Рішення № 134967617, 13.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Справа № 160/479/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

09.01.2026 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2025 року № 046350021270 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2025 року №046350021270;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській зарахувати ОСОБА_2 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.11.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 14.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 14.01.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- пенсійної справи позивача;

- заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- заяви позивача про зарахування спірного періоду роботи позивача ;

- відомості щодо зарахування/незарахування спірного періоду навчання позивача, зокрема навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року

- рішення про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2025 року №046350021270 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2025 року №046350021270;

- листи/відмови (рішення)Пенсійного органу на звернення позивача щодо здійснення такої виплати;

- всі наявні докази щодо суті спору.

26.01.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

27.01.2026 року відповідачем до суду подано заява на виконання ухвали.

02.02.2026 року позивачем подано відповідь на відзив.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 13.03.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що страховий стаж заявника становить 23 роки 06 місяців 02 дні з урахуванням стажу роботи на пільгових умовах складає 44 роки 07 місяців. Пільговий стаж на підземних роботах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (25 років) заявника становить 21 рік 22 дні.

До пільгового та страхового стажу зараховано всі періоди. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 046350021270 від 28.11.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону за відсутності необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років (постанова КМУ 202).

Щодо зарахування періоду навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року, повідомляємо, що до страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.2001 по 31.12.2003 в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету відповідно до вимог статті 24 Закону №1058.

Вказують, про те, що підстав для зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.01.2004 по 30.06.2005 немає, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому, до пільгового стажу роботи не зараховується час навчання у професійно - технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.11.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих до заяви від 21.11.2025 для призначення пенсії ОСОБА_2 провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що страховий стаж заявника становить 23 роки 06 місяців 02 дні з урахуванням стажу роботи на пільгових умовах складає 44 роки 07 місяців.

Пільговий стаж на підземних роботах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (25 років) заявника становить 21 рік 22 дні.

До пільгового та страхового стажу зараховано всі періоди.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 046350021270 від 28.11.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону за відсутності необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років (постанова КМУ 202).

Відмовляючи у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що пільговий стаж на підземних роботах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (25 років) заявника становить 21 рік 22 дні.

Так, з розрахунком стажу роботи, наданого разом з рішенням про відмову у призначенні пенсії, до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, встановлено, що не було зараховано період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року.

Для отримання додаткових роз`яснень щодо зарахування періоду навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року, Позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Листом від 02.01.2026 року № 231-40830/Р-02/8-1500-26, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що до страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.2001 по 31.12.2003 в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету відповідно до вимог статті 24 Закону № 1058. Підстав для зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.01.2004 по 30.06.2005 немає, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Статтею 46 Конституції Українигарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до п.1 ч. 2ст. 114 Закону Українивід 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(Закон №1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч 3ст. 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом 1статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом 1пункту 1 частини 2 цієї статті.

Частиною 5ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Частиною 1ст. 45 Закону України № 1058-IVвстановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За визначенням у ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).

Відповідно до п.2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення`встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Встановлено, що спірним є питання щодо не зарахування до пільгового періоду навчання позивача в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 та додатку до нього, Позивач з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» та здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік».

Згідно зі ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.05.2004 року, під час навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету позивач працював та проходив практику на: ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта «Павлоградська»:

з 11.05.2004 року по 06.09.2004 року - «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики;

з 13.01.2005 року по 19.04.2005 року - «електрослюсар підземний» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики.

Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 , при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

На час роботи Позивача діяли Списки № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року, відповідно до Розділу І «Гірничі роботи» п. 1 п.п. 1.1а на пільгових умовах за Списком № 1 мають право «усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

Відповідно до п 2.16. Інструкції №58 для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Згідно п. "д"ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991№1788-XIІ, до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Згідно п. 8 Порядку №637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Таким чином, як записами трудової книжки, так і дипломом навчального закладу підтверджено час навчання позивача.

Статтею 4 Закону України «Про професійно-технічну освіту» ( в редакції на час закінчення позивачем навчання) встановлено, що система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, навчально-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Професійно-технічна освіта здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах за денною, вечірньою (змінною) формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами (ст. 12 Закону «Про професійно-технічну освіту».)

У ст. 15 Закону «Про професійно-технічну освіту» наведені освітньо-кваліфікаційні рівні професійно-технічної освіти.

Так, випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі певного рівня акредитації, може присвоюватись кваліфікація "молодший спеціаліст".

За приписами ст.ст. 17, 18 Закону «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. До професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно матеріалів справи, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.05.2004 року, під час навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету позивач працював та проходив практику на: ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта «Павлоградська»:

з 11.05.2004 року по 06.09.2004 року - «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики;

з 13.01.2005 року по 19.04.2005 року - «електрослюсар підземний» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років", до посад, віднесених до працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Отже, під час періодів навчання позивач проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується записами у трудовій книжці Позивача та поданими довідками, та під час завершення навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету 30.06.2005 року Позивач працевлаштувався за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 16.05.2005 року «електрослюсар підземний» з повним робочим днем під землею.

З наведених норм законодавства вбачається, що технікум , в якому навчався позивач було закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а отже вказаний період навчання позивача може бути віднесений до пільгового стажу.

Таким чином, відповідачем безпідставно не зараховано період навчання позивача до пільгового стажу роботи , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на можливість зарахувати до страхового стажу після 01.01.2004 час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

Відповідно до вимог ст. 106 Закону № 1058-IVвідповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника (в даному випадку роботодавця).

На підставі викладеного позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі №242/4793/16, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 27.02.2019 у справі № 242/1871/17 та №423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а.

азом з тим позовні вимоги з визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправними не є належним способом захисту, оскільки права позивача порушені рішенням , прийнятим за результатом розгляду його заяви .

Пунктом 10 ч. 2ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову позивача у призначенні пенсії.

Враховуючи вищевикладене, період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 28.11.2025 року №046350021270.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_2 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.11.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1064,96 гривень.

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 13.03.2026 року.

Суддя В.В. Ільков