Ухвала суду № 134962996, 19.03.2026, Шумський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/32/23

6/609/4/2026

19 березня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ подання начальника Шумського відділу Державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розшук боржника ОСОБА_1 ,

учасники справи - не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2026 року начальник Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярослав Киричук звернувся в суд із поданням про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у головного державного виконавця Шумського відділу ДВС знаходиться виконавче провадження № 71531665 від 10.04.2023 з примусового виконання виконавчого листа №609/32/23 від 06.04.2023, що видав Шумський районний суд про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 31.03.2023 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11 квітня 2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, у відповідності до ст.ст. 10, 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження 28 серпня 2024 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 та надіслано на виконання у військову частину НОМЕР_1 . Згідно витягу із наказу №297 від 09.10.2025 командира ВЧ НОМЕР_1 боржник ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину 09.10.2025, місце перебування ОСОБА_1 встановити не можливо. У зв`язку з цим просить винести ухвалу про розшук боржника ОСОБА_1 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча судом вживались заходи щодо їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили. Неявка учасників не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали подання, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити з таких підстав.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами пункту першого частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік заходів щодо примусового виконання рішення суду, одним із яких є розшук боржника.

Розшук боржника, його майна, розшук дитини за виконавчим документом про відібрання дитини врегульовано положеннями статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника фізичної особи або дитини державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника фізичної особи або дитини щодо: отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; отримання інформації щодо місця роботи боржника; отримання інформації про боржника з інших джерел.

Згідно статті 438 ЦПК України розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника, є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи. Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місце реєстрації - якщо вони відрізняються. Про встановлення факту відсутності боржника за місцем реєстрації (проживання) складається акт. Додатково здійснюється перевірка майнового стану, надсилаються запити про встановлення факту працевлаштування та отримання доходів.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, боржник повинен бути повідомлений про відкриття виконавчого провадження з метою реалізації своїх прав та зобов`язань у виконавчому провадженні.

Як вбачається з матеріалів подання та доданих до нього документів, 11.04.2023 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 609/32/23, виданого 06.04.2023 Шумським районним судом Тернопільської області.

Як зазначено у поданні, у відповідності до ст.ст. 10, 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» 28 серпня 2024 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 та надіслано на виконання у військову частину НОМЕР_1 . Згідно витягу із наказу №297 від 09.10.2025 командира ВЧ НОМЕР_1 боржник ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину 09.10.2025, місце перебування ОСОБА_1 встановити не можливо.

Слід зазначити, що на підтвердження вказаних у поданні обставин на підтвердження необхідності оголошення розшуку боржника, державним виконавцем подані до суду: копію виконавчого листа №609/32/23 виданого Шумським районним судом Тернопільської області 06.04.2023 про збільшення розміру аліментів; копію постанови головного державного виконавця Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.04.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №71531665; копію постанови головного державного виконавця Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.08.2024 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; копію витягу з наказу №297 командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.10.2025, у котрому йдеться про те, що солдат ОСОБА_1 09 жовтня 2025 року самовільно залишив військову частину, з 09 жовтня 2025 року знято з усіх видів забезпечення.

Проаналізувавши зміст подання та дослідивши додані на підтвердження викладених у ньому обставин докази, суд встановив, що будь-які докази щодо перевірки виконавцем відомостей стосовно перебування боржника в закладах охорони здоров`я, кримінально-виконавчих установах тощо, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника, відсутні.

Твердження державного виконавця про те, що на даний час неможливо встановити місце перебування ОСОБА_1 суд оцінює критично та наголошує, що вказана обставина не свідчить про відсутність відомостей про місце проживання, перебування боржника фізичної особи та не є сама по собі підставою для оголошення розшуку боржника.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що виконавець не подав до суду достатніх і достовірних доказів відсутності відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи чи доказів відсутності боржника за адресою реєстрації, а також доказів, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов`язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , також не надав інформації про існування заборгованості по сплаті аліментів, зокрема її дійсного розміру на момент звернення із вказаним поданням.

Слід зазначити, що відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить також з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у пункті 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Відтак у задоволенні подання начальника Шумського відділу Державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розшук боржника ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 261, 353, 355, 438 ЦПК України, статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання начальника Шумського відділу Державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розшук боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК