Постанова № 13496078, 29.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2010 р.Справа №2а-6625/10/8/0170 (12:45) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина"

до Республіканського комітету по земельним ресурсам,державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в АР Крим Войткова Андрія Михайловича,державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в АР Крим Дрьоміна Миколи Васильовича

про визнання дій неправомірними

за участю представників:

від позивача: Шорохов Ігор Володимирович, довіреність №37 від 18.05.2010р.

від відповідача 1: Свєтікова Катеріна Юріївна, довіреність №36/10-29 від 20.01.2010р.;

від відповідачів 2, 3: не зявилися

Сутність спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перлина» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим та просить визнати дії державних інспекторів Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в АР Крим Войтнова А.М. та Єрьоміна М.В. щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства 17.12.2009р. та визначення порушення вимог земельного законодавства, викладене в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.12.2009р. неправомірними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.05.2010р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

06.08.2010р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якої уточнив прізвища посадових осіб, дії яких оскаржуються та просить визнати дії державних інспекторів Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в АР Крим Войткова А.М. та Дрьоміна М.В. щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства 17.12.2009р. та визначення порушення вимог земельного законодавства, викладене в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.12.2009р. неправомірними. Крім того, позивач просив замінити первісних відповідачів на належних.

Заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.08.2010р. первісних відповідачів державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Войтнова А.М. та Єрьоміна М.В. було замінено на державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Войткова А.М. та Дрьоміна М.В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час проведення перевірки такого органу як Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в АРК не існувало, повноваження з контролю за використанням та охороною земель було покладено на Головне управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету із земельних ресурсів АРК, яке є структурним підрозділом останнього. Під час проведення перевірки відповідачами не було дотримано процедури її проведення та оформлення матеріалів за результатами перевірки, що є порушенням Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, адже за актом перевірки неможливо встановити характер перевірки плановий чи позаплановий, відповідно й неможливим є встановлення підстав для її проведення. Перевірка проводилася за відсутності уповноваженої особи товариства, без його попереднього повідомлення, що є порушенням п.4.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, відсутні й відомості щодо свідків, в присутності яких мала проводитися така перевірка. Другий примірник акту перевірки керівникам товариства не направлявся, про його наявність керівництво дізналося під час дачі пояснень в прокуратурі АРК, що є порушенням п. 5.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312. В порушення п. 5.4 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, в акті перевірки відсутні будь-які відомості про категорію земель та склад угідь, площу земельної ділянки згідно з земельно-кадастровою документацією, фактична площа земельної ділянки зазначена орієнтовно. Протокол про адміністративне правопорушення та припис про його усунення відповідачами складений не був в порушення Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Держкомзему України від 09.03.2004р. №67, листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008р.№14-17-4/12991, листа Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 11.06.2009р. №6-11-1904/Д-201, Д-202. Таким чином, позивач вважає, що підстав для проведення перевірки не було, державний орган від імені якого була проведена перевірка, ліквідовано за півроку до перевірки, процедуру її проведення, оформлення матеріалів за її результатами державними інспекторами проігноровано.

Відповідач 1 проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав. Позивач самовільно зайняв, обробив та засіяв земельну ділянку площею 46,1292га із земель резерву Красногвардійської селищної ради Совєтського району АРК в порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, за що стосовно позивача були складені адміністративні матеріали. Стосовно тверджень позивача щодо ліквідації Державної земельної інспекції в АРК, то станом на 25.08.2010р. інспекція перебуває у стані ліквідації. Отже, на час проведення перевірки другий та третій відповідачі були діючими співробітниками Державної земельної інспекції в АРК та діяли відповідно до діючого законодавства. Згідно Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, перевірка ТОВ «Перлина» була оперативною. Оперативні перевірки проводяться без попереднього повідомлення юридичних та фізичних осіб.

Відповідач 2 - державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Войткова А.М. письмових заперечень проти позову не надав, в судові засіданні по справі жодного разу не зявився, був сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідач 3 - державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Дрьомін М.В. письмових заперечень проти позову не надав, в судовому засіданні, яке відбулось 02.09.10, проти позову заперечував.

Зокрема відповідач 3 в судовому засіданні, яке відбулось 02.09.10, зазначив, що виявлене порушення самовільне зайняття позивачем двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, підтверджується платіжними дорученнями позивача за вересень та листопад 2009 року, згідно яких внесено орендну плату за землю, та лист виконкому Красногвардійської сільської ради №789. В ході перевірки приймала участь землевпорядник Красногвардійської сільської ради Братчик Н.А. в якості спеціаліста, яка і показала, де знаходяться земельні ділянки, самовільно зайняті позивачем, і надала викопіювання із земель резервного фонду Красногвардійської сільської ради Совєтського району АРК. Представник позивача не був присутній про приведенні перевірки. Відповідач 3 Дрьомін М.В. особисто телефонував на мобільний телефон генерального директора ТОВ «Перлина» ОСОБА_8, номер якого був зазначений на візитній картці ОСОБА_8, яку надав голова Красногвардійської сільської ради, але ОСОБА_8 на телефонний дзвінок не відреагував. Крім того, клопотання про проведення перевірки і необхідність явки на перевірку 17.12.2009р. залишено в день проведення перевірки 17.12.2009р. на прохідній заводу з виробництва вин та мінеральної води за адресою: с.Золоте поле, де свою діяльність здійснює позивач. Це клопотання було в єдиному примірнику і його копії не залишилось, розписка про отримання клопотання не збереглася. Вид перевірки, яку провели 17.12.2009р. відповідачі Дрьомін М.В. та Войтков А.М. оперативна, відноситься до позапланових. Підставою для проведення перевірки була докладна записка державного інспектора Войткова А.М. на імя голови Держземінспекції АРК, яка не збереглася. Належність земельної ділянки позивачу також встановлено на підставі виписки банку про сплату орендної плати позивачем на підставі договору між позивачем та сільською радою про користування двома земельними ділянками, які відповідач 3 бачив у сільській раді, які в подальшому були розірвані, але про це відомо лише зі слів голови сільради. Ці договори не були зареєстровані в територіальному відділі ДП «ЦДЗК», але саме за цими договорами сплачувалась орендна плата за користування землею позивачем.

В судове засідання, яке відбулось 29.10.10, не зявився, був сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача 1, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2009р. державними інспекторами з контролю за використання та охороною земель Державної інспекції з контролю за використання та охороною земель в АРК Войтковим А.М. та Дрьоміним М.В. за участю спеціаліста сільської ради Братчик Н.А. був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с. 149).

Перевірка була проведена на підставі ст.ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» на предмет дотримання земельного законодавства ТОВ «Перлина».

За результатами перевірки було встановлено, що ТОВ «Перлина» самовільно зайнято земельну ділянку орієнтовною площею 295,0 га із земель резервного фонду Красногвардійської селищної ради Совєтського району АР Крим. Земельна ділянка орієнтовною площею 250 га засіяна озимою пшеницею, земельна ділянка орієнтовною площею 46 га засіяна озимим ячменем, посів земельних ділянок було проведено приблизно наприкінці жовтня початку листопада, посіви знаходяться у фазі 3-5 листя. Правовстановлюючі документи відсутні, що є порушенням ст. ст. 125, 126 ЗК України.

Будь-яких відомостей щодо участі в проведенні перевірки, ознайомлення або відмови від ознайомлення з актом перевірки посадових або уповноважених осіб ТОВ «Перлина» - як особи, відносно якої проведено перевірку, відомостей щодо направлення акту перевірки поштою, зазначений акт перевірки не містить.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

27.05.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 П.(Замовник) та ТОВ «Перлина» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг в сфері землеробства №02-05, за яким виконавець зобовязується надати замовнику послуги з по верхньої обробки земельної ділянки площею 250 га з метою підвищення родючості та поліпшення структури грунту шляхом посіву сільськогосподарських культур. (а.с. 29).

Згідно акту прийому-здачі виконаних робіт №02/04-10 вартість виконаних робіт з обробки грунту -250 га склала 18750,00 грн. (а.с. 100).

27.05.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (Замовник) та ТОВ «Перлина» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг в сфері землеробства №02-05, за яким виконавець зобовязується надати замовнику послуги з поверхневої обробки земельної ділянки площею 46 га з метою підвищення родючості та поліпшення структури грунту шляхом посіву сільськогосподарських культур (а.с. 98).

Згідно акту прийому-здачі виконаних робіт №01/04-10 вартість виконаних за договором робіт з обробки грунту склала 3450,00 грн. (а.с. 99).

Наявні в матеріалах справи проекти землеустрою з відведення земельних ділянок, які розроблені за замовленням фізичними особами-підприємцями ОСОБА_9 (а.с. 66-86) та ОСОБА_8 (а.с. 37-65), суд до уваги не приймає, оскільки ані з акту перевірки, ані з наданих позивачем договорів, ані з наданих проектів землеустрою не вбачається, що в зазначених документах йдеться про ті ж самі земельні ділянки, які визначено в акті перевірки. Разом з тим, такі проекти землеустрою з відведення земельної ділянки не є правовстановлюючими документами у розумінні приписів ст. 125 Земельного кодексу України, за якою право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Разом з тим, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

У разі, якщо спеціальним законом передбачено отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для здійснення на ній певного виду діяльності, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, то лише саме вжиття нею заходів з оформлення права користування земельною ділянкою ще не є підставою для виникнення у такої особи права користування земельною ділянкою.

Адже за змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України рішення органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або у користування втілює волевиявлення власника землі і реалізується в правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Таким чином, єдиною підставою для виникнення у особи права на користування земельною ділянкою є договір оренди, державний акт на постійне користування земельною ділянкою або державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, які пройшли державну реєстрацію та були видані на підставі відповідних рішень субєктів владних повноважень.

Тому, в даному випадку, суд вважає, що йому не було надано належних доказів з підтвердження правомірності використання позивачем земельних ділянок, зокрема, й шляхом надання послуг фізичним особам-підприємцям ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з обробки земельних ділянок, на які такими особами оформлюються правовстановлюючі документи.

Разом з тим, суд вважає, що оскільки предметом даного спору є правомірність дій відповідачів щодо організації, оформлення та проведення перевірки, то питання щодо наявності або відсутності порушень з боку позивача норм законодавства з питань землекористування не може впливати на факти допущення з боку відповідачів порушень діючого законодавства з питань порядку проведення перевірок дотримання земельного законодавства та оформлення матеріалів за результатами її проведення.

Відтак, оцінюючи надані суду матеріали та зясовуючи обґрунтованість позовних вимог за підставами адміністративного позову, вказаними позивачем, суд вважає, що відповідачами були допущені наступні порушення.

Відповідно до п. 3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, Держземінспекція та її територіальні органи (далі - інспекційні органи Держкомзему) проводяться такі види перевірок: планові; позапланові; оперативні.

Згідно п. 3.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, оперативні перевірки проводяться у разі: виявлення аварійних забруднень земельних ресурсів; здійснення контролю за станом виконання раніше виданих приписів; знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних насаджень, межових знаків. Як зазначили відповідачі 1 та 3, проведена перевірка була оперативною.

Таким чином, як зазначили відповідачі 1 та 3, перевірка була проведена без попереднього повідомлення юридичної особи. Разом з тим, лише проведення перевірки без попереднього повідомлення юридичної особи не є підставою для віднесення такої перевірки до оперативної, оскільки види перевірок визначаються за підставами їх проведення. Проте, відповідачами не було надано жодного доказу з правомірності проведення оперативної перевірки, зокрема, документально підтверджені відомості щодо наявності аварійних забруднень земельних ділянок, що перевірялись, відомості щодо раніше виданих приписів, відомості щодо пошкодження захисних насаджень, межових знаків, тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність посилання відповідачами на п. 3.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, як на підставу для проведення перевірки відповідачами 2 та 3, оскільки проведена оперативна не може бути віднесена до оперативних перевірок через відсутність підстав її проведення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень п. 4.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Разом з тим, враховуючи положення п. 3.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, щодо непопередження юридичних осіб про проведення оперативних перевірок, їх проведення обовязково має здійснюватися за участю двох свідків за приписами п. 4.1 зазначеного вище Порядку.

Разом з тим, як вбачається з наданих суду актів обстеження земельних ділянок, складених 17.12.2009р. державними інспекторами з контролю за використання та охороною земель Державної інспекції з контролю за використання та охороною земель в АРК Войтковим А.М. та Дрьоміним М.В., щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Красногвардійської сільської ради Совєтського району АРК за межами населеного пункту площею 46,1292 га та 249,7338 га таке обстеження було проведено інспекторами без участі свідків (а.с. 150-151).

Сама перевірка згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства проводилася в присутності лише спеціаліста Красногвардійської сільської ради Братчик Н.А.

Отже, судом встановлено, що при проведенні перевірки відповідачами були порушені вимоги п. 4.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, а саме проведення перевірки позивача без участі двох свідків.

Крім того, суд вважає за необхідне надати правову оцінку матеріалам, які були складені за результатами проведеної перевірки.

Так, відповідно до п. 5.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, у разі, якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства, а також при усуненні чи неусуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах) та при неможливості встановити особу порушника. Згідно п. 5.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, акт складається у двох примірниках, перший примірник якого залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, а другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи, яка перевірялася. При цьому, при врученні акту юридичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Проте, відповідачами жодних доказів з вручення акту перевірки ТОВ «Перлина», щодо якого актом перевірки були встановлені певні порушення, суду під час судового розгляду справи не надано.

Крім того, в порушення п. 5.4 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, наданий акт перевірки від 17.12.2009р. не містить його обовязкових реквізитів, а саме: місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь. Не містить акт й плану-схеми місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис, тобто схематичний план, виконаний від руки, із зазначенням відомостей польових вимірів, які необхідні для побудови точного плану або профілю). Таким чином, зроблена примітка «додається виконана фотофіксація» в полі для виконання абрису в актах обстеження земельних ділянок не є дотриманням вимог п.5.6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, за яким в акті мають бути наведені план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів) та з зазначенням загальної площі земельної ділянки та площі, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо). Адже, додані фотографії земельних ділянок лише підтверджують стан фактичного освоєння яких-то земельних ділянок та не можуть прийматися у якості доказів з освоєння саме тих земельних ділянок, про які йдеться в акті перевірки.

Не виконані приписи й п. 5.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, щодо підпису акту свідками за їх наявності, які мали бути присутніми при проведенні перевірки, яка носила оперативний характер за твердженням відповідачів.

Крім того, судом було встановлено невиконання відповідачами 2 та 3 п. 6.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, за яким у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до п. 6.2 зазначеного Порядку з метою усунення наслідків виявленого порушення державні інспектори мали видати особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення, який мав бути складений у двох примірниках, перший з яких мав бути залишений у державного інспектора, а другий - вручений або надісланий поштою керівнику юридичної особи, яка порушили земельне законодавство. Аналогічні приписи містяться в наказі Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.03.2004р. №67 «Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства», вимоги якого є обов'язковими для державних інспекторів Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель та її територіальних органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства.

Адже, відповідно до п. 2.1 вищезгаданого Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків. Пунктом 3.1 цього Положення встановлено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор діє відповідно до вимог пунктів 6.1 - 6.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312. Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки передбачено статтею 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.

У виконання приписів п. 6.7 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, інспекційний орган Держкомзему, керуючись вимогами статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", звернувся до Прокуратури АРК з клопотанням про притягнення до відповідальності генерального директора ТОВ «Перлина» (а.с. 145).

Проте, у звязку з невиконанням посадовими особами Держземінспекції в АРК вимог порядку проведення перевірок з питань дотримання земельного законодавства та порядку оформлення результатів проведених перевірок, листом Прокуратури АР Крим від 14.01.2010р. матеріали перевірки за фактом порушення вимог земельного законодавства ТОВ «Перлина» були повернуті Держземінспекції в АРК для доопрацювання. Так, Прокуратура АРК зазначила, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» Держземінспекція є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, на якій покладений обовязок складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання земель. Разом з тим, Прокуратура АР Крим зазначила, що передані відповідачем 1 до прокуратури АРК матеріали перевірки не містять документів, які б свідчили про наявність у діях посадових осіб ТОВ «Перлина» ознак складу злочину (а.с. 146).

Адже, формальним закінченням перевірки має бути вручення копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства та (за необхідності) припису про усунення порушень земельного законодавства відповідно до вимог Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету земель України від 12.12.2003р. №312, що взагалі не було виконано відповідачами по справі.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про бездіяльність суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів при проведенні перевірки, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідачі мали документально спростувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з визнання неправомірними дій відповідачів з проведення перевірки. Адже, спираючись на те, що юридична відповідальність органів влади є одним з видів соціальної відповідальності держави та одним з основних способів реалізації ст. 3 Конституції України, яка встановлює, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, що в свою чергу випливає з того, що відповідно до задекларованого в статті 1 Основного Закону України як правової держави, держава, органи влади та громадянин несуть відповідальність за порушення норм права та невиконання покладених на них обовязків, то можна зробити висновок, що відповідальність органів влади має деякі особливості, ніж підстави для відповідальності, встановлені главами 82-83 Цивільного кодексу України, а саме відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади несуть відповідальність не лише за протиправну діяльність, а за діяльність поза межами своєї компетенції, в контексті чого, будь-яке відступлення від обсягу повноважень або не вчинення прямо передбаченого законом вже є правопорушенням.

Крім того, судом при розгляді зазначених позовних вимог були враховані й положення ч. 2 ст. 124 Конституції України, яку необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. При цьому, не може бути ніяких винятків щодо здійснення субєктами права їх конституційного права безпосередньо звертатися до суду. Положення ж ч. 2 ст. 124 Конституції України слід розглядати в системному звязку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав юридичних осіб, встановлюючи юридичні гарантії для їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права незабороненим законом способом відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України. Це означає насамперед право будь-якої особи вільно обирати спосіб захисту своїх прав.

Відтак за наявності підстав щодо визнання протиправними дій або бездіяльності субєкту владних повноважень, суд має задовольнити відповідні позовні вимоги, якщо позивач обрав саме такий спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Відповідно, мають бути й поновлені права, охоронювані законом інтереси тих осіб, на які вплинуло таке рішення або дії.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити про порушення відповідачами у справі приписів щодо організації проведення перевірок та оформлення її результатів, які визначені законом, щодо яких позивач не навів обґрунтування позовних вимог.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлює Закон України “Про загальні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року №877 (далі - Закон №877).

Під державним наглядом (контролем) в розумінні ст.1 Закону №877 є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) можуть бути плановими та позаплановими, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст.1 Закону №877).

У відповідності до ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є:

-подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

-виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

-перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

-звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

-неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Частина 2 статті 6 Закону України №877 забороняє проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України №877 субєкт господарювання повинен ознайомитися із підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа (заяви, звернення та ін.).

Щодо повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки судом встановлено, що письмово про проведення перевірки позивач відповідачем 1 не сповіщався, що не заперечується й іншими відповідачами по справі. Відповідач 3 - державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Дрьомін М.В. в судовому засіданні, яке відбулось 02.09.10, зазначив, що він особисто телефонував на мобільний телефон генерального директора ТОВ «Перлина» ОСОБА_8, номер якого був зазначений на візитній картці ОСОБА_8, яку надав голова Красногвардійської сільської ради, але ОСОБА_8 на телефонний дзвінок не відреагував. Крім того, клопотання про проведення перевірки і необхідність явки на перевірку 17.12.2009р. залишено в день проведення перевірки 17.12.2009р. на прохідній заводу з виробництва вин та мінеральної води за адресою: с.Золоте поле, де свою діяльність здійснює позивач. Це клопотання було в єдиному примірнику і його копії не залишилось, розписка про отримання клопотання не збереглася. Відтак документальних доказів сповіщення позивача про проведення перевірки відповідачами суду не надано.

Спеціальним законодавчим актом - Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено загальну процедуру проведення перевірок, в тому числі, здійснення позапланових заходів. Зокрема, ст. 6 Закону України №877 визначено підстави для здійснення позапланових заходів та їх особливості порівняно з плановими.

В той же час Законом №877 не визначено особливі строки попередження про проведення позапланових заходів у порівнянні з плановими.

Згідно ч.4 ст.5 Закону №877 передбачено повідомлення про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до здійснення цього заходу. У зв'язку з відсутністю іншого правила щодо позапланових заходів, суд приходить до висновку про те, що про проведення позапланової перевірки також необхідно попереджати не пізніше, ніж за десять днів.

Зі змісту ст. 6 Закону №877 випливає, що відмінність позапланових заходів від планових полягає перш за все в тому, що позапланові заходи не передбачаються річними або квартальними планами роботи, а мають спеціально визначені підстави. Процедура проведення в іншій частині співпадає з відповідною процедурою проведення планових заходів за винятками, прямо визначеними у законодавстві.

