Ухвала суду № 134968998, 18.03.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"18" березня 2026 р. справа № 300/6219/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:Адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за змістом якого просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/1/7928 від 21.05.2025, виданої станом на 01.01.2022, та з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/1/7927 від 21.05.2025, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та-положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/1/7928 від 21.05.2025, виданої станом на 01.01.2022, та з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/1/7927 від 21.05.2025, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.

Вказаною ухвалою, зокрема, витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належним чином засвідчені копії протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Копія ухвали від 08.09.2025 була вручена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області 10.09.2025, що підтверджується квитанцією про доставку документів до Електронного кабінету цього користувача ЄСІТС (а.с.19).

Вимоги ухвали від 08.09.2025 в частині витребування доказів відповідач не виконав, заяв чи клопотань про неможливість/наявність перешкод для виконання ухвалу суду до суду не надходило.

Внаслідок чого, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 20.10.2025 застосовано до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі одного розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн. Стягнуто штраф в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь держави в особі Державної судової адміністрації України. Попереджено посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вказана ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог частини 5 статті 149 КАС України.

Копію ухвали направлено стягувачу Державній судовій адміністрації України.

18.02.2026 від представника Державної судової адміністрації України на адресу суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення (а.с.57-58), за змістом якої просить суд:

- змінити спосіб і порядок виконання ухвали суду від 20.10.2025 у справі №300/6219/25 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь держави штрафу в розмірі 3028,00 грн. шляхом: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплатити штраф в розмірі 3028,00 грн. на користь держави».

Вказана заява мотивована тим, що ДСА України, керуючись нормами статті 6 Закону, пред`явила виконавчий документ до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Закарпатській області, однак, зазначений виконавчий документ повернутий органом Казначейства на адресу ДСА України, у зв`язку з тим, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не має відкритих рахунків у органі Казначейства. ДСА України як стягувач, в межах наданих Законом повноважень, здійснила всіх заходів, спрямованих на забезпечення виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі № 300/6219/25 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь держави 3028,00 гривень штрафу, однак, з причин, які не залежать від стягувача, а саме у зв`язку з тим, що ані органи Казначейства, ані органи державної виконавчої служби, на яких Законом покладені обов`язки щодо примусового виконання судових рішень, не можуть виконати зазначене рішення суду, внаслідок чого, його виконання, на сьогодні є ускладненим та неможливим. Отже, зважаючи на викладене та у зв`язку з неможливістю виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі № 300/6219/25 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь держави в особі Державної судової адміністрації України штрафу в розмірі 3028,00 гривень, є необхідність у зміні способу і порядку виконання зазначеного рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплатити штраф у розмірі 3028,00 грн на користь держави.

16.03.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на адресу суду надійшли заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Вказує, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини рішення суду. Зміна способу виконання, запропонованим заявником чином, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання, та є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним.

Розгляд поданої заявником заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 березня 2026 року.

Учасники процесу у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені вчасно та належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи та питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, вказує на таке.

Відповідно до частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Як зазначено у частині 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.

Відтак, для зміни способу виконання суднового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного способу захисту, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 5 частини 1 статті 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.

Відповідно до частини 1 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (частина 5 статті 149 КАС України).

Таким чином, застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановляє ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу, а не про зобов`язання сплатити суму штрафу.

Суд зазначає, що ні державний виконавець, ні орган казначейства не відмовляли у відкритті виконавчого провадження або виконанні рішення суду з підстав неможливості виконати рішення суду у спосіб обраний судом, а повернули виконавчий лист у зв`язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби і у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не має відкритих рахунків у органі Казначейства, відповідно.

Таким чином, зазначені заявником обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну способу виконання рішення у цій справі.

Керуючись статтями 243, 256, 293, 295, 378 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі № 300/6219/25 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штрафу у розмірі 3 028,00 гривень шляхом "Зобов`язати Головне управління Пенсійного і фонду України в Тернопільській області сплатити штраф у сумі 3028,00 грн в дохід Державного бюджету України" відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений статтями 293-297 КАС України.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.