Рішення № 134966048, 18.03.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 630/1052/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

До Краснокутського районного суду Харківської області за підсудністю із Богодухівського районного суду Харківської області надійшла вище зазначена цивільна справа.

ТОВ "Сучасний Факторинг" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» заборгованість за Кредитним договором № 20200035034 від 27.10.2020 року в розмірі 37229,87 грн; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 27.10.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг», був укладений Договір позики №20200035034, згідно з умовами якого загальна сума позики за даним Договором 22400,00 гривень. Відповідно до п.3.5 строк користування Позикою становить 24 (двадцять чотири) календарних місяців, та починається з моменту (дати) зарахування суми Позики на картковий рахунок або поточний Позичальника. Згідно з п.2.3 п.2.5 даного Договору зарахування суми Позики на картковий або поточний рахунок зазначений в п.1.4 є фактом отримання Позики Позичальником та фактом виконання своїх зобов`язань до Договору з боку Позикодавця, датою надання Позики вважається день зарахування Позики на картковий або поточний рахунок зазначений Позичальником та є датою вступу даного Договору у дію. Реальна річна процентна ставка всттановлюється на рівні 139,11% річних від загальної суми позики. Комісія за управління обслуговування позики встановлюється на рівні 4 % від загальної суми позики за календарний місяць та нараховується авансом на початку кожного місяця користування позикою. Комісія за надання кредиту складає 2400,00 грн.Особливості нарахування відсотків визначені п.3.6 п.3.7 Договору позики, відповідно до яких проценти за користування Позикою встановлюються на рівні 0,01% (нуль цілих одна сота відсотки) річних від загальної суми Позики за календарний місяць та нараховуються авансом на початку кожного місяця користування Позикою. Відповідно до п.3.9 сукупна вартість Позики за даним Договором становить 43906 гривні 33 копійок, а щомісячний платіж 1 829 гривні 43 копійок оплачується Позичальником щомісячно в дату, що відповідає даті зарахування суми Позики на картковий або поточний рахунок Позичальника.

У позові зазначено, що п.1.4. Договору позики №20200035034 від 27.10.2020 визначає, що підписанням даного Договору Позичальник підтверджує своє волевиявлення та бажання отримати Позику на картковий або поточний рахунок НОМЕР_1 , та уповноважує Позикодавця здійснити таке перерахування та одночасно підтверджує, що є кінцевим правонабувачем результатів послуг, що оплачуються за рахунок Позики та за зазначеним картковим рахунком. Заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою діяльністю «Сучасний Факторинг» за Кредитним договором 20200035034 від 27.10.2020 станом на 01.08.2025 (включно) становить 37229 гривні 87 копійок, а саме: загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 19 538,54 (грн. коп.), заборгованість за сумою комісії/відсотків становить:17 691,33 грн. Отримано оплат в сумі: 5550,00 грн.. Станом на дату 01.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором 20200035034 від 27.10.2020 не погашена.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, та розміщенням оголошень про виклик до суду на офіційному веб-сайті «Судова влада». 05.01.2026 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить розглядати справу без її участі. Також просить задовольнити позов частково, а саме: в сумі 22240,00 грн. також просить відмовити у стягненні з неї витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. проти стягнення судового збору не заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 27.10.2020 між ТОВ "Сучасний Факторинг" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 20200035034 /а. с.14-16/.

Пунктом п. 3.5 договору позики визначено строк надання позики, який становить 24 календарні місяці.

Пунктом 3.6-3.10 договору позики обумовлено наступне: Проценти за користування Позикою встановлюються на рівні 0,01% (нуль цілих одна сота відсотки) річних від загальної суми Позики за календарний місяць та нараховування авансом на початку кожного місяця користування Позикою; Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 53,69% річних від загальної суми Позики; Комісія за управління (обслуговування) Позики встановлюється на рівні 4 % від загальної суми Позики за календарний місяць та нараховується авансом на початку кожного місяця користування Позикою; Сукупна вартість позики за даним договором становить 43906 гривень 33 коп.; Щомісячний платіж складає 1 829 гривень 43 коп. та оплачується Позичальником щомісячно в дату, що відповідає даті зарахування суми Позик на картковий або поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 4.2.1 Позичальник зобов`язаний повертати одержану Позику, вносити Плату за користування позикою та інші платежі у порядку, визначеному Договором;

Пунктом 4.2 Укладаючи даний договір Позичальник підтверджує, що має намір належним чином виконувати його умови та у випадку порушення фінансових зобов`язань, надає Позикодавцю усі необхідні права та повноваження накласти арешт/заборону відчуження ним на усе наявне майно або частину майна Позичальника (на розсуд Позикодавця), яке належить Позичальнику на праві власності (співвласності/часткової або дольової власності, тощо) в спосіб, що передбачено чинним законодавством України на період з моменту виникнення заборгованості і до моменту (дати) її погашення Позичальником у повному обсязі. Підставою для підтвердження зазначених повноважень Позикодавця є даний Договір

Згідно з п. 6.2. Позичальник зобов`язаний сплачувати Позику та вносити Плату за користування позикою шляхом оплати її в безготівковому порядку на поточний рахунок Позикодавця через Банківські установи, платіжні термінали та за допомогою інших платіжних сервісів з призначенням платежу: «Плата за договором позики № 220200035034 від ОСОБА_1 3250515406 (РНОКПП)»

Позивач ТОВ "Сучасний Факторинг" виконало своє зобов`язання за договором позики та надало відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 відкритий в «АТ «Приват банк» зазначений у договорі позики (п. 1.4 договору).

Доказів на спростування отримання коштів у позику відповідачкою ОСОБА_1 , в тому числі доказів на її погашення позики суду не надано. Навпаки, відповідач у заяві від 05.01.2026 визнала позов частково, чим підтвердила факт отримання нею кредитних коштів.

Матеріали справи містять паспорт позики за договором позики № 202000035034 від 27.10.2020, в якому відображені основні умови надання позики, інформація щодо процентів, загальної вартості позики, тощо /а. с. 18/.

З виписки з особовому рахунку за кредитним № 202000035034 від 27.10.2020 вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість, загальний розмір якої складає 37229 грн 87 коп., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 19538 грн 54 коп.; заборгованість за сумою комісії/відсотків - 17691 грн 33 коп. /а. с. 13/.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд вважає, що позивачем ТОВ "Сучасний Факторинг" доведено належними доказами обставини, які вказують на те, що відповідачці ОСОБА_1 були надані грошові кошти, якими остання користувалась, частково сплачувала кошти на погашення позики, що не заперечувала і сама відповідач.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язання за договором позики не виконала, відтак позовні вимоги ТОВ "Сучасний Факторинг" про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат ТОВ "Сучасний Факторинг" на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 20/06-СФ від 20.06.2025, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Тараса Онищенка". Умовами договору передбачено, що адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених даним договром./а. с. 7-9/.

Згідно з Актом № 199 прийому-передачі наданих послуг як додатку до договору №20/06-СФ від 20.06.2025, АБ "Тараса Онищенка" надано позивачу юридичних послуг стосовно підготовки документів по стягненню заборгованості за договором позики з ОСОБА_1 на суму 1000 грн 00 коп. /а. с. 11/.

Платіжною інструкцією № 87076 від 08.08.2025 підтверджується оплата за надані послуги правничої допомоги /а. с. 21/.

Відповідач у своїй заяві від 05.01.2026 просить суд відмовити у стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., при цьому обґрунтувань своєї вимоги не навела.

Відтак, суд не вбачає підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, проте вважає на можливе їх зменшити.

Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.

Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, відповідач у своїй заяві про визнання просить суд зменшити витрати на правову допомогу, вважаючи її завищеною, неспівмірною позовним вимогам та складності справи.

Суд вважає, що надані адвокатом послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем договору про надання правової допомоги, який свідчать про надання адвокатським об`єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.

Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.

Судові витрати на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Сучасний Факторинг", розмір яких складає 2 422 грн 40 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263 - 265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

Позов за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Сучасний Факторинг», код ЄДРПОУ 35310044, заборгованість за Договором №20200035034 від 27.10.2020 у розмірі 37229,87 грн (тридцять сім тисяч двісті двадцять дев`ять гривень 73 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Сучасний Факторинг», код ЄДРПОУ 35310044 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Сучасний Факторинг», код ЄДРПОУ35310044 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4000.00 грн (чотири тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасницй Факторинг», розташоване за адресою: вул. Велика Васильківська, 39А, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 35310044.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Бугаєнко І. В.