Рішення № 134961406, 19.03.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6680/25

2/303/2461/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань Гейруш Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 402877045 від 03.06.2023 у розмірі 34 176,77 грн., судового збору у розмірі 2 422,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.06.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір № 402877045.

Первісний кредитор свої зобов`язання щодо надання грошових коштів виконав в повному обсязі. Відповідач не виконала умови договору. Позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 34 176,77 гривень, яка складається з: 7 253,90 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 26 922,87 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 15.10.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ "ТАСКОМБАНК".

28.10.2025 року від АТ "ТАСКОМБАНК" надійшли до суду витребувані докази.

Представник позивача ТзОВ «ФК «ЕЙС» в судове засідання не з`явився, проте в позовній заяві просить розгляну справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, представник відповідача подав письмові пояснення, у яких зазначив, що відповідач кредитний договір не оформляв, він не являється клієнтом банку АТ "ТАСКОМБАНК". Ним готується відповідне звернення до правоохоронних органів стосовно шахрайських дій з боку невідомих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 402877045 (далі - Договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису MNV74JZ6.

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 8 900 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі - "Правила").

Згідно п. 2.2 Договору, сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Як слідує з п. 4.4 Договору, перед укладенням цього договору кредитодавець перевірив кредитоспроможність позичальника, шляхом здійснення аналізу вказаних в заявці даних, своєчасності здійснення платежів за раніше укладеними кредитними договорами з кредитодавцем (за наявності) та інформації отриманої з інших джерел, в тому числі з бюро кредитних історій.

З розділу 15 Кредитного договору № 402877045 вбачається податковий номер, адреса проживання та електронна адреса, а також номер телефону НОМЕР_1 .

Позивачем до матеріалів позову долучено паспорт споживчого кредиту продукту "Смарт" до Договору № 402877045 від 03.06.2023 року, з якого вбачається, що сторонами погоджено тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту: процентну ставку, тип процентної ставки фіксована, а також орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом та реальну річну процентну ставку.

В матеріалах справи наявні Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", які не підписані відповідачем.

Водночас в заявці на отримання кредитних коштів від 03.06.2023 року вказано персональні дані ОСОБА_1 , бажана суму кредиту та строк на який він має намір отримати кошти, карточка: 5366-39XX-XXXX-4465.

Згідно довідки №402877045/23052025/Э від 23.05.2025 року, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" повідомляє, що на виконання кредитного договору № 402877045 від 03.06.2023 року, кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції з наступними реквізитами: особа отримувача ОСОБА_1 , сума платіжної операції 8900,00 грн. номер картки отримувача 5366-39XX-XXXX-4465.

У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 402877045 від 03.06.2023 року, який складений представником ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", заборгованість ОСОБА_1 становить 16 234,66 грн. з яких: 8 900,00 грн - тіло кредиту; 7 334,66 грн - відсотки.

28 листопада 2018 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 402877045 від 03.06.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №240 від 18.07.2023 року.

31 липня 2024 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 402877045 від 03.06.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 року.

08 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс" укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е.

Відповідно до Реєстру боржників від 08 липня 2025 року до Договору факторингу № 08/07/25-Е, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 402877045 від 03.06.2023 року в сумі 34 176,77 грн.

До позову надана виписка з особового рахунку за Кредитним договором № 402877045 від 03.06.2023 року, сформована представником ТОВ "ФК "Ейс", згідно якої заборгованість ОСОБА_1 становить: за тілом кредиту - 7 253,90 грн. за відсотками - 26 922,87 грн. яка станом на 31 липня 2025 року не погашена.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов`язань щодо їх повернення.

Разом з тим, як слідує з інформації АТ "Таскомбанк", наданої на запит суду, банк повідомляє, що в АТ "Таскомбанк" станом на 15.10.2025 року відсутня інформація про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), відповідно, рахунки в АТ "Таскомбанк" на його ім`я не відкривались, банківська платіжна картка № НОМЕР_3 не видавалась. Крім того, банк надає відому АТ "Таскомбанк" інформацію, а саме: банківська картка № НОМЕР_3 є віртуальною платіжною карткою, яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія та оформлена в АТ "Таскомбанк" іншій фізичній особі. Номер телефону НОМЕР_4 клієнтам АТ "Таскомбанк" не належить.

Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно умов договору за вибором позичальника, кожен окремий транш за цим договором може надаватися позичальнику в наступний спосіб, зокрема, шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника, за реквізитами платіжної картки №5366-39XX-XXXX-4465, що відбувається протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. (п. п. 5.1 - 5.1.1 Договору).

Суд звертає увагу, що в тексті договору не зазначено про можливість перерахування кредитодавцем кредитних коштів на рахунок іншої особи, крім позичальника.

Згідно п. 4.5 Договору, первісним кредитором за результатами заповнення заявки здійснено одночасну перевірку дійсності та аутентифікацію платіжної карти позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем.

Водночас 28 жовтня 2025 року від АТ "Таскомбанк" за №6432/47.7.-БТ надійшла запитувана інформація щодо карткового рахунку ОСОБА_1 , згідно якої, банк повідомляє: в АТ "Таскомбанк" станом на 15.10.2025 року відсутня інформація про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), відповідно, рахунки в АТ "Таскомбанк" на його ім`я не відкривались, банківська платіжна картка № НОМЕР_3 не видавалась. Крім того, банк надає відому АТ "Таскомбанк" інформацію, а саме: банківська картка № НОМЕР_3 є віртуальною платіжною карткою, яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія та оформлена в АТ "Таскомбанк" іншій фізичній особі. Номер телефону НОМЕР_4 клієнтам АТ "Таскомбанк" не належить.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що грошові кошти, які позивач вважає наданими відповідачу як кредит, були перераховані на банківську картку, яка ОСОБА_1 не належить, що підтверджується описаною вище інформацією, яка містить банківську таємницю. Встановлено, що відповідна платіжна картка оформлена на іншу фізичну особу, яка отримала грошові кошти в своє розпорядження.

Однак, умовами кредитного договору не передбачено можливості перерахування кредитних коштів третім особам, а також позивачем не надано доказів наявності волевиявлення відповідача щодо зарахування кредитних коштів на рахунок іншої особи чи надання ним відповідних повноважень третій особі на отримання таких коштів.

Відтак, недоведення позивачем факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Саме ТОВ "ФК "Ейс" не довело позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України).

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.

Також суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 03 лютого 2023 року, справа № 757/22453/20.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", на що неодноразово вказував Верховний Суд у своїх постановах зокрема, постанова КЦС ВС від 22.04.2024 N 559/1622/19).

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту надання кредитних коштів саме ОСОБА_1 , їх отримання відповідачем, та відповідно виникнення у нього грошового зобов`язання за договором кредитної лінії № 402877045 від 03.06.2023 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції слід віднести на рахунок ТОВ "ФК "Ейс".

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (вул.Алматинська, буд. 8, офіс 310а, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Представник відповідача: Дренкалюк Іван Іванович ( АДРЕСА_2 ).

Головуюча Л.В.Курах