Рішення № 134963768, 18.03.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/347/26

(2/199/2526/26)

РІШЕННЯ

іменем України

18.03.2026

м. Дніпро

справа №199/347/26

провадження № 2/199/2526/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

29.03.2025 за адресою: м. Дніпро, перехрестя вул. Вітчизняна та вул. Солончакова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Laguna», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29.04.2025 по справі № 199/4782/25.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача "Renault Laguna, д.р.н. НОМЕР_1 , чим йому завдані матеріальні збитки.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI», д.р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № ЕР/225563150.

02.04.2025 ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», надавши завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування, запрошення на експертизу та весь необхідний пакет документів.

01.05.2025 ОСОБА_1 , через представника звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», направивши завірені електронно-цифровим підписом рахунок СТО ФОП ОСОБА_3 , виписку з реєстру платників податку та витяг з ЄДР ФОП ОСОБА_3 .

15.05.2025 ОСОБА_1 , через представника звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», направивши завірену електронно-цифровим підписом постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29.04.2025 по справі № 199/4782/25.

20.05.2025 ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатила страхове відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_3 у розмірі 59 079,48 грн., не узгодивши розмір із позивачем.

28.05.2025 представник ОСОБА_1 направив до НБУ скаргу щодо недоплати страхового відшкодування.

Національний банк України листом від 19.06.2025 повідомив, що страховик виплатив страхове відшкодування на підставі звіту оцінювача ФОП ОСОБА_4 № 49543 від 08.05.2025, копію звіту не направив та у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування порадив звернутися до суду за захистом порушеного права.

28.05.2025 ОСОБА_1 , через представника направив до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» лист незгоди із розміром страхового відшкодування, в якому просив здійснити доплату страхового відшкодування на підставі висновку експерта Дроздова Ю.В. № 3704/25 від 22.04.2025, складеного на замовлення позивача та попросив надати документи на підставі яких було розраховано розмір заподіяної шкоди.

ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» відповідь на даний лист не надала, доплату страхового відшкодування не здійснила.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просила суд стягнути з відповідача ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на його користь суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 15 817,94 грн., а також судові витрати по справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23.01.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

16.02.2026 представник відповідача ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням зносу відповідачем було замовлено проведення відповідних оцінювань у ФОП ОСОБА_4 .

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 49543, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ФОП ОСОБА_4 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 59 079,48 грн. без урахування ПДВ на запасні частини.

Сума страхового відшкодування у розмірі 59 079,48 грн. була виплачена на користь позивача.

У зв`язку з тим, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування у відповідача відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем, оскільки зобов`язання були виконані у повному обсязі та належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29.03.2025 за адресою: м. Дніпро, перехрестя вул. Вітчизняна та вул. Солончакова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Laguna», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача "Renault Laguna, д.р.н. НОМЕР_1 , чим йому завдані матеріальні збитки.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29.04.2025 по справі №199/4782/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI», д.р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», згідно поліса серії ЕР №225563150.

02.04.2025 представник позивача ОСОБА_5 звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», надавши завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування, запрошення на експертизу та весь необхідний пакет документів.

Згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 3704/25 від 22.04.2025 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу автомобіль «Renault Laguna», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 74 897,42 грн.

Згідно з ремонтною калькуляцією №3704/25 від 22.04.2025 вартість ремонту складає 129 095,43 грн.

На підтвердження розміру матеріального збитку позивач надав до суду акт №44 від 21.05.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) ФОП ОСОБА_3

20.05.2025 ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатила страхове відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_3 у розмірі 59 079,48 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3Р059425 від 20.05.2025.

28.05.2025 ОСОБА_1 направив до НБУ скаргу на дії страхової компанії щодо недоплати страхового відшкодування.

Національний банк України листом від 19.06.2025 за вих. №14-0005/47250 повідомив представника позивача ОСОБА_5 , що страховик виплатив страхове відшкодування на підставі звіту оцінювача ФОП ОСОБА_4 № 49543 від 08.05.2025.

28.05.2025 представником ОСОБА_1 було направлено до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» запит щодо надання документів на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди та вимога щодо доплати страхового відшкодування.

Відповідно до звіту №49543 від 08.05.2025 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеному ФОП ОСОБА_4 , визначено, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Renault Laguna», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 59 079,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

Так, зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 1192 ЦК передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом вказаних норм (за загальним правилом) шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.

Утім, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX від 20.06.2024, договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як вбачається з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-225563150, датою початку дії такого визначено 20.12.2024, страховий випадок мав місце 29.03.2025, відтак до спірних правовідносин щодо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів необхідно застосовувати положення Закону України № 1961-IV від 01.07.2004, оскільки Закон України № 3720-IX від 21.05.2024 було введено в дію лише з 01.01.2025.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону України № 1961-IV від 01.07.2004) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи.

За правилами ст. 6 цього Закону України № 1961-IV від 01.07.2004 страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статті 1 Закону України «Про страхування», страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України № 1961-IV від 01.07.2004 протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Пунктом 34.4 статті 34 Закону України № 1961-IV від 01.07.2004 передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Статтею 29 Закону України № 1961-IV від 01.07.2004, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки..

Порядок розрахунку розміру шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлений законодавчо, регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159) зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/839.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ визначені у Методиці яка застосовується, серед іншого, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Згідно п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п. 1.3 вказаної Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Тому, з урахуванням вимог п. 1.3 даної Методики слід дійти висновку, що будь-який розрахунок матеріального збитку без урахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів буде суперечити наведеному в п. 2.4. поняттю вартості матеріального збитку.

Однією з головних вимог, передбачених Методикою, є особистий огляд колісних транспортних засобів оцінювачем (експертом), про що зазначено в п. 5.1 Методики.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до п. 5.5 Методики, під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Згідно з п. 8.1, 8.5 вказаної Методики, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (п. 4.3 Методики).

Відповідно п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 № 142/5/2092 (надалі Методика), Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Тобто, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом (а не оцінювачем, як зроблено відповідачем), який складає висновок, і тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), крім цього зазначено, що з метою дотримання п. 5.5 Методики оцінювач зобов`язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 27 березня 2019 року по справі №752/16797/14-ц (п.п. 44, 45) сформувала правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, при складенні якого особисто не оглядався пошкоджений транспортний засіб.

Також, у постановах Верховного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18. від 20.03.2019 року по справі № 607/14918/15-ц, від 16 травня 2019 року по справі № 202/7844/16-ц, та від 04 вересня 2019 року по справі № 703/4445/15-ц сформована правова позиція по подібним справам, яка повністю узгоджується із позицією сторони позивача, щодо неможливості брати до уваги Звіт експерта автотоварознаця, який особисто не оглядав транспортний засіб.

Суд вважає, що звіт №49543 від 08.05.2025 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складений ФОП ОСОБА_4 , яким керувалась страхова компанія при виплаті страхового відшкодування, складений з порушенням вимог п.п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювач ФОП ОСОБА_4 , який складав даний звіт про оцінку збитку, особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з вищевикладеним, за переконанням суду, висновок судового експерта Дроздова Ю.В. № 3704/25 від 22.04.2025 є належним доказом на підтвердження розміру матеріального збитку, а отже приймається судом до уваги як доказ на підтвердження розміру завданих збитків.

З огляду на те, що ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 59 079,48 грн., суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь позивача суму страхового відшкодування, за мінусом виплаченої її частини в розмірі 59 079,48 грн., що складає 15 817,94 грн. (74 897,42 грн. 59 079,48 грн.).

Таким чином, виходячи із заявлених позивачем позовних вимог та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3-6 ст.139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, як вбачається з платіжної інструкції 0.0.4343902040.1 від 02.05.2025, позивачем сплачено ФОП ОСОБА_6 за послуги з проведення експертного дослідження та надання висновку експерта 4 010,00 грн., а тому витрати позивача в цій сумі підлягають стягненню з відповідача на його користь.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 211,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273,279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 15 817 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 94 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 судові судові витрати на залучення експерта в розмірі 4 010 (чотири тисячі десять) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18 березня 2026 року.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

відповідач Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження вул. Глибочицька, буд.44, м. Київ, 04050.

Суддя О.Б.Подорець