Рішення № 134963155, 16.03.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1497/25

Провадження 2-а/681/1/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2026 р. м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

1. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ващенко О.М., звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування вимог зазначив, що 24.10.2025 отримав лист із Полонського відділу державної виконавчої служби, з якого дізнався про відкрите виконавче провадження за постановою про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1880376 від 24.09.2025, складеної інспектором відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області Щербаковим В.І. 06.11.2025 представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження у Полонському відділі ДВС і сфотографував повний текст оскаржуваної постанови.

Вказує, що позивач викликав працівників поліції, які не провели перевірку фактів та обставин, повідомлених позивачем про злочин, натомість, уповноваженою особою відповідача розпочато та розглянуто справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП. Зазначає, що позивачу інкримінують скоєння правопорушення, якого він не вчиняв. Вважає постанову протиправною. Спираючись на вказані доводи, просить позов задовольнити.

28.11.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому звернув увагу на те, що не погоджується з доводами позивача, вказує, що 24.09.2025 о 18 год. 45 хв. ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції на спецлінію «102», повідомивши про факт крадіжки каналізаційного люка, хоча насправді такого факту не було, чим і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП. Вказують, що зазначені факти підтверджуються аудіозаписом телефонної розмови позивача з оператором спеціального номера «102», який долучений до відзиву. Надалі, обставини, які мали місце 24.09.2025, відображені на записі з відеореєстратора поліцейського, а саме факт наявності каналізаційного люка на місці, яке вказує ОСОБА_1 . Працівниками поліції встановлено, що зазначені ОСОБА_1 обставини не знаходять свого підтвердження, тому винесено оскаржувану постанову, оскільки були підстави вважати, що позивач зловживав своїми правами громадянина України та безпідставно просив реагування працівників поліції на подію, яка насправді не відбулась. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

05.12.2025 позивач направив відповідь на відзив.

У поданій стороною позивача відповіді на відзив, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ващенко О.М. повторно зауважує, що відповідач у відзиві виклав припущення, які не підтверджуються належними та допустимими доказами, а також фактично ототожнює відсутність складу злочину з нібито «завідомо неправдивим викликом», що є юридично помилковим. Сам по собі факт того, що подія не підтвердилась, не свідчить автоматично про наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. Вказує, що відповідно до правової природи ст. 183 КУпАП, обов`язковою ознакою правопорушення є прямий умисел та «завідомість» - особа заздалегідь знає, що повідомляє неправду. У відзиві не наведено жодного доказу, що позивач мав умисел створити хибний виклик. Натомість відповідач обмежився лише встановленням факту, що люк був на місці і не брали до уваги пояснень позивача, ані сусідки, які вказували, що люк був інший. У відзиві поліція стверджує, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння, проте немає жодного доказу цьому. Отже, твердження відповідача є оціночним судженням, а не доказом. Зазначає, що у діях позивача відсутній умисел на вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.11.2025 по справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 20).

Ухвалою суду від 02.02.2026 судом витребувано докази (а.с. 46).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлені наступні обставини.

За змістом постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1880376 від 24.09.2025 слідує, що 24.09.2025 о 18 год. 45 хв за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції на спеціальну лінію «102», повідомивши про факт крадіжки, хоча насправді такого не було.

Постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн (а.с. 17, зворот).

З долученого відповідачем звукозапису на лінію «102» судом встановлено, що позивач повідомив про факт крадіжки металевого каналізаційного люка за місцем свого проживання. Вказує, що ця подія сталась за два дні до повідомлення. У розмові з черговим поліцейським позивач вказав, що металевий люк незаконно забрали працівники відповідних служб, які здійснювали ремонт та його заміну на новий.

Також відповідачем до поданого відзиву долучено відеозапис, який підтверджує обставини події. Встановлено, що після прибуття екіпажу поліції о 18.54 год ОСОБА_1 пояснив, що намагається відшукати металевий люк, який він раніше придбав за власні кошти (3000 грн) та особисто встановив поблизу свого будинку. Факт заміни вказаного обладнання відповідними службами та підтвердження того, що попередній люк належав саме позивачу, засвідчила його сусідка (анкетні дані якої не встановлювалися), яка в ході розмови з працівниками поліції підтвердила факт заміни люка працівниками комунальних служб без повернення майна ОСОБА_1 .

Надалі встановлено, що в період з 18:58 год по 19:03 год працівники поліції отримали документи ОСОБА_1 для встановлення особи та почали заповнювати бланк протоколу. О 19:03 год, після того, як позивач на прохання поліцейських поставив підписи у трьох місцях, йому було вперше повідомлено про намір скласти адміністративні матеріали. Лише після підписання документів працівники поліції оголосили, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол за завідомо неправдивий виклик поліції, аргументуючи це тим, що на момент їхнього приїзду люк фактично перебував на місці. ОСОБА_1 одразу висловив незгоду, пояснивши, що його звернення не було неправдивим, оскільки мета виклику полягала у зясуванні обставин зникнення саме його приватної власності - чавунного люка, а не у повідомленні про відсутність будь-якого люка взагалі. Процесуальні права були розяснені позивачу лише о 19:07, після чого було розпочато розгляд справи на місці

На виконання ухвали суду про витребування доказів, комунальним підприємством «Полонне тепловодопостачання» повідомлено, що в період з 01.09.2025 по 24.09.2025 неподалік будинку АДРЕСА_1 , не проводились роботи з приводу встановлення, заміни (демонтажу) каналізаційного люка, включаючи заміну рами (основи) та кришки (а.с. 49).

4. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких було звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності за законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 183 КУпАП, зокрема, визначено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

За приписами ст. ст. 1,2 Закону України «Про Національну поліцію України» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг, зокрема, у сфері охорони прав і свобод людини.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обовязок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що звернення ОСОБА_1 на спецлінію "102" не містить ознак завідомо неправдивого виклику спеціальних служб.

Здійснюючи виклик, ОСОБА_1 мав на меті отримати допомогу від правоохоронних органів та розібратися у правомірності дій щодо його майна, що є реалізацією законного права громадянина на захист та звернення до компетентних органів. У діях особи відсутній прямий умисел на повідомлення завідомо неправдивих відомостей, оскільки його звернення було зумовлене обєктивним переконанням у необхідності встановлення істини щодо зникнення приватного майна.

Таким чином, виклик поліції з метою захисту своїх прав та з`ясування обставин події не може кваліфікуватися як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, оскільки субєктивна сторона цього проступку передбачає усвідомлення особою саме неправдивості повідомленої інформації на момент її надання.

Окрім того, відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на спростування зазначених доводів позивача та на підтвердження вчинення позивачем умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, системний аналіз викладених правових норм дозволяє суду дійти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. ст. 73, 74 КУпАП.

При цьому об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику поліції і такі дії спрямовані на зрив нормальної роботи поліції. Тобто, правопорушник викликає поліцію нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу: особа, повідомляючи певну інформацію поліції, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських; тобто, правопорушник, який повідомляє певну інформацію поліції, усвідомлює, що така інформація є неправдивою і свідомо бажає даремного виїзду поліції на місце виклику.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 дійсно ініціював виклик екіпажу поліції. Як підставу для звернення останній зазначив факт зникнення чавунного люка, який був придбаний за його власні кошти та встановлений по вул. Миропільска у м. Полонному. ОСОБА_1 пояснив, що попри фактичну наявність на місці виклику нового люка (встановленого в порядку заміни відповідними службами), його звернення було зумовлене необхідністю з`ясування обставин зникнення попереднього майна, що є його особистою власністю.

Разом з тим, дослідженими матеріалами справи, зокрема доказами, наданими відповідачем, не підтверджено наявності у діях позивача суб`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. Судом не встановлено, що вказаний виклик був здійснений ОСОБА_1 з метою зриву або ускладнення нормальної діяльності органів поліції чи з усвідомленням неправдивості повідомлених відомостей. Навпаки, дії позивача були спрямовані на захист його майнових прав, що виключає кваліфікацію виклику як "завідомо неправдивого", оскільки повідомлена ним інформація базувалася на об`єктивному факті зникнення належного йому майна.

Суд також відзначає, що працівники поліції, які прибули за викликом позивача, здійснили формальний розгляд його повідомлення. Поліцейський не надав належної оцінки зверненню позивача та ситуації, що передувала такому зверненню. В межах розгляду цієї справи таких обставин відповідачем не було з`ясовано.

Оцінюючи відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд бере до уваги зафіксовані на ньому пояснення присутньої на місці події особи жіночої статі (сусідки) не як беззаперечний доказ факту заміни люка, а як пряме свідчення неповноти та однобічності дій працівників поліції на місці події. Маючи обєктивну можливість опитати очевидця обставин, на які посилався позивач, поліцейські не встановили особу цієї громадянки, не відібрали у неї письмових пояснень та безпідставно проігнорували її доводи. Така бездіяльність поліції свідчить про те, що обєктивні обставини, які мали суттєве значення для встановлення наявності чи відсутності в діях позивача складу правопорушення, зясовані не були.

Крім того, суд критично оцінює і не бере до уваги твердження відповідача про те, що під час здійснення виклику позивач перебував у стані алкогольного спяніння. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази (результати огляду на стан спяніння, відповідний медичний висновок тощо), які б обєктивно підтверджували цей факт. Сама лише вказівка про стан спяніння в оскаржуваній постанові та у відзиві субєкта владних повноважень не може вважатися беззаперечним доказом та ґрунтується виключно на припущеннях поліцейського.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 536/1703/17.

Частина друга ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, на переконання суду, дії не можна кваліфікувати завідомо неправдивим викликом, якщо людина: вважала права порушеними чи такими, що можуть бути порушені; розраховувала на захист прав поліцією; не має прямого умислу на вчинення правопорушення, повідомляє правду та не хоче безпідставного виїзду поліції.

В п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-азазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суд має зробити обґрунтований висновок про їх належність та допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами та мають значення для справи.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Суд дійшов висновку, що посадовою особою поліції не було забезпечено всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Працівник поліції, не здійснивши належної перевірки причин звернення позивача на спецлінію "102", фактично обмежився лише констатацією наявності люка на місці події. Зокрема, поза увагою поліцейського залишилися фактичні обставини, що зумовили виклик, а саме - зникнення приватного майна ОСОБА_1 (чавунного люка), який був придбаний та встановлений ним за особисті кошти. Окрім того, всупереч вимогам закону щодо збирання доказів, поліцейський не відібрав пояснення у сусідки позивача, яка була безпосереднім очевидцем подій. Остання в ході усного опитування підтверджувала працівникам поліції факти, повідомлені ОСОБА_1 , що попередній чавунний люк дійсно належав позивачу і був замінений представниками відповідних служб без повернення власнику. Не дослідивши ці суттєві обставини та не надавши їм належної правової оцінки, посадова особа передчасно та безпідставно притягнула позивача до адміністративної відповідальності, що свідчить про неповноту з`ясування обставин справи та порушення процедури доказування

Всупереч вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП, в оскаржуваній постанові не наведені обставини та не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Наданий відповідачем відзив, жодним чином не вказує на вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене вище, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП закриттю.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 484 грн 48 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-256, 271, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2025 серії ЕГА № 1880376, винесену інспектором відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУ НП в Хмельницькій області Щербаковим Владиславом Ігорьовичем відносно ОСОБА_1 , скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 40108824, адреса: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7 поштовий індекс 29017) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 (сорок вісім) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.03.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, адреса: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7 поштовий індекс 29017.

Суддя Сергій ІЛЛЮК