Рішення № 134965548, 19.03.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1370/25

Провадження по справі № 2-а/354/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

з участю секретаря судового засідання Римарук-Штим`як М.І.

представника відповідача Гіглюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі територіального підрозділу Яремчанського відділу ЗМУ ДМС про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калинюк Р.С., 20.10.2025 року звернулвся до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Яремчанського відділу ЗМУ ДМС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби №2612130100019597 від 07.10.2025 про його примусове повернення до країни походження або третьої країни. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач прибув на постійне проживання в Україну ще у 2017 році та за час проживання в Україні набув міцних соціальних зв`язків, займає активну громадянську позицію на боці України щодо збройного конфлікту та повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, стосовно нього не має висунутого кримінального обвинувачення. Позивач неодноразово звертався до органів Державної міграційної служби щодо оформлення, продовження строку дії та обміну посвідки на тимчасове проживання в Україні, про що будуть надані підтверджуючі документи, проте 07.10.2025 Яремчанським відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби постановлено оскаржуване рішення про його примусове повернення до країни походження або третьої країни. Позивач зазначає, що законно перебуває на території України, а в його діях відсутні порушення норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, оскільки на даний час постановами Кабінету Міністрів України №165 від 28.02.2022 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» та №1232 від 01.11.2022 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» зупинено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру громадянам Російської Федерації. Із урахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 вказану справу передано у провадження судді Єрмак Н.В.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21.10.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з обов`язковою участю сторін.

28.10.2025 від Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач заперечує проти даного позову, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким що не підлягає до задоволення. ОСОБА_1 прибув на територію України 11.02.2022 та проживав в Україні на підставі посвідки та тимчасове проживання № НОМЕР_1 , термін дії якої закінчився 06.10.2022. У подальшому іноземець територію України не залишив та перебуває на ній без будь-яких документів для іноземця (діюча посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом, тощо), що дають право законно перебувати на території України, не працює та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальними мігрантами є іноземці або особи без громадняства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України. Своїми діями ОСОБА_1 порушував законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, за що його двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності. Так, 14.07.2023 ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.203 КУпАП про що посадовою особою Яремчанського відділу УДМС в Івано-Франківській області відносно позивача був складений протокол №ПР МІФ 001139 та постановою №ПН МІФ 001136 від 14.07.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400,00 грн, який був сплачений згідно квитанції №16682782 від 14.07.2023. У своїх поясненнях у протоколі ОСОБА_1 вказав, що не поміняв посвідку, оскільки не мав коштів на оплату послуги. 07.10.2025 ОСОБА_1 вчинив адміністартивне правопорушення, передбачене ч.2 ст.203 КУпАП, а тому посадовою особою Яремчанського відділу ЗМУ ДМС був складений протокол про адміністративне правопорушення №ПР МІФ 001622 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №ПН МІФ 001608 від 07.10.2025, якою накладено на позивача стягнення у виді штрафу у розмірі 5100,00 грн, який був сплачений позивачем згідно китанції №0.0.4570368108.1 від 07.10.2025, що додатково свідчить про те, що ОСОБА_1 визнав вчинене правопорушення та поніс фінансовий тягар адміністративної санкції. З протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення позивач був ознайомлений, копії отримав, що підтверджується його особистим підписом у вказаних документах. Крім цього у своїх поясненнях у протоколі про адмінправопорушення ОСОБА_1 вказав, що з наслідками правопорушення ознайомлений, вину свою визнає. Відповідно до п.п.17-59 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25.04.2018, документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні. У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж протягом останнього дня строку її дії. Якщо до закінчення строку дії посвідки залишилося менш як 15 робочих днів, подання документів для її обміну здіснюється лише до територіального органу/підрозділу ДМС. Наведена у позові інормація про те, що у діях позивача відсутні порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, оскільки на даний час зупинено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру не відповідає дійсності. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 №1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану» установлено, що: посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в`їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування; іноземці або особи без громадянства, крім громадян Російської Федерації, зобов`язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2022 №1232 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» установлено, що особи, що мають підстави для оформлення посвідки на тимчасове проживання, передбачені частинами 4, 15, 16 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», або інші передбачені цією статтею підстави за умови підтримки їх заяв про оформлення посвідки на тимчасове проживання письмовим клопотанням центрального органу виконавчої влади, до повноваження якого належить сфера діяльності таких осіб, повинні протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою звернутися за обміном посвідки на тимчасове проживання, якщо строк звернення за її обміном настав у період з 24 лютого 2022 до дня набрання чинності цією постановою. Проте жодних доказів звернення позивача до міграційних органів у період з 06.10.2022 до 07.10.2025 позивачем не надано, на виконання вимог постанови №1232 ОСОБА_1 у 30-денний термін з дня набрання нею чинності за обміном посвідки на тимчасове проживання не звернувся. Посвідка не була вчасно оновлена позивачем без поважних причин, доказів протилежного суду не надано. Інформація про міцні соціальні зв`язки, активну громадянську позицію не підтверджені належними доказами. Інформація щодо звернення позивача із заявою щодо надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відсутня. ОСОБА_1 не надав в якості доказу до суду довідку про звернення за захистом в Україні, тому немає підстав вважати, що на нього поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового та тимчасового захисту» чи він підпадає під захист статті З Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Подати при наявності законодавчих підстав заяву на будь-який інший міграційний статус (оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання, дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України) має право лише іноземець чи особа без громадянства, який станом на день подачі відповідної заяви на законних підставах перебуває на території України. Пунктом 2 постанови КМУ від 15.02.2012 №150 «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» визначено строк протягом якого іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території. Згідно п.4. Порядку №150 строк перебування іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України (крім осіб, які відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» звільняються від реєстрації або реєструються у МЗС та його представництвах), продовжується ДМС, її територіальними органами за наявності обґрунтованих підстав та за умови подання підтвердних документів -на період існування таких підстав. Так, в подальшому якщо іноземець не бажає залишати територію України, він зобов`язаний до спливу терміну перебування звернутися за продовженням строків перебування, подати заяву на посвідку при наявності законодавчих підстав, звернутися за дозволом на іміграцію тощо. Частиною першою статті 26 Закону №3773-VI, п.5. розділу І Інструкції № 353/271/150 визначено підстави примусового повернення іноземця або особи без громадянства у країну походження або третю країну, серед яких зокрема дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх примусове повернення та видворення. На сьогодні Україна перебуває в умовах воєнного стану, введеного та продовженого Указами Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із повномасштабною збройної агресією зі сторони Російської Федерації. Громадяни Російської Федерації належать до громадянства країни агресора. Згідно основних засад міжнародного права іноземець, який перебуває за кордоном, користується захистом та заступництвом держави свого громадянства, не втрачає юридичного зв`язку зі своєю державою та підпорядковується нормам законодавства країни свого громадянства. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.203 КУпАП ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами, зокрема, роз`яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, що підтверджується наявністю на другому аркуші протоколу власноручного підпису позивача. Уповноваженою особою Яремчанського відділу ЗМУ ДМС було винесено цілком законне рішення у формі постанови від 07.10.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.203 КУпАП. Як наслідок зафіксованого факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення з притягненням його до адміністративного відповідальності за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, 07.10.2025 року уповноваженою посадовою особою Яремчанського відділу ЗМУ ДМС прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 та зобов`язано його залишити територію України у термін до 27.10.2025. ОСОБА_1 особистим підписом засвідчив факт ознайомлення із прийнятим рішенням та з правовими наслідками невиконання такого рішення. Відповідач звертає увагу на те, що рішення про примусове повернення передбачає таке повернення не лише в країну походження, а і у третю країну, що спростовує побоювання повернення в країну походження. Враховуючи те, що доводи та аргументи позивача грунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин справи та норм матеріального права, не підтверджені належними, достатніми і допустимими доказами, а оскаржуване рішення Яремчанського відділу ЗМУ ДМС про примусове повернення іноземця було прийняте у межах наданих повноважень, на підставі та на виконання законодавства України з питань незаконного перебування іноземців на території України та протидії нелегальній міграції, відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №95 від 06.01.2026 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Єрмак Н.В. (дострокове закінчення відрядження) вказану адміністративну справу передано у провадження судді Остап`юк М.В.

Ухвалою суду від 27.01.2026 задоволено заяву судді Остап`юк М.В. про самовідвід, а справу №354/1370/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі територіального підрозділу Яремчанського відділу ЗМУ ДМС про визнання протиправними дій та скасування рішення передано у канцелярію Яремчанського міського суду Івано-Франківської області для повторного розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 вказану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.

Ухвалою суду від 29.01.2026 вказану справу принято до провадження суддею Ваврійчук Т.Л. та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, а направлені на його адресу судові повістки повернуті до суду АТ «Укрпошта» із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно інформації з інтегрованої міжвідомчої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, які перетинають державний кордон «Аркан», позивач 10.01.2026 виїхав за межі України.

Представник позивача адвокат Калинюк Р.С. у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, у якій просив судовий розгляд проводити у його відсутності у зв`язку із зайнятістю у розгляді іншої справи.

Представник позивача адвокат Помазановська А.І. у судове засідання не з`явилася, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу у підсистемі «Електронний суд». Клопотання про відкладення судового розгляду чи розгляді справи у її відсутності не подавала.

За таких обставин, з метою необхідності забезпечення дотримання розумного строку судового розгляду, зважаючи на загальну тривалість перебування справи на розгляді у суді, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності позивача та його представників.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просила відмовити з мотивів, наведених у відзиві на позов. Вказала, що позивач востаннє в`їхав в Україну 11.02.2022 та після закінчення терміну дії виданої йому 12.10.2021 посвідки на тимчасове проживання на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №1232 від 01.11.2022 у 30-денний строк не звернувся до відповідного територіального підрозділу ДМС для обміну посвідки та тимчасове проживання і станом на 07.10.2025 перебував на території України без законних підстав. Подане ОСОБА_1 зернення, відповідь на яке долучена представником позивача до справи, було розглянуте у порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки було зверненням загального характеру та не містило вимоги про обмін дозвільних документів на право перебування в Україні. Долученими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19.03.2024 був засуджений за ч.1 ст.309 КК України і призначений судом штраф не сплатив, оскільки внесений до Єдиного реєстру боржників. Позивач оскаржив постанову Яремчанського відділу ЗМУ ДМС від 07.10.2025 про притягнення до адмінісатртивної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП, однак рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.12.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 у задоволенні його позову відмовлено і 10.01.2026 позивач виїхав за межі України, виконавши таким чином оскаржуване рішення. Таким чином, оскаржуване рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства прийнято в межах повноважень, на підставі та на виконання законодавства України з питань законності перебування іноземців на території України, а підстави для його скасування відсутні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Російської Федерації та документований паспортним документом № НОМЕР_2 .

Згідно відомостей інтегрованої міжвідомчої системи «Аркан» у період з 14.03.2021 ОСОБА_1 неодноразово прибував на територію України та виїжджав за її межі, зокрема: 14.03.2021, 10.05.2021, 18.11.2021, 08.01.2022, 08.02.2022 зафіксовано виїзд позивача за межі України, а 16.04.2021, 24.08.2021, 21.11.2021, 21.01.2022 та востаннє 22.02.2022 в`їзд в Україну.

Відповідно до інформації з бази ЄІАС УМП підсистеми «Облік іноземців та біженців» станом на 27.10.2025, позивач 19.10.2018 року звернувся до органів ДМС із заявою про видачу посвідки на тимчасове проживання і йому була видана посвідка із терміном дії до 04.04.2019. В подальшому, 07.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про обмін посвідки на тимчасове проживання і 25.03.2019 року йому була видана посвідка із терміном дії до 25.02.2020. Надалі, 05.02.2020 позивач подав заяву про обмін посвідки на тимчасове проживання і 14.02.2020 йому була видана посвідка, яка скасована та вилучена 16.06.2020. Надалі, 24.09.2021 ОСОБА_1 подав заяву про видачу посвідки на тимчасове проживання і 12.10.2021 йому була видана чергова посвідка із терміном дії до 06.10.2022.

Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області листом за вих. №Г-121/6/2601-22/2601.14/4710-22 від 31.10.2022 у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо прийняття документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання та оскарження рішення, бездіяльності ДМС повідомило, що заявник належить до громадянства країни-агресора. Згідно основних засад міжнародного права іноземець, який перебуває за кордоном, користується захистом та заступництвом держави свого громадянства, не втрачає юридичного зв`язку зі своєю державою та підпорядковується нормам законодавства країни свого громадянства. Пунктами 6,23 частини першої статі 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» до заходів правового режиму воєнного стану віднесено, зокрема, встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства; інтернування (примусове оселення) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України. До прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державною-агресором, ДМС тимчасово припинено прийом та розгляд заяв від громадян російської федерації, зокрема про оформлення посвідки на постійне проживання та про обмін посвідки на тимчасове проживання та розроблено проєкт нормативно-правового акту, який встановлює умови подання громадянами країни-агресора заяв про отримання адміністративних послуг в міграційній сфері, який на сьогодні перебуває у стадії погодження із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

14.07.2023 начальником Яремчанського відділу УДМС в Івано-Франківській області відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №ПР МІФ 001139 за порушення вимог ч.1 ст.203 КУпАП. У своїх поясненнях у протоколі ОСОБА_1 вказав, що вчасно не поміняв посвідку, тому що не було грошей на оплату послуги.

Постановою начальника Яремчанського відділу УДМС в Івано-Франківській області №ПН ІФ 001136 від 14.07.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2040,00 грн. Вказаний штраф сплачено згідно квитанції №16682782 від 14.07.2023.

Вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19.03.2024, який набрав законної сили, 19.04.2024, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн.

07.10.2025 головним спеціалістом Яремчанського відділу ЗМУ ДМС Кушнірчук Х.В. відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення №ПР МІФ 001622 за ч.2 ст.203 КУпАП, а саме: за проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.

Постановою головного спеціаліста Яремчанського відділу ЗМУ ДМС Топольницької Т.Р. №ПН МІФ 001608 від 07.10.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100,00 грн. Вказаний штраф сплачено позивачем згідно квитанції №0.0.4570368108.1 від 07.10.2025.

07.10.2025 т.в.о начальника Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Топольницькою Т.Р. прийнято рішення №2612130100019597 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 27.10.2025.

Як зазначено у рішенні, 07.10.2025 під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства у міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант» у м. Яремче виявлено громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою з`ясування правового статусу та підстав подальшого перебування на території України іноземця проведено відповідну перевірку у ході якої з`ясовано, що вказаний громадянин востаннє прибув на територію України 11.02.2022 через КПП «Бориспіль» по паспортному документу 75 5585481. Даному іноземцю 07.07.2025 прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання. Однак іноземець після дозволеного терміну перебування не покинув територію України, чим порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. ОСОБА_1 07.10.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП та накладено на нього адміністративний штраф у сумі 5100,00 грн.

Із вказаним рішенням Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служб ОСОБА_1 був ознайомлений та отримав його копію 07.10.2025, про що свідчить його особистий підпис у вказаному документі.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.12.2025 у справі №354/1372/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України МІФ 001608 від 07.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП відмовлено.

10.01.2026 ОСОБА_1 виїхав за межі території України, що підтверджується наданою відповідачем 27.01.2026 інформацією з інтегрованої міжвідомчої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, які перетинають державний кордон «Аркан».

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників станом на 17.02.2026 ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №76081980, відкритому на підлставі виконавчого документу, виданого Яремчанським міським судом Івано-Франківської області.

Частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно зі ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI (надалі-Закон №3773-VI).

Відповідно до п.п.7, 9, 14 ч.1 ст.1 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку; нелегальний мігрант це, зокрема, іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

За змістом ч.ч.1-3 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.9 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

У частині першій ст.15 Закону №3773-VI наведений перелік документів, за якими здійснюється в`їзд в Україну та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства. Основними такими документами є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України, відповідні посвідки на постійне або тимчасове проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзні документи для виїзду за кордон, тощо.

Частина перша ст.26 Закону №3773-VI передбачає, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

За змістом ч.3 ст.26 Закону №3773-VI один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Частиною восьмою ст.26 Закону №3773-VI передбачено, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Статтею 31 Закону №3773-VI визначено, що іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Процедура продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» (далі - Порядок).

Так, положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку, визначено що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Згідно п.1 ч.1 ст.17 Закону №3773-VI та п.5 Порядку іноземець або особа без громадянства та приймаюча сторона для продовження строку перебування в Україні подають письмові звернення не пізніш як за три робочі дні до закінчення встановленого строку перебування на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі- Порядок №322).

Пункт 1 Порядку №322 передбачає, що посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно до п.4 Порядку №322 посвідка видається на строк відповідно до поданих документів, але не більш як на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом. Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.

Згідно з п.п.16,17 Порядку №322 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства. Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

Відповідно до п.67 Порядку №322 після закінчення строку дії посвідки іноземець та особа без громадянства зобов`язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка здається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.

За змістом положень спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року №353/271/150 «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства» (далі Інструкція № 353/271/150) іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворені на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Приписами пункту 5 розділу I вказаної Інструкції визначено, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції примусове повернення з підстав, передбачених пунктом 5 цього розділу, здійснюється за рішенням органів ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органу СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, оформленням відповідних документів, доведенням цього рішення до іноземця та взяттям з нього зобов`язання про добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк, а також здійсненням подальшого контролю за фактичним виконанням іноземцем цього рішення.

За змістом п.10 розділу I Інструкції №353/271/150 рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Згідно з п.3 розділу II Інструкції №353/271/150 у рішенні про примусове повернення зазначається строк, упродовж якого іноземець зобов`язаний виїхати з України, який не має перевищувати 30 днів з дня прийняття такого рішення.

Відповідно до п.5 розділу II Інструкції №353/271/150 іноземець зобов`язаний самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

З наведеного убачається, що законодавством унормовані правила перебування іноземців або осіб без громадянства на території України. Зокрема документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні є посвідка на тимчасове проживання, яка видається на певний строк, але не більше ніж на один рік. У разі закінчення строку дії посвідки іноземець або особа без громадянства можуть подати документи для оформлення нової посвідки, звернувшись не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

При цьому іноземець або особа без громадянства, які перебувають в Україні можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено дотепер.

Відповідно до Указу Президента України №64, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з постановою від 28.02.2022 №165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» Кабінет Міністрів України постановив: 1) зупинити строки надання адміністративних послуг суб`єктами їх надання та видачу дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні; 2) поновити зупинені строки у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 №1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану» установлено, що: посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в`їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування; іноземці або особи без громадянства, крім громадян Російської Федерації, зобов`язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2022 №1232 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення або скасування надання територіальними органами/територіальними підрозділами Державної міграційної служби адміністративних послуг громадянам Російської Федерації здійснюється з урахуванням таких особливостей: розгляд заяв про оформлення дозволу на імміграцію, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання, поданих до набрання чинності цією постановою, зупиняється до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором. У разі звернення громадянина російської федерації із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ Державної міграційної служби інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

Водночас, згідно з пунктом 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України зазначені у пункті 1 цієї постанови обмеження не поширюються на: осіб, що мають законні підстави для оформлення дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, передбачені пунктами 4, 6, 9 та 10 частини другої та пунктами 1, 1-1, 2 та 4 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію»; осіб, що мають підстави для оформлення посвідки на тимчасове проживання, передбачені частинами четвертою, п`ятнадцятою, шістнадцятою статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», або інші передбачені цією статтею підстави за умови підтримки їх заяв про оформлення посвідки на тимчасове проживання письмовим клопотанням центрального органу виконавчої влади, до повноваження якого належить сфера діяльності таких осіб; осіб, що звернулися із заявами про продовження строку перебування в інших випадках, крім передбачених абзацами другим та третім цього пункту, якщо рішення за такими заявами приймаються Головою Державної міграційної служби або його заступниками.

Особи, зазначені в абзаці третьому пункту 2 цієї постанови, повинні протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою звернутися за обміном посвідки на тимчасове проживання, якщо строк звернення за її обміном настав у період з 24 лютого 2022 до дня набрання чинності цією постановою (пункт 3 постанови №1232).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 №828 «Про поновлення строків надання адміністративних послуг і видачі документів дозвільного характеру та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 25.08.2023, поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 165, а вказану постанову визнано такою, що втратила чинність.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на території України з 2018 року. Востаннє прибув в Україну 11.02.2022 року згідно паспортного документа НОМЕР_2 через КПП «Бориспіль» та перебував на території держави до 10.01.2026.

12 .10.2021 позивачу була видана посвідка на тимчасове проживання, термін дії якої закінчився 06.10.2022.

Таким чином, з 06.10.2022 позивач перебував на території України без законних для того підстав, що є порушенням з його боку законодавства про правовий статус іноземців.

Доказів того, що ОСОБА_1 вживалися відповідні заходи з метою легалізації свого статусу та вчинення дій щодо перебування на території України у встановлений Законом спосіб у період з 06.10.2022 по 07.10.2025 суду суду не надано, у визначений постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 01.11.2022 строк позивач до відповідного територіального підрозділу ДМС за обміном посвідки на тимчасове проживання не звертався.

Окрім цього, у вказаний період часу позивач притягався до кримінальної відповідальності та був засуджений вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19.03.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

За наведених обставин позивач є іноземцем, який хоч і законно прибув в Україну, але після закінчення визначеного вищеневеденими нормами законодавства терміну перебування втратив підстави для подальшого перебування та ухилився від виїзду з України, що відповідає ознакам статусу нелегального мігранта у розумінні пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 3773-VI.

Покликання ОСОБА_1 на звернення для вирішення цього питання, не підтверджені належними доказами.

Крім того, позивачем не надано суду в якості доказу довідку про звернення за захистом в Україні, тому немає підстав вважати, що на нього поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового та тимчасового захисту», як на особу, якій надано статус біженця чи яка потребує додаткового захисту, а відтак він не підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У матеріалах справи також немає доказів про наявність обставин, перелічених у статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які є перешкодою для повернення позивача до країни походження.

Саме по собі проживання іноземця на території України протягом певного часу не означає автоматично, що особа абсолютно захищена від примусового повернення до країни походження міркуваннями збереження її приватного життя, внаслідок зобов`язань держави, відповідно до статті 8 Конвенції.

Суд зазначає, що оскільки на території України з 24.02.2022 триває військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, то здійснення міграційним органом посиленого контролю у сфері дотримання іноземцями та особами без громадянства міграційного законодавства України є необхідним, виправданим, таким, у якому існує нагальна потреба та, що відповідає легітимній меті його здійснення - ефективного реагування держави на загрози її безпеці.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.05.2023 у справі №522/5683/22.

Посилання позивача на його активну проукраїнську позицію, не підтверджені жодними доказами, водночас вказані доводи також не спростовують встановлені відповідачем порушення з боку позивача правил перебування на території України та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, адже чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і не звільняють особу від відповідальності за вчинення порушення міграційного законодавства України.

При цьому суд звертає увагу на те, що рішення про примусове повернення, яке іноземець виконує самостійно, передбачає виїзд за межі території України не лише в країну походження, а і в третю країну, і на даний час оскаржуване рішення позивачем виконано, що також спростовує наведені у позові побоювання щодо можливих негативних для нього наслідків у разі повернення до країни походження.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до вимог ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ухилився від виїзду з України після закінчення строків перебування на території України, у період з 06.02.2022 по 07.10.2025 не вживав жодних заходів щодо оформлення легального статусу перебування на території України, на день складення адміністративних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності не мав статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а тому підстави для законного перебування на території України на момент прийняття оскаржуваного рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни були відсутні, а доводи, на які він посилається, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Із урахуванням викладеного суд не вбачає правових підстав для визнання рішення Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління ДМС № 2612130100019597 від 07.10.2025 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 протиправним та його скасування, оскільки таке рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 73-77, 90, 241-246, 255, 268-272, 288 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі територіального підрозділу Яремчанського відділу ЗМУ ДМС про визнання протиправними дій та скасування рішення -відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

ішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Яремчанський відділ Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, місцезнаходження: 78501, вул.Воїнів УПА, 13 А м. Яремче Надвірнянський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 45870769.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК