Ухвала суду № 134970683, 18.03.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/2904/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Брок сервіс центр» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

13.03.2026 адвокат Нескородь Віталій Миколайович, здійснюючи на підставі ордеру (серія ВІ №1355080 від 04.12.2025) представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Брок сервіс центр», через систему "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області про включення ТОВ «НВП Брок сервіс центр» до переліку ризикових платників податків №24003 від 09.12.2024.

- зобов`язати Комісію Головного управління ДПС у Закарпатській області виключити ТОВ «НВП Брок сервіс центр» з переліку ризикових платників податків.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України установлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Питання строків звернення до суду як з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і на теперішній час практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №520/3902/2020.

У постанові від 2704.2023 у справі №420/3744/20 Верховний Суд дійшов висновку за яким Податковий кодекс України не встановлює, зокрема спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючого органу, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак до позовів про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН застосовується загальний строк звернення до суду, визначений нормою частини другої статті 122 КАС України.

Позивач оскаржує рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Закарпатській області про включення ТОВ «НВП Брок сервіс центр» до переліку ризикових платників податків №24003 від 09.12.2024.

Тож предметом позову є рішення контролюючого органу, яке не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак до вказаного позову застосовується шестимісячний строк звернення до суду, визначений нормою частини другої статті 122 КАС України.

Відповідно до приписів пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Отже, про існування спірного рішення №24003 від 09.12.2024 позивач мав дізнатися одразу після його прийняття в електронному кабінеті системи електронного документообігу, тобто у той же день, 09.12.2024.

Незважаючи на це, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом лише 13.03.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Прохальна частина позовної заяви містить клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, яке вмотивоване обставинами того, що для належного обґрунтування позовних вимог та підтвердження реальності господарських операцій позивачу було необхідно отримати належним чином засвідчену копію договору №К27-09/1 від 27.09.2024 з контрагентом ТОВ "Торговий дім Автотранс Ойл", який є доказом у цій справі. Пояснює, що з цією метою позивач листом від 22.01.2025 звернувся до контрагента з вимогою надати засвідчену копію договору, а потім повторно звернувся із запитом від 01.05.2025. Листом від 12.01.2026 контрагент повідомив, що затримка у наданні документів зумовлена відсутністю штатного юриста та передачею договірної документації на зберігання до архіву, що потребувало додаткового часу для її витребування, після чого надав належним чином засвідчену копію договору.

У зв`язку з цим представник позивача стверджує, що несвоєчасне отримання документів об`єктивно унеможливило підготовку належно обґрунтованої позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.

Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку про те, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

З урахуванням вищенаведених правових позицій суд визнає такими, що не заслуговують у контексті визначення поважності причин пропуску строку на увагу суду обставини несвоєчасного отримання позивачем копії договору №К27-09/1 від 27.09.2024, оскільки КАС України не ставить право особи на звернення до суду у залежність від наявності або відсутності певного доказу. Натомість, частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.

Представником ТОВ «НВП Брок сервіс центр» не наведено обставин, які були б об`єктивно непереборними та які були б пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду (з 10.12.2024 по 10.06.2025) та у період після його закінчення (з 11.06.2025 по 13.03.2026).

Наведені представником позивача обставини носять суб`єктивний характер, які не є достатніми для формування висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, у зв`язку з чим суд визнає їх неповажними.

Окрім цього слід зазначити, що частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб - 3328 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене вище, позивач мав би сплатити за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3 328 грн х 0,8).

Однак доказів сплати судового збору позивач не надав.

Відповідно до частини 7 статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Всупереч наведеному до позовної заяви не додано копію оспорюваного рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Закарпатській області про включення ТОВ «НВП Брок сервіс центр» до переліку ризикових платників податків №24003 від 09.12.2024.

Не надав представник позивача й інших доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, чим порушено вимогу ч. 4 ст. 161 КАС України.

Відтак позовну заяву подано без додержання вимог статей 122, 160, 161 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 КАС України установлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121 - 123, 161, 169, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати неповажними підстави, вказані адвокатом Нескородь Віталієм Миколайовичем в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Брок сервіс центр» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з інших підстав (за їх наявності) та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку, доказів сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA 078999980313191206084016719, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд та засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством, копій доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, у тому числі оспорюваного рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Закарпатській області про включення ТОВ «НВП Брок сервіс центр» до переліку ризикових платників податків №24003 від 09.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Б. Супрун