Рішення № 134965207, 19.03.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/107/26

Провадження №: 2/343/307/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/107/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін:

позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 22.10.2023-100001614 від 27.10.2023 у розмірі 6440,00 грн, судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.10.2023 ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та відповідач уклали кредитний договір № 22.10.2023-100001614, відповідно до якого перший надав останньому кредит у розмірі 3500,00 грн строком на 42 дні. Дата повернення кредиту - 07.12.2023. Первинний період користування кредитом 14 днів. Процентна ставка "Економ" - 2 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду користування кредитом, процентна ставка "Стандарт" - 2,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду.

ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало позичальнику кредит у розмірі 3500,00 грн. Однак відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим станом на дату подання позову у нього утворилась заборгованість у розмірі 6440,00 грн, що складається із заборгованості по тілу - 3500,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 2940,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, безпосередньо в позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку: шляхом направлення ухвали про відкриття провадження, де визначена дата судового засідання, з копією опису про направлення позовної заяви та повістки про виклик до суду рекомендованими поштовими відправленнями за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 41), які повернулися з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 44, 49), що, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим учаснику справи. Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки у застосунку "Дія". Крім того, оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 розміщене на офіційному сайті судової влади України (а.с. 48). Відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань до суду відповідач не подав.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

21 січня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, про що постановив відповідну ухвалу.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавав, в судові засідання не з`являвся.

Згідно із ухвалою від 17.03.2026, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

27 жовтня 2023 року ОСОБА_1 ознайомився із пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту) ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", в якій серед іншого зазначено, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (п. 2.1). Електронний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору, яка розміщена на вебсайті роботодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх складення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодаця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (п. 2.2).

У заявці, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, встановлено дані сторін договору, реквізити належного позичальнику платіжного засобу для надання коштів 5375-41ХХ-ХХХХ-8230, а також умови, на яких йому буде надано кредит.

У відповіді позичальника про прийняття пропозиції (оферти) зазначено, що, відповідно до умов кредитного договору № 22.10.2023-100001614 від 27.10.2023, позичальнику надається кредит на таких умовах: дата надання кредиту - 27.10.2023; сума кредиту - 3500,00 грн; строк, на який надається кредит, - 42 дні з дня його надання; дата повернення кредиту - 07.12.2023. Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна в розмірі 2 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна в розмірі 2,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду. Пропозицію, заявку та відповідь відповідач підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А648 (а.с. 13 звор. - 19).

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 27.10.2023 уклав із ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" електронний кредитний договір № 22.10.2023-100001614 у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію", підписавши його електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" на підставі договору № 4507 про надання послуг в системі LIQPAY (а.с. 21-26) через АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за допомогою системи LIQPAY 27.10.2023 перерахував відповідачу на картку НОМЕР_1 *30 кредитні кошти в сумі 3500,00 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 22.10.2023-100001614, про що свідчить відповідна квитанція до платіжної інструкції (а.с. 20).

Як слідує із розрахунку заборгованості за договором № 22.10.2023-100001614, заборгованість відповідача складає 6440,00 грн, із яких заборгованість по тілу - 3500,00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками - 2940,00 грн. Проценти нараховувались за період із 27.10.2023 до 07.12.2023, що в межах строку кредитування. Будь-які сплати відсутні (а.с. 27-36).

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд установив, що відповідач, ознайомившись із основними умовами кредитуваня в ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", уклав із указаним Товариством кредитний договір № 22.10.2023-100001614 від 27.10.2023 в електронному вигляді, що відповідає описаним вище нормам законодавства, копія якого долучена по позовної заяви. У кредитному договорі, який фактично складається із трьох частин (із пропозиції, заявки та відповіді), визначені основні умови кредитування, в тому числі сума кредиту, яка надана на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, розмір процентної ставки, дата повернення, орієнтована вартість кредиту для споживача та інше. Кожна частина договору відповідно підписана електронним підписом кредитовця чи електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора, направленого на вказаний ним номер телефону.

На підтвердження факту перерахування відповідачу 27.10.2023 коштів у розмірі 3500,00 грн на картку 537541*31 позивач надав відповідну квитанцію. Останній ж не був позбавлений можливості надати довідку про відсутність у нього вказаної банківської карти на момент здійснення перерахування коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

У частині 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У судовому засіданні належним чином підтверджено факт перерахування 27.10.2023 позивачем кредитних коштів на користь відповідача на загальну суму 3500,00 грн на споживчі потреби, яка обумовлена кредитним договором, що свідчить про те, що ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" виконало свої зобов`язання за вказаним договором. Натомість відповідач не здійснив жодної сплати по поверненню тіла кредиту, доказів протилежного не надав, а тому непогашеною сумою за тілом кредиту залишилось 3500,00 грн, яку підставно позивач заявляє до стягнення.

Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержавння процентів встановлюються договором.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, за ним рахується заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 2940,00 грн, на підтвердження чого позивач надав відповідний розрахунок.

Шляхом проведення арифметичних розрахунків суд установив, що позивачем при нарахуванні заборгованості за процентами була застосована погоджена сторонами процентна ставка 2 % ("Економ") за кожен день користування кредитними коштами, які нараховувалися за період із 27.10.2023 до 07.12.2023, тобто протягом усбого строку користування коштами та у межах погодженого сторонами строку кредитування - 42 дні, а відтак зважаючи на відсутність будь-яких сплат з боку відповідача, позивач підставно заявив до стягнення 2940,00 грн (3500,00 грн * 2,0 % * 42 дні).

З огляду на викладене вище, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору № 22.10.2023-100001614 від 27.10.2023, у встановленому порядку та строки не погашав заборгованість, доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів не надав, не подав й будь-яких доказів на спростування факту отримання ним кредитних коштів, а також наданого позивачем розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" слід стягнути заборгованість у розмірі 6440,00 грн, із яких заборгованість за кредитом - 3500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 2940,00 грн, а позовні вимоги задовольнити.

Розподіл судових витрат між сторонами:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 8).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу, то позивач у позовній заяві зазначив, що докази понесення таких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення, а відтак у разі подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та подання доказів про понесені витрати на правову допомогу, буде визначена дата судового засідання для її розгляду.

На підставі викладеного, ст. 205, 207, 526, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором № 22.10.2023-100001614 від 27.10.2023 у розмірі 6440,00 (шість тисяч чотириста сорок) гривень, із яких заборгованість за кредитом - 3500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами - 2940,00 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.М. Монташевич