Постанова № 134963452, 19.03.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6818/26

Провадження № 3/686/1916/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 172-20, ст.173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 , слухач курсу інтенсивної англійської підготовки до вступу на курс L-1C, 01 березня 2026 року близько 03 год. 56 хв. прибув на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), за адресою АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 01 березня 2026 року близько 01 год. 05 хв., перебуваючи в громадському місці ПАБ «Тарантіно» по АДРЕСА_3 , вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівника взводу 2 рота №1 БУПП в Хмельницькій області ОСОБА_2 , шарпав за формений одяг при цьому кричав, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Постановою суду від 19.03.2026 справу № 686/6818/26, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, № 686/6972/26, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП та справу № 686/6976/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП об`єднано в одне провадження для їх спільного розгляду. Справі наданий номер № 686/6818/26 (провадження №3/686/1916/26).

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч..3 ст.1720-20 КУпАП, ст.173 КУпАП визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: відомостями протоколів ЧЦП № 080202 від 01.03.2026, АА №656575 від 01.03.2026; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради за результатом медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння № 243 від 01.03.2026 складеного о 05 год. 40 хв. (результат: перебуває у стані алкогольного сп`яніння); копією наказу в.о. Голови державної прикордонної служби України ОСОБА_3 №139 від 20.01.2026 про проведення курсу інтенсивної англомовної підготовки, до списку слухачів якої зарахований ОСОБА_1

копією посвідчення про відрядження ОСОБА_1 до АДРЕСА_4 з 34.02ю.2026 до 25.04.206 для проходження курсу інтенсивної англомовної підготовки;

відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

Крім цього, ОСОБА_1 ставиться у в ну те, що він 01 березня 2026 року близько 01 год. 06 хв., перебуваючи в громадському місці по вул. Проскурівській, 83/1 в м. Хмельницькому, вчинив злісну непокору законній вимозі капітана поліції Закорчевного О.А. при виконанні ним службових обов`язків в охороні громадського порядку не виконав неодноразову законну вимогу про припинення правопорушення, а саме висловлювався в грубій формі та шарпав за формений одяг, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, як злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що не мав умислу чинити будь-яку непокору законним вимогам працівників поліції. Перебування у стані емоційного збудження викликало у нього захисну реакцію, коли працівник поліції фізично відсторонив його від місця перебування.

Частинами другою, четвертою, шостою статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за статтею 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків.

Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок та діють від імені держави.

Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.

Відповідно до підходів, напрацьованих сталою судовою практикою правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких як перебування працівника поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Дослідивши зміст протоколу та долучені до нього відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, заслухавши пояснення ОСОБА_1 суд дійшов такого висновку.

Як убачається з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 біля входу у кафе поцікавився у поліцейських, які прибули на виклик, чи жива особа, відносно якої хтось вчинив проти правні дії, на що поліцейський йому повідомив, щоб він проходив далі. У подальшому ОСОБА_1 повернувся до свого запитання, на що поліцейські йому відповідали, щоб він вийшов та один з поліцейських одразу фізично його відсторонив від місця свого перебування на кілька кроків від входу до закладу «Тарантіно». Досліджені докази свідчать, що ОСОБА_1 не шарпав поліцейського за однострій, не наближався до місця події, де були працівники поліції, та біля входу у заклад у поліцейських, які контролювали дотримання громадського порядку хотів дізнатися про стан особи, відносно якої хтось вчинив протиправні дії. При цьому поліцейський розцінив таку зацікавленість ОСОБА_1 подією, яка відбулася у пабі як злісну непокору, у зв`язку із чим застосував заходи фізичного впливу.

У розвиток вказаної ситуації ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство та висловився до поліцейських ненормативною лексикою,проте це не можна ототожнювати із злісною непокорою.

Згідно із статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..185 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч.3 ст.172-20 КУпАП. З урахуванням суспільної небезпеки вчинених правопорушень, особи порушника, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На переконання суду саме таке стягнення у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особи порушника, суд дійшов висновку накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у мінімальному розмірі.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20, ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..185 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, м.Хмельницький, вул.Героїв Майдану, 54.

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, штраф по справі № 686/6818/26.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5. судовий збір по справі 686/6818/26.

Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54 (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/6818/26» ).

Суддя Олександр ДЗЮБАК