Ухвала суду № 134969681, 18.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 березня 2026 року справа № 320/7552/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши клопотання представника Державної казначейської служби України про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державу Україна в особі Верховної Ради України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди, завданої неконституційним актом,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернувся ОСОБА_1 (далі позивач та/або ОСОБА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (далі відповідач 1 та/або Офіс), Державної казначейської служби України (далі відповідач 2 та/або ДКС України), в якому позивач просить суд:

- стягнути з держави в особі Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ: 00034051) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, завдану неконституційним актом, у загальній сумі 1 954 498 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім) гривень 14 (чотирнадцять) копійок;

- зобов`язати державу в особі Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ: 37567646) перерахувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України матеріальну шкоду, завдану неконституційним актом, у загальній сумі 1 954 498 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім) гривень 14 (чотирнадцять) копійок.

Мотивуючи позовні вимоги позивач стверджує, що внаслідок застосування до нього пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, який визнаний неконституційним, він має право на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неконституційним актом, а саме у розмірі заробітної плати та інших платежів за період з 18.10.2019 до 02.09.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову.

05.06.2024 на адресу суду від позивача надійшли докази по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 06.03.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

16.07.2024 канцелярією суду зареєстрованого клопотання представника ДКС України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державу Україна в особі Верховної Ради України.

Мотивуючи наявність підстав для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державу Україна в особі Верховної Ради України представник відповідача 2 наголошує, що Державна казначейська служба України є органом виконання судових рішень. Натомість вимоги позивача базуються на наявності застосування до нього положень пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, який прийнятий Верховною Радою України, та надалі був визнаний неконституційним. Таким чином представник ДКС України вважає, що Верховна Рада України має брати участь у розгляді та вирішенні даного спору як орган державної влади, дії якого призвели до завдання позивачу шкоди.

16.07.2024 зареєстровано заперечення позивача на клопотання Державної казначейської служби України про залучення до участі у справі третьої особи.

Вирішуючи подане представником відповідача-2 клопотання, суд зауважує про таке.

Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що для застосування положень частини другої статті 49 КАС України необхідним є встановлення обставин можливого випливу прийнятого рішення у даній справі на права, свободи, інтереси або обов`язки Верховної Ради України.

Разом з цим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 990/116/22 зауважено, що здійснюючи законотворчу діяльність, Верховна Рада України не виконує владних управлінських функцій, які можуть бути предметом оскарження.

У мотивувальній частині Рішення від 27.03.2002 № 7-рп/2002 Конституційний Суд України вказав, що за змістом положень статей 85, 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні та відповідно до частини другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України є об`єктом судового конституційного контролю.

Разом з цим Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.02.2026 по справі № 160/6949/20 сформував правову позицію, що належним відповідачем у спорах про відшкодування шкоди, завданої прокурору неконституційним актом, є відповідний орган прокуратури, який здійснював нарахування та виплату заробітної плати і діями якого фактично було заподіяно таку шкоду, тоді як залучення Державної казначейської служби України не є необхідним, оскільки вона не є суб`єктом, який порушив права такого працівника прокуратури.

Суд враховуючи означене, вважає, що до спірних правовідносин можливо застосувати висновки, сформовані Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.02.2026 по справі № 160/6949/20.

Резюмуючи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника ДКС України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державу Україна в особі Верховної Ради України.

Відповідно до частини п`ятої статті 243 КАС України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Керуючись статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання представника Державної казначейської служби України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державу Україна в особі Верховної Ради України, - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.