Рішення № 134968858, 19.03.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2026 року Справа № 280/11539/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.10.2025 №00172050708, від 02.10.2025 №00172030708.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ про проведення фактичної перевірки не містить реквізити, визначені п.81.1. ст.81 ПК України, а саме: мету перевірки, підстав для проведення перевірки. Позивач вважає, що наказ про фактичну перевірку не відповідає вимогам діючого законодавства, а отже є неправомірним. Зазначає, що наказ містить лише посилання на пп.80.2.2. та 80.2.5. п.80 ст.80 ПК України, п.69.27 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, без жодної деталізації інформації та фактів, які вказують на можливі порушення платником законодавства, не наведено: фактичних обставин, які стали підставою для прийняття наказу на проведення фактичної перевірки; яка саме інформація стала підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки; від якого саме державного органу та/або органу місцевого самоврядування була отримана інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи та коли, яким чином така інформація була оформлена; відомості про те, в рамках яких контролюючих заходів, ким, коли було встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам законодавства; на підставі яких саме відомостей або документів були встановлені такі факти невідповідності та за який період діяльності; не уточнено законодавство, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Позивач наголошує, що наказ про проведення перевірки повинен містити всі необхідні відомості щодо підстави проведення перевірки, бути чітким та зрозумілим для суб`єкта господарювання. Крім того позивач звертає увагу, що в наказі відсутні будь-які посилання на лист ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07, та такий лист ДПС України не містить інформацію, що могла бути фактичною підставою для призначення перевірки позивача на підставі пп.80.2.2. п.80.2. ст.82 ПК України. Крім того позивач вказує на те, що зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки періоду діяльності, що перевіряється: «з 01.01.2025 по день закінчення фактичної перевірки» носить характер документальної перевірки.

Також позивач посилається на те, що твердження податкового органу про те, що в ході перевірки не були надані первинні документи, не відповідають реальним обставинам. Наголошує, що під час перевірки акти про ненадання позивачем документів не складались.

Крім того позивач зазначає, що не порушував вимог п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також зазначає, що інспекторами в ході перевірки не досліджувались та в акті фактичної перевірки не зазначено жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» розрахункових докуменітв за продані алкогольні напої, які підлягають маркуванню марками акцизного податку, що не містить обов`язкових реквізитів, а саме цифрового значення штрих кодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Податковим органом не взято до уваги, що всі господарські операцїі по реалізації товарів були в повному обсязі проведені через РРО/ПРРО, а також належним чином відображені в податкових деклараціях, отже податковий орган мав всю необхідну інформацію щодо цих операцій; позивачем були сплачені всі податки з реалізованих товарів.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що вказані у наказі №1500-п від 21.08.2025 підстави проведення фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами. В наказі №1500-п від 21.08.2025 наявне посилання на суб`єкт та об`єкт, перевірка якого проводиться, вказані мета, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, що узгоджується з положеннями статті 81 ПК України. Звертає увагу, що при проведенні такого виду перевірок, як фактична, не передбачено обов`язку контролюючого органу завчасно повідомляти безпосередньо суб`єкта господарювання про проведення перевірки, як і обов`язку забезпечення його особистої присутності час перевірки.

Твердження позивача про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки визначеного пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України за період діяльності з 01.01.2025 носить характер документальної перевірки, вважає безпідставними. Встановлений контролюючим органом, на підставі відповідних документальних даних про факт порушення Закону №265/95-ВР та здійснення нарахування штрафної санкції перебувало в межах предмету ї перевірки встановленого пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Факт ненадання документів описаний в п.2.2.20 розділу 2 акту фактичної перевірки, а саме: не надано до перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки за перевіряємий період, а саме: не надано до перевірки первинні документи на товар згідно відомостей ТМЦ, які підтверджують походження товару та його оприбуткування в магазині за адресою: Запорізька області, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 6В, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» (код ЄДРПОУ 45052623), не надано копії паспорта, довідки про присвоєння РНОКПП особи, яка проводила розрахункові операції, оборотно-сальдові відомості, журнали, ордери по рахункам №301, 311, 372, 377, 685, 28, 361.

Посилання позивача на відсутність акту про відмову платника податків надати завірені копії документів відповідно до п.85.6 ст.85 ПК України є безпідставним, тому що такий акт складається тільки після ознайомлення з оригіналами документів під час перевірки та наявного запиту на витребування від платника завірених копій таких документів. В разі ненадання платником документів до перевірки (оригіналів або за відсутності їх завірених копій), необхідно застосовувати п.85.2 ст.85 ПК України, відповідно до якого додатковий акт крім акту перевірки не складається, проте застосовується санкція у вигляді штрафу, як за окреме порушення.

Позивач вважає, що реєстрація платником ПДВ та реєстрація податкових накладних в ЄРПН підтверджують ведення обліку товарних запасів. Зважаючи, що питання дотримання позивачем податкового законодавства не досліджувалось в межах фактичної перевірки і не могло досліджуватись, факти реєстрації податкових накладних, наданих Позивачем, не є належним доказом в цій справі. Крім того, податкові накладні, це тільки частина обліку, яка може бути доказом тільки в разі проведення перевірки за юридичною адресою позивача, тому що в податкових накладних зазначається тільки найменування та код позивача, як отримувача товару, та не містять адреси фактичного відвантаження товару.

Позивач зазначив про порушення податківцями порядку проведення інвентаризації. Проте, при перевірці податковий орган не вимагав від Позивача проведення інвентаризації та не міг провести її самостійно за відсутності документів на товар та облікових документів, за відсутності інформації про надходження товару та його вибуття (зокрема, не пов`язаного з продажем). Ані стаття 3, ані стаття 20 Закону №265 для виявлення товарних запасів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), не вимагають обов`язкового проведення інвентаризації, тож під час проведення фактичної перевірки було вибірково описано наявний в реалізації товар, що знаходився в магазині «Leprekon» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 6В, та на який були наявні цінники.

Вказує, що зафіксовані актом фактичної перевірки порушення ст.3 Закону №265 і ст.85 ПК України не потребують встановлення вини Позивача для притягнення його до фінансової відповідальності.

Крім того зазначає, що твердження позивача щодо наявності 25.08.2025 всіх необхідних документів за місцем проведення фактичної перевірки та відсутності там інспекторів ГУ ДПС у Запорізькій області не підтверджені жодним доказом, відповідно не може вважатись ґрунтовним та об`єктивним.

За змістом Акту фактичної перевірки, перед початком перевірки була проведена контрольно-розрахункова операція. При купівлі горілки «НЕМИРОВ» було видано неналежний розрахунковий документ (фіскальний чек), який імітує справжній, а саме: чек не містить обов`язкові реквізити такі як номер фіскального чека, тобто розрахункова операція проведена без застосування ПРРО/РРО та без видачі відповідного розрахункового документу. До матеріалів справи надано «фіскальний чек» без номеру, роздрукований 21.08.2025 об 13:59:36 з використанням ПРРО 4000503087. Отже, факт здійснення фахівцями контролюючого органу перед початком фактичної перевірки контрольної розрахункової операції задокументовано належними і достатніми доказами, що підтверджують зв`язок такої контрольної розрахункової операції з проведеною фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області фактичною перевіркою.

Відповідач наголошує, що контролюючим органом було вручено особі, яка здійснила розрахункову операцію запит про надання документів. Разом і з тим, позивачем Не було надано на початок перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходились у місці продажу (господарському об`єкті) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 6В, а також документи, що підтверджують походження такого товару. Отже, фахівцями податкового органу законно та правомірно встановлені відповідні правопорушення відносно позивача.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області наголошує на тому, що податковим органом вчинено всі належні дії в межах чинного законодавства при проведенні фактичної перевірки ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023». З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив зазначено, що контролюючий орган повинен надати докази щодо фактичних підстав для її проведення, тобто в підтвердження саме обґрунтованості припущень, а не лише вказати, що така інформація є в його розпорядженні, без її надання. В разі надання таких доказів вони мають стосуватися суб`єкта господарювання та вказувати на ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях порушення з боку такого суб`єкта господарювання. Зі змісту ДПС України від 14.08.2025 № 19993/7/99-00-07 03-02-07 йдеться про необхідність проведення додаткового аналізу та за наявності підстав проведення фактичної перевірки відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України. Отже, вказаний лист, з огляду на його зміст сам собою не містив інформацію, що могла бути фактичною підставою для призначення перевірки Позивача на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України ДПС зобов`язувало свої територіальні управління провести «детальний аналіз інформації, самостійно провести додаткових та ретельний аналіз діяльності Позивача» та провести фактичні перевірки в разі необхідності, але лише в разі наявності підстав, передбачених статтею 80 ПК України. Зазначено, що доповідна записка носить виключно формальний характер і складена з метою створення штучних підстав для призначення перевірки. Відсутність у записці посилань на конкретні джерела інформації (окрім листа ДПС) та результати власного аналізу (аналітичні довідки, акти обстежень, скарги споживачів тощо) перетворює призначення перевірки на автоматичне виконання вказівок вищого органу, що суперечить принципу обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 2 КАС України). Наявність суттєвих розбіжностей між змістом Наказу на проведення перевірки та поясненнями податкового органу, викладеними у листі від 17.11.2025, свідчить про правову невизначеність та відсутність чіткої правової позиції у суб`єкта владних повноважень. Звертає увагу суду, що сутність фактичної перевірки полягає у контролі дотримання норм законодавства в момент її проведення («тут і зараз»). Встановлення в наказі періоду перевірки з 01.01.2025 (тобто за минулий період) фактично перетворює фактичну перевірку на документальну. Позивач наголошує, що станом на ранок 22.08.2025 було підготовлено до перевірки повний пакет документів (в оригіналах та належним чином завірених копіях), який запитувався ревізорами. Однак, упродовж наступних робочих днів, а саме: 22.08.2025, 25.08.2025, 26.08.2025, 27.08.2025, 28.08.2025, 29.08.2025 ревізори на перевірку більше не з`являлись. Вважає, що зазначений підхід представляє собою упереджене та формальне ставлення інспекторів Головного управління ДПС у Запорізькій області до власних обов`язків, а також є грубим порушенням прав та інтересів платника. У зв`язку з вищевикладеним (тобто неявкою інспекторів на фактичну перевірку інспекторів 22.08.2025, 25.08.2025, 26.08.2025, 27.08.2025, 28.08.2025, 29.08.2025), на виконання зазначеного запиту ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» було передано повний пакет документів (підтверджується листом за вих. № 28/08/2025-1 від 28.08.2025) інспекторам у приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області. Надані з боку ТОВ «ЛПНК АЛКО 2023» первинні документи повністю підтверджують як законне придбання ТМЦ (тобто його походження), так і його облік, чим повністю виконані вимоги ч. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У свою чергу Акт фактичної перевірки не містить будь-яких претензій до наданих з боку ТОВ «ЛПНК АЛКО 2023» видаткових накладних на придбання ТМЦ, ТТН.

Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що твердження позивача щодо наявності всіх необхідних документів за місцем проведення фактичної перевірки та відсутності там інспекторів ГУ ДПС у Запорізькій області не підтверджені жодним доказом, відповідно не може вважатись ґрунтовним та об`єктивним. Наголошує, що в даному випадку порушенням є не позиція в чеку, а саме відсутність хоча б одного обов`язкового реквізиту, що нівелює його як фіскальний.

Позивачем подано заяву про доповнення позову новими підставами, а саме позивачем зазначено, що запит про надання документів та наказ на проведення перевірки були вручені податковим органом не уповноваженій особі позивача. Продавець ОСОБА_1 , якій був вручений наказ, направлення на перевірку та запит про надання документів не є ні платником податків (директором позивача), ні його уповноваженим представником, що підтведжується зокрема робочою інструкцією продавця продовольчих товарів від 01.02.2023. Аналіз Робочої інструкції продавця продовольчих товарів ОСОБА_1 свідчить про обмежене коло її обов`язків, зокрема: обов`язки продавця включають обслуговування покупців, консультування, підготовку товарів до продажу тощо; інструкція не містить жодного пункту, який би надавав продавцю право представляти Позивача у відносинах з контролюючими органами, отримувати накази на перевірку або підписувати запити про надання документів; продавець підпорядкований безпосередньо керуючому магазина, а не є самостійним керівником суб`єкта господарювання. Відповідно дії податкового органу щодо вручення наказу, направлень та запиту про надання документів ОСОБА_1 є незаконними та протиправними. Щодо встановлення відсутності самого факту порушення: «Оскаржувані ППР ґрунтується виключно на висновках Акта фактичної перевірки від 29.08.2025 №12803/08/01/07/08/45052623. Проте, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2025 у справі № 333/9156/25, яка набрала законної сили, було розглянуто ті самі обставини щодо продажу алкогольних напоїв без об`єму та кількості, та реквізитів акцизних марок. За результатами судового розгляду встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Оскільки адміністративна відповідальність посадової особи (директора) та фінансова відповідальність підприємства за порушення РРО випливають з одних і тих самих фактичних обставин, встановлена судом відсутність складу правопорушення спростовує правомірність нарахування штрафних санкцій згідно з оскаржуваним ППР.

Ухвалою від 06 лютого 2026 року прийнято до розгляду заяву про доповнення позову новими підставами.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» зареєстровано у якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 30.01.2023. Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11).

На підставі доповідної записки управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.08.2025 №3250/08-01-07-08-06, що обґрунтована виконанням листа ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-0007-03-02-07 щодо можливого порушення податкового законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а саме встановлені ризики у діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговельними марками / брендами «Leprekon», «Бочка» та «Грядка», було внесено пропозиції призначити в серпні 2025 року фактичні перевірки вищезазначених суб`єктів господарювання, керуючись ст. 19-1, ст. 20, пл. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, на підставі пп. 80.2.2 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 69.2-2, п. 69.27, пі. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами), ст.72 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно з додатком до доповідної записки від 19.08.2025 №3250/08-01-07-08-06, мета проведення перевірки зазначено: перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських та інших об`єктів права власності такого платника щодо дотримання законодавства з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), з питань цін та ціноутворення. Вид перевірки: фактична. Тривалість перевірки: 10 діб. Назва суб`єкта господарювання ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» код ЄДРПОУ 45052623; період, що перевіряється 01.01.2025; підстава: лист ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-0007-03-02-07. Також зазначено перелік адрес об`єкта, перевірка якого проводиться.

Відповідно до змісту листа ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-0007-03-02-07, проведеним аналізом встановлені ризики у діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговельними марками (далі - ТМ) / брендами :«Leprekon», зокрема, за результатами аналізу виявлені ознаки, що вказують на продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під ТМ / брендами «Leprekon» без застосування РРО або ПРРО при проведенні розрахунків у готівковій формі. Встановлено, що під ТМ / брендом «Leprekon» здійснює господарську діяльність, зокрема, ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» (код за ЄДРПОУ 45052623), яке має понад 60 господарських об`єктів на території Дніпропетровської, Запорізької Кіровоградської, Миколаївської та Черкаської областей, із зареєстрованими ПРРО, 15 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 59 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому, відповідно до даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, у ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» при продажу товарів у липні 2025 року відсутні виторги у готівковій формі, тобто частка виторгу у безготівковій формі по ПРРО становить 100%. Зазначене може свідчити про проведення усіх готівкових розрахунків без застосування ПРРО. Крім того встановлено, що у магазинах під ТМ / брендом «Leprekon» при продажу товарів, зокрема підакцизних, не видають фіскальні, чеки. Натомість покупцям видають документи, що імітують фіскальні чеки, але не містять обов`язкових реквізитів, таких як код та назва платника податків, назва господарського об`єкту тощо. При цьому інформація про такі чеки та відповідні розрахункові операції відсутня у СОД РРО. Таким чином є підстави вважати, що платник податків, з метою штучного заниження податкових зобов`язань, використовує програмне забезпечення із спеціальними прихованими функціями, яке дозволяє маніпулювати загальним обсягом проведених розрахункових операцій та спотворювати інформацію в розрахункових документа та фіскальних звітних чеках. Також, за результатами вибіркового аналізу по чекових даних ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» у СОД РРО виявлені факти продажу алкогольних напоїв, без відображення у фіскальних чеках обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, та без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД.

З метою виконання функцій, визначених законом, протидії порушенням у частині проведення розрахунків та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС: детально проаналізувати зазначену вище інформацію, самостійно провести додатковий та ретельний аналіз діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність під ТМ / брендами «Leprekon», у т. ч. наведених у додатках 1-3, який надасть змогу надалі сформувати якісну доказову базу щодо можливих порушень; за наявності підстав відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 Кодексу, з урахуванням обмежень відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.07.2025, введеного в дію Указом Президента У країни від 21 липня 2025 року № 538/2025, організувати проведення фактичних перевірок господарських об`єктів ТМ / брендів «Leprekon», у т. ч. зазначених у додатках 1-3; перед початком фактичної перевірки в обов`язковому порядку проводити контрольну розрахункову операцію відповідно до пункту 80.4 статті 80 Кодексу.

21.08.2025 посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.08.2025 №1500-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» код ЄДРПОУ 45052623 та направлень на перевірку від 21.08.2025 №2211, від 21.08.2025 №2212, розпочато фактичну перевірку господарського об`єкту ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» код ЄДРПОУ 45052623, магазину-кафе за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Парамонова, буд.6-В.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.08.2025 №1500-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» код ЄДРПОУ 45052623 метою даної перевірки визначено: здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні.

Перед початком проведення перевірки пред`явлено службові посвідчення та направлення від 21.08.2025 №2211, від 21.08.2025 №2212 та вручено копію наказу від 21.08.2025 №1500-п. Пред`явлені направлення на перевірку підписані продавцем ОСОБА_1 , власноруч, про що зроблено відповідні відмітки у направленнях на перевірку.

Перевірка розпочалась 21.08.2025 о 14 год. 31 хв. та закінчилась 29.08.2025.

Під час перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області був складений запит про надання документів, в якому вказано, що за період діяльності з 01.01.2025 по дату закінчення перевірки, необхідно надати не пізніше 14:00 25.08.2025 для перевірки оригінали наступних документів: паспорти, довідки про присвоєння р.н.о.к.п.п. керівника (для юридичної особи), головного бухгалтера (в разі наявності), ФОП, особи, яка проводила розрахунові операції-(колії); книга обліку доходів та витрат; первинні документи на товар (прибуткові, видаткові накладні або інші документи, що підтверджують походження товару), що знаходився та знаходиться на реалізації в перевіряємому періоді; книги обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки;касові книги, прибуткові-видаткові касові ордер, наказ про затвердження ліміту каси, розрахунок ліміту каси, наказ про оприбуткування готівки; виписки по банківським рахункам; реєстраційне посвідчення на РРО; довідка про опломбування РРО; ліцензії (з додатком); документ на підтвердження статусу суб`єкта господарювання громадського харчування; інвентаризаційний акт / опис залишків товарно-матеріальних запасів / цінностей коштів; оборотно-сальдові відомості/журнали-ордери по рахункам №301, 311, 372, 377, 685, 28, 361; трудові договори, накази на призначення, посадові інструкції директора, головного бухгалтера, найманих працівників; документи, що підтверджують право будівлею /спорудою /приміщенням /земельною ділянкою/ об`єктом проведення діяльності. Вказаний запит отримано 21.08.2025 продавцем ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис.

На виконання зазначеного запиту ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» 29.08.2025 було передано копії документів, що підтверджується листом за вих. №28/08/2025-1 від 28.08.2025 інспекторам у приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт фактичної перевірки від 29.08.2025 №12803/08/01/07/08/45052623. Проведеною фактичною перевіркою магазину-кафе, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд.6-В, в якому здійснює діяльність ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» встановлені наступні порушення: п.1, п.2, п.11, п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині незастосування РРО/ПРРО; п.85.2 ст.85 ПК України в частині не надання до перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У зв`язку з відмовою платника податків, його законних представників від підписання Акта фактичної перевірки, посадовими особами складено Акт №2134/08/01/07/08/45052623 від 01.09.2025, що засвідчує факт відмови від отримання примірника акта (довідки) перевірки або неможливості його вручення та підписання, що засвідчує факт такої відмови.

Акт про результати фактичної перевірки №12803/08/01/07/08/45052623 від 29.08.2025 було направлено ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» до електронного кабінету у зв`язку з тим, що підприємством 08.01.2025 було надано «Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет».

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» подано заперечення від 15.09.2025 № 15-09/2025-7 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області № 49098/6 від 15.09.2025).

За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишено без змін, про що ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» повідомлено листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 29.09.2025 № 41931/6/08-01-07-08-12.

На підставі висновків Акту фактичної перевірки від 29.08.2025 №12803/08/01/07/08/45052623, з врахуванням висновку №135/08/01/07/08/45052623 від 25.09.2025 на заперечення від 15.09.2025 №15-09/2025-7 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №00172050708 від 02.10.2025, згідно з яким до ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» за порушення п.1, п.2, п.11, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, п.1, п.7 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 56245,91 грн.

Також, на підставі висновків Акту фактичної перевірки від 29.08.2025 №12803/08/01/07/08/45052623, з врахуванням висновку №135/08/01/07/08/45052623 від 25.09.2025 на заперечення від 15.09.2025 №15-09/2025-7 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №00172030708 від 02.10.2025, згідно з яким до ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» за порушення п.85.2 ст.85 ПК України, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.121.1 ст.121 ПК України, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2040, 00 грн.

На запит ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» на отримання публічної інформації від 11.11.2025 №11-11/2025-1 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області № 99/ЗПІ/ЕКП від 11.11.2025), ГУ ДПС у Запорізькій області надано копії вказаних у запиті документів щодо проведених фактичних перевірок магазинів-кафе, в яких здійснює діяльність ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023».

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Державної податкової служби України на податкові повідомлення рішення від 02.10.2025№00172030708, №00172050708 та за результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийнято рішення від 08.12.2025 №35125/6/99-00-06-03-02-06, яким податкові повідомлення рішення від 02.10.2025 №00172030708, №00172050708 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 02.10.2025 №00172050708, від 02.10.2025 №00172030708, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Предмет спору між позивачем та відповідачем врегульований положеннями Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (надалі по тексту також Закон №265/95-ВР), Податковим кодексом України (надалі по тексту також ПК України, Кодекс).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Зі змісту наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.08.2025 №1500-п судом установлено, що підставою для призначення перевірки позивача контролюючим органом визначений підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Так, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації "яка свідчить про можливі порушення" дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23.

Фактичною підставою для призначення перевірки є підготовлена доповідна записка від 19.08.2025 №3250/08-01-07-08-06, зокрема, що на виконання листа ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-0007-03-02-07 щодо можливого порушення податкового законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а саме встановлені ризики у діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговельними марками / брендами «Leprekon», «Бочка» та «Грядка», було внесено пропозиції призначити в серпні 2025 року фактичні перевірки вищезазначених суб`єктів господарювання, керуючись ст. 19-1, ст. 20, пл. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, на підставі пп. 80.2.2 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 69.2-2, п. 69.27, пі. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами), ст.72 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, підставою для призначення фактичної перевірки позивача слугували лист ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07, доповідна записка ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.08.2025 №3250/08-01-07-08-06.

Зі змісту зазначених документів убачається, що за результатами аналітичної роботи контролюючим органом встановлено конкретні ризики у діяльності суб`єктів господарювання, зокрема: відсутність готівкових розрахунків при значному обсязі безготівкових операцій, ознаки здійснення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО, видача документів, що не відповідають вимогам фіскальних чеків, відсутність інформації про операції у СОД РРО, порушення вимог щодо реалізації підакцизних товарів.

При цьому зазначена інформація стосується безпосередньо позивача, що свідчить про наявність передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав для проведення фактичної перевірки.

На підставі зазначеного контролюючим органом видано наказ та оформлено направлення на проведення перевірки, які містять усі необхідні реквізити, зокрема підставу, період, місце проведення перевірки та підпис уповноваженої особи.

Враховуючи викладене, інформація, яка стала підставою для призначення спірної фактичної перевірки, відповідає критеріям, установленим пунктом 80.2 ПК України, а сам наказ про призначення перевірки від 21.08.2025 №1500-п, містить усі необхідні найменування та реквізити, а також належне оформлення підстав для її проведення, що виключає обставину протиправності у призначенні фактичної перевірки господарського об`єкту позивача.

Стосовно доводів позивача про те, що зазначення в наказі періоду діяльності, який перевіряється, з 01.01.2025 по день закінчення фактичної перевірки, перетворює фактичну перевірку на документальну, суд зазначає, що факт зазначення в наказі періоду діяльності, який підлягає перевірці, не свідчить про зміну виду перевірки, оскільки абзац третій пункту 81.1 статті 81 ПК України прямо передбачає, що в наказі про проведення перевірки зазначається, зокрема, період діяльності, який буде перевірятися.

Суд зазначає, що під час фактичної перевірки контролюючий орган може використовувати податкову інформацію, зокрема дані інформаційних систем, а також досліджувати документи, пов`язані з предметом такої перевірки, саме по собі витребування та аналіз документів у межах предмета фактичної перевірки не змінює її правової природи.

В цій справі предметом перевірки були питання дотримання порядку проведення розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів, наявності документів на товар, а також дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Отже, дослідження документів щодо походження товару, його оприбуткування та відображення у місці реалізації узгоджується з предметом фактичної перевірки та не свідчить про проведення документальної перевірки.

Стосовно доводів позивача про неналежне вручення документів, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 80.2 статті 80 та пунктом 81.1 статті 81 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, копія наказу про проведення фактичної перевірки може бути вручена не лише платнику податків або його уповноваженому представнику, а й особі, яка фактично проводить розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Таким чином, в частині допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки вручення копії наказу та направлень продавцю, яка безпосередньо здійснювала розрахункові операції у господарському об`єкті, не суперечить вимогам податкового законодавства.

Твердження позивача про відсутність у продавця спеціальних представницьких повноважень не є достатнім для висновку про незаконність усієї перевірки та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судом установлено, що направлення на проведення перевірки, запит про надання документів, а також інші документи вручалися особі, яка перебувала за місцем здійснення господарської діяльності та безпосередньо здійснювала розрахункові операції, а саме продавцю.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначена особа (продавець ОСОБА_1 ) отримала направлення на перевірку, отримала запит про надання документів, підписала опис наявності готівки як матеріально відповідальна особа, брала участь в проведенні перевірки, була присутня під час складання акту перевірки.

Визначення цієї особи як матеріально відповідальної свідчить про виконання нею функцій, пов`язаних із веденням господарської діяльності, зокрема, обліком та збереженням грошових коштів.

З огляду на специфіку фактичної перевірки, яка здійснюється за місцем провадження діяльності, суд вважає, що вручення документів такій особі є належним способом повідомлення платника податків.

Доказів того, що позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права під час перевірки, матеріали справи не містять. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що контролюючому органу до або під час перевірки було повідомлено про відсутність у ОСОБА_1 будь-яких повноважень на прийняття службової кореспонденції.

Стосовно доводів позивача про те, що на виконання запиту контролюючого органу ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» було передано повний пакет документів, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що позивачем було надано контролюючому органу документи згідно з листом від 28.08.2025, які фактично отримані контролюючим органом 29.08.2025.

Водночас, відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів надання документів у строки, визначені в запиті, безпосередньо під час проведення перевірки.

Подання документів після завершення перевірочних дій до приміщення контролюючого органу не відповідає вимогам податкового законодавства та не може вважатися належним виконанням обов`язку платника податків.

Стосовно доводів позивача про те, що інспектори після 21.08.2025 більше не з`являлись на об`єкт, а тому позивач не мав реальної можливості надати документи, суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів того, що в період з 22.08.2025 по 29.08.2025 ним вживались реальні та своєчасні дії для передачі документів контролюючому органу саме в спосіб, який би забезпечував їх дослідження в межах перевірки.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Суд зауважує, що в цій справі відповідач посилається не на відмову в наданні копій документів, а на ненадання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, у повному обсязі під час перевірки. Тому відсутність окремого акта за пунктом 85.6 статті 85 ПК України не спростовує наявності порушення, зафіксованого в акті перевірки, якщо йдеться про ненадання документів у межах перевірки.

Отже, посилання позивача на відсутність акту про відмову платника податків надати завірені копії документів відповідно до п.85.6 ст.85 ПК України є безпідставним, тому що такий акт складається тільки після ознайомлення з оригіналами документів під час перевірки та наявного запиту на витребування від платника завірених копій таких документів. В разі ненадання платником документів до перевірки (оригіналів або за відсутності їх завірених копій), необхідно застосовувати п.85.2 ст.85 ПК України, відповідно до якого додатковий акт крім акту перевірки не складається, проте застосовується санкція у вигляді штрафу, як за окреме порушення.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (тут і надалі по тексту також у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так, за змістом пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Відповідно до пункту 9 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.

Згідно зі статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відповідно до пункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», зокрема, використання розрахункових документів, які не містять обов`язкових реквізитів, відсутність інформації про проведені операції у СОД РРО, порушення вимог щодо реалізації підакцизних товарів.

Стосовно доводів позивача про те, що реєстрація податкових накладних та сплата податків підтверджують дотримання вимог Закону №265/95-ВР, суд зазначає, що облік товарних запасів у розумінні пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та наявність документів у місці продажу є окремим обов`язком суб`єкта господарювання. Сам факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН, як правильно зазначає відповідач, не свідчить автоматично про наявність у конкретному господарському об`єкті всіх документів, які підтверджують походження та оприбуткування всього товару, що знаходився на реалізації під час перевірки. Податкові накладні і дані декларацій не замінюють обов`язок вести та пред`являти документи, що належать або пов`язані з предметом фактичної перевірки.

Доводи відповідача не були спростовані належними доказами.

Щодо доводів позивача про відсутність конкретного фіскального чека, дослідженого під час перевірки, суд зазначає, що зі змісту відзиву вбачається, що перед початком перевірки була проведена контрольна розрахункова операція, за результатами якої при купівлі горілки «Немиров» був виданий документ, який, за висновком контролюючого органу, не містив одного з обов`язкових реквізитів - номера фіскального чека, а відтак не відповідав вимогам розрахункового документа. Відповідач також послався на наявність роздрукованого документа від 21.08.2025 13:59:36 з використанням ПРРО 4000503087.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» від 21.01.2016 № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів; Порядок подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок); форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі Положення № 13).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Помилки та/або неточності в назві товару, що зазначена в розрахунковому документі, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа нерозрахунковим.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до цього Положення.

Відповідно до пункту 2 розділу II Положення № 13, фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: фіскальний номер фіскального чека / фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26); дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27).

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання, такого обов`язкового реквізиту як фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до п.80.4. ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно з п.п.20.1.10. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Підпунктом 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу передбачено право контролюючих органів проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що працівники органу ДПС перед початком проведення фактичної перевірки мають право на проведення контрольної розрахункової операції на місці продажу товарів. Придбаний у зв`язку із проведенням контрольної розрахункової операції товар підлягає поверненню платнику податків або має бути компенсований в порядку, визначеному законодавством з питань захисту прав споживачів.

У даному випадку, факт проведення контрольної розрахункової операції підтверджується такими доказами: за змістом Акту фактичної перевірки, в якому вказано, що перед початком перевірки була проведена контрольно-розрахункова операція. При купівлі горілки «НЕМИРОВ» було видано неналежний розрахунковий документ (фіскальний чек), який імітує справжній, а саме: чек не містить обов`язкові реквізити такі як номер фіскального чека, тобто розрахункова операція проведена без застосування ПРРО/РРО та без видачі відповідного розрахункового документу. До матеріалів справи надано «фіскальний чек» без номеру, роздрукований 21.08.2025 об 13:59:36 з використанням ПРРО 4000503087. Отже, факт здійснення фахівцями контролюючого органу перед початком фактичної перевірки контрольної розрахункової операції задокументовано належними і достатніми доказами, що підтверджують зв`язок такої контрольної розрахункової операції з проведеною фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області фактичною перевіркою.

Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до п. 11 ст. 3 Закону №265, згідно з яким суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 визначено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код. Зокрема, на кожну марку наносяться такі реквізити як серія із чотирьох літер і шестизначний номер, штрих-код містить інформацію про серію та номер марки. В обігу одночасно можуть знаходитися алкогольні напої марковані марками акцизного податку старого зразка, які не мають штрих-коду (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року) та нового зразка, які мають штрих-код (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 74, запроваджені в обіг з 01 травня 2020 року, проте серія та номер МАП в обов`язковому порядку надруковані на марках акцизного податку як старого так і нового зразка.

Враховуючи викладене та з урахуванням вимог чинного законодавства, з дати виникнення законодавчо встановленого обов`язку для суб`єкта господарювання (тобто з 01 січня 2022 року), відображення у фіскальному чеку такого обов`язкового реквізиту як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер), слід забезпечити введення/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі на всіх алкогольних напоях, маркованих марками акцизного податку (у т. ч. марками акцизного податку попереднього зразка на яких відсутній такий реквізит як штрихований код марки акцизного податку).

Доводи позивача про те, що всі операції були проведені через РРО/ПРРО та відображені в податковій звітності, не спростовують конкретно встановленого факту видачі при контрольній закупці документа, який не відповідає вимогам до розрахункового документа. Так само ці доводи не спростовують і виявлену контролюючим органом податкову інформацію щодо чекових даних у СОД РРО, оскільки така інформація могла використовуватися як джерело доказів у сукупності з іншими матеріалами перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази в сукупності підтверджують факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Посилання позивача на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2025 у справі № 333/9156/25 суду у справі про адміністративне правопорушення, якою провадження закрито, суд відхиляє, з огляду на наступне.

У справі №333/9156/25 Комунарський районний суд м. Запоріжжя 10.10.2025 розглядав питання про адміністративну відповідальність директора ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» за частиною першою статті 155-1 КУпАП і закрив провадження у справі.

Разом з тим зазначена постанова не має преюдиційного значення для цієї справи в розумінні статті 78 КАС України, оскільки суб`єкт відповідальності по справі про адміністративне правопорушення та по справі про скасування податкових повідомлень-рішень є різними, предмет доказування у справі про притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності за КУпАП не є тотожним предмету доказування по справі щодо застосування до юридичної особи санкцій відповідно до Закону №265/95-ВР та ПК України. Крім того, закриття справи про адміністративне правопорушення не спростовує висновків акта перевірки та не виключає можливості притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності. Також, відповідно до постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2025 у справі № 333/9156/25 вбачається, що суд у межах провадження за КУпАП оцінював достатність доказів саме для притягнення директора до адміністративної відповідальності, звертав увагу на особливості доказування у справах про адміністративні правопорушення та на те, що акт перевірки сам по собі не є безумовним доказом вини фізичної особи. Така оцінка не тотожна перевірці правомірності санкцій, застосованих до юридичної особи.

Стосовно доводів позивача про те, що податковим органом не було належним чином доведено факт порушення, суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта фактичної перевірки, матеріалів контрольної розрахункової операції, податкової інформації, отриманої з інформаційних систем ДПС, а також з урахуванням встановленого під час перевірки ненадання документів, що належать або пов`язані з її предметом. Незгода позивача з висновками акта перевірки, без надання належних та достатніх доказів, які б спростовували конкретні встановлені перевіркою обставини, не є підставою для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Позивачем не доведено, що наведені ним процедурні зауваження спростовують сам факт наявності встановлених перевіркою порушень або об`єктивно позбавили його можливості реалізувати свої права під час перевірки чи адміністративного оскарження.

Отже, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.10.2025 №00172050708 та №00172030708 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та в повній мірі відповідають встановленим у частини другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак до скасування в судовому порядку не підлягають.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Інші доводи та заперечення учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

У відповідності до статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (69060, м.Запоріжжя, вул.Молочна, буд.71, код ЄДРПОУ 45052623) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова