право користування павільйоном №Г/П 11.

01.12.2006р. сторонами договору підписане додаткове погодження, за яким сторони, серед іншого, домовились про викладення п.2 Розділу “Терміни, які застосовуються в даному Договорі” в наступній редакції: Обєкт користування Павільйон, який знаходиться за адресою: м. Одеса, пров.Старокінний 6/1, загальною площею 41,9кв.м, з якої площа першого поверху складає 21,4кв.м, площа другого поверху складає 20,5кв.м, який увійшов до цілісного майнового комплексу „Старокінний ринок”, відносно якого набувач володіє майновим правом користування за Договором №1366 від 27.04.2005р.

Як встановлено матеріалами справи власником нежитлових будівель Торгівельного центру “Старокінний”, розташованого в м. Одесі, провулок Старокінний, 6, є ТОВ “Мрія”, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.04.2008р. виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради замість попередніх свідоцтв про право власності.

Рішенням засновника приватного підприємства „Старокінний ринок” від 21.04.2008р. змінено найменування приватного підприємства „Старокінний ринок” на приватне підприємство „Торгівельний центр „Старокінний” та затверджено статут приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний” у новій редакції, на підставі якого 21.04.008р. проведено Державну реєстрацію змін до установчих документів (номер запису 15561050006003539).

25.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „МРІЯ” (сторона 1) та Приватним підприємством "Торгівельний центр "СТАРОКІННИЙ" (сторона 2) укладено на новий строк договір №09/75, предметом якого є передача стороною 1 стороні 2 майнового права користування комплексом нежилих побудов Торгівельного центру (обєкт), розташованого за адресою: м.Одеса, пров. Старокінний, 6, за плату на строк визначений п.5.1 цього договору (п.1.1 договору).

Згідно п.5.1. договору №09/75 від 25.04.08р. передбачено, що він діє з 01.05.2008р. по 01.04.2011р.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору, предметом договору є передача стороною 1 стороні 2 права комплексного обслуговування обєкту користування, а також права надання послуг, повязаних з організацією виставочної діяльності на території Торгівельного центру.

Відповідно до п.1.3 названого договору сторона 2 набуває майнове право користування вказаним в п.1.1 нерухомим та рухомим майном, з метою здійснення власної діяльності та діяльності з передачі майнового права користування вказаним майном іншим фізичним особам та субєктам підприємницької діяльності.

Підпунктом 3.4.1 п.3.4 встановлено, що Сторона 2 має право переуступити отримане по цьому договору майнове право користування майном будь-якій третій особі на власний розсуд, зі згоди Сторони 1, за умови, що третя особа приймає на себе всі зобовязання Сторони 2, витікаючи з умов цього договору.

25.04.2008р. за актом приймання-передачі нежитлових побудов Торгівельного центру сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла відповідно до умов договору №09/75 від 25.04.2008р. у користування нежитловими побудовами Торгівельного центру, далі за текстом обєкт, розташований за адресою: м.Одеса, пров.Старокінний, 6, який в цілому складається з побудов букв „А”, „Б”, „Б1”, „В”, „Г”, „Д”, „Е”, „Ж”, „З”, „И”, „К”, „Л”, „М”, „Р1”, „Н”, „Щ”, „Ш”, „М1”, „Я1”, „Г1”, „Э”, „Д1”, „Е1”, „Ю1”, „З1”, В1”, „О1”, „П1”, „Ж1”, „Ч”, „Ю”, „Я”, „К1”, „V”, „Z”, „L”, „G”, „S”, „R”, „N”, „F”, загальною площею 14457,8кв.м, навісів букв „О”, „П”, „Р”, „С”, „Т”, „У”, „Ф”, „Х”, „Ц”, „Q”, „V1”, „C1”, „Щ1”, „Х1”, „Ч1”, „Т1”, „Ж11”, „В11”, „О11”, „П11”, трансформаторної підстанції буква „Ц1”, відображені на схематичному плані садибної ділянки, яка знаходиться в межах вул.Раскидайлівська, вул.Косвена, вул.Колонтаївська, пров. Северний.

Як вбачається з наданої позивачем технічної документації, приміщення павільйону Г/П 11 включено до цілісного майнового комплексу нежитлових будівель «Торгівельний центр «Старокінний»та безпосередньо знаходиться у будівлі під літерою Ж (торгівельний зал № 7), що зазначено у свідоцтві на право власності та у технічному паспорті ринку. Між тим, при укладенні договору з відповідачем застосовувалась нумерація згідно схеми ринка «Старокінний», яка використовується для спрощеного визначення місцезнаходження торгового місця. Так, Г/П 11 визначається як сектор «Г», Павільйон №11.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що Приватне підприємство "Торгівельний центр "СТАРОКІННИЙ" є належним користувачем цілісного майнового комплексу Торгівельного центру „СТАРОКІННИЙ”, у т.ч. павільйону Г/П 11 на підставі договору оренди №09/75 від 25.04.2008р., власником якого є ТОВ „Мрія” згідно свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі торгівельного центру (1-а черга) від 21.04.2008р. серії САВ 800494.

Згідно листа від 12.03.2010р. вих№402 Приватне підприємство „Торгівельний центр „Старокінний” звернулося до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з повідомленням про закінчення 27.04.2010р. строку дії договору №1366 від 27.04.05р. та про те, що пролонгація цього договору не передбачається. Цим же листом підприємство запропонувало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в термін до 01.05.2010р. звільнити павільйон Г/П 11 від товарно-матеріальних цінностей та повернути майно.

Зазначений лист було отримано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 19.03.2010р., що вбачається з наданого позивачем поштового повідомлення про вручення поштового відправлення. Факт отримання листа від 12.03.2010р. вих. №402 також не заперечується відповідачем.

Листом від 03.05.2010р. вих. №409 Приватне підприємство „Торгівельний центр „Старокінний” звернулося до відповідача з повторною вимогою негайно повернути майно та звільнити від товарно-матеріальних цінностей павільйон в термін до 10.05.2010р., зазначивши, що договірні відносини припинились, а пролонгація або укладення нового договору не передбачається.

Згідно поштового повідомлення про вручення, копія якого міститься в матеріалах справи, лист отримано відповідачем 05.05.2010р., між тим, звільнення приміщення не відбулось.

Приймаючи до уваги не звільнення відповідачем павільйону, Приватне підприємство “ТЦ “Старокінний” звернулося до суду із позовом про виселення відповідача з займаного приміщення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 4, 7 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті закону передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, та опосередковано нормою ч.4 ст.291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Передбачений порядок подання однією із сторін заяви про припинення або зміну умов договору, вимога про дотримання якого є способом захисту прав як орендодавця так і орендаря на майно, передане в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлявся позивачу лист №402 від 12.03.2010р. про припинення договору №1366 від 27.04.05р. з повідомленням про небажання його продовжувати, яке було отримане позивачем 19.03.2010р., про що свідчить поштове повідомлення наявне в матеріалах справи.

Також листом від 03.05.2010р. вих№409 приватне підприємство „Торгівельний центр „Старокінний” повторно повідомило про небажання продовжувати договір, строк дії якого закінчився 27.04.2010р. Зазначений лист отриманий позивачем 05.05.2010р., про що свідчить поштове повідомлення наявне в матеріалах справи.

Отже, враховуючи викладені правові норми, суд дійшов висновку з урахуванням положень ст.764 Цивільного кодексу України, що відповідач належно повідомив позивача про закінчення строку дії договору №1366 від 27.04.2005р. та про відсутність наміру його продовжувати.

Згідно з ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що отримані від Приватного підприємства «Торгівельний центр «Старокінний»листи він вважає елементом переговорів про умови нового договору, згідно до ст. 181 Господарського кодексу України, крім того керуючись ст. 777 Цивільного кодексу України, відповідач вважає договір продовженим на той саме строк, користуючись переважним правом перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Зазначені твердження судом не приймаються до уваги, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як посилається позивач, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на інший строк.

Між тим, відповідно до абз. 3 ч. 1 цієї статті умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як встановлено під час розгляду справи, сторони не дійшли згоди щодо укладення договору на новий строк, що припиняє переважне право наймача на укладення нового договору, та свідчить про безпідставне користування павільйоном Г/П11 після сплину строку дії договору від 27.04.2005 р. №1366.

Відповідно до ст.400 Цивільного кодексу України, недобросовісний володілець зобовязаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обовязку заінтересована особа має право предявити позов про витребування цього майна.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Торгівельний центр "Старокінний" в повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по держмиту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) звільнити на користь Приватного підприємства «Торгівельний центр «Старокінний»павільйон Г/П 11, розташований за адресою: м. Одеса, пров. Старокінний,6, Торгівельний центр «Старокінний»та передати павільон Г/П 11 Приватному підприємству «Торгівельний центр «Старокінний».

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Торгівельний центр «Старокінний»(код 31081729, р/р 26007311605101 у АБ «Південний»в м. Одесі, МФО 328209) витрати по сплаті держмита у розмірі 85 (вісімдесят пять)грн. та 236 (двісті тридцять шість)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя

рішення підписано 21.07.2010р.