Відповідачем 1 не надано жодних доказів про сповіщення позивача про проведення позапланової перевірки. При цьому сам відповідач 1 не заперечує проти того, що повідомлення про проведення позапланового заходу ані завчасно, ані під час перевірки не надавалось, оскільки такий документ за думкою відповідача не є обовязковим. З таким твердженням відповідача 1 суд не погоджується з огляду на вищезазначені законодавчі норми.

Таким чином несповіщення позивача про проведення перевірки суд розцінює як порушення вимог законодавства в сфері державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю з боку відповідача 1, відтак за умови несповіщення позивача про проведення перевірки підстав для її проведення відповідачами 1 та 2 не було.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на приписи п.3.2. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Держкомзему України від 12.12.2003 №312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за №1223/8544, згідно якого позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему, а у разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, оскільки в цій частині даний нормативно-правовий акт прямо суперечить нормам Закону України №877, а відтак на підставі приписів ч.4. ст.9 КАС України, якими передбачено що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, суд не знаходить підстав для застосування Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Держкомзему України від 12.12.2003 №312, оскільки норми Закону України №877 зобовязують повідомляти як про проведення як планових, так і позапланових заходів.

Згідно ч.2 ст. 22 “Прикінцеві положення” Закону України №877 Кабінет Міністрів України зобовязано у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Отже, враховуючи, що Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Держкомзему України від 12.12.2003 №312, був прийнятий до набрання чинності Законом України №877 і після набрання чинності цим Законом не приведений у відповідність до приписів цього Закону в частині обовязкового сповіщення про проведення як планових так і позапланових заходів, суд не застосовує до спірних правовідносин норми п.3.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 12.12.2003 №312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за N 1223/8544.

Досліджуючи правомірність підстав для проведення позапланової перевірки позивача судом встановлено, що ані в акті перевірки позивача, ані в запереченнях відповідача 1 про підстави проведення перевірки позивача нічого не вказано.

Однак відповідач 3 - державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК Дрьомін М.В. в судовому засіданні, яке відбулось 02.09.10, зазначив, що підставою для проведення перевірки була докладна записка державного інспектора Войткова А.М. на імя голови Держземінспекції АРК, яка не збереглася.

Відтак суду не надано жодних документальних доказів на підтвердження наявності підстав для проведення позапланової перевірки позивача.

Судом встановлено, що відповідачем 1 наказу про здійснення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивачем не видавалось, посвідчення (направлення) на проведення перевірки позивача посадовим особам відповідача 1, а саме відповідачам 2 і 3 не оформлювались та не видавались.

З огляду на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки позивача та відсутність направлень на проведення перевірки суд вважає, що перевірку відповідачами 2 і 3 проведено безпідставно.

Крім того, відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із критеріїв, встановлений ч.3 ст.2 КАС України для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачі 2 і 3 діяли у спосіб та в порядку, що не передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Суд вважає, що для повного захисту прав позивача слід визнати протиправними дії державних інспекторів Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в АР Крим Войткова А. М. та Дрьоміна М. В. щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства 17.12.2009р. та визначення порушення вимог земельного законодавства, викладеного в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.12.2009р.

Щодо позовних вимог до відповідача 1 - Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК, суд виходив з того, що самостійні позовні вимоги до цього відповідача позивачем не заявлені, відтак в цій частині в задоволенні позову має бути відмовлено.

За таких обставин, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України відповідачі 2 і 3 не довели правомірність проведення перевірки із дотриманням порядку її проведення та оформлення матеріалів за її результатами, у звязку з чим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Частиною 3 статті 94 КАС України встановлено : якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи, що пропорційність стягнення судових витрат не поширюється на правовідносини, повязані з немайновими вимогами, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 03,40 грн.

У звязку зі складністю справи судом 29.10.2010 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 03.11.2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії державних інспекторів Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в АР Крим Войткова А.М. та Дрьоміна М.В. щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Перлина» 17.12.2009р. та визначення порушення ТОВ «Перлина» вимог земельного законодавства, викладеного в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.12.2009р.

3.В частині позовних вимог до Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК в задоволенні позову відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Перлина» (ідентифікаційний код 20720452, 98637, м. Ялта, вул. Червоних Партизан, 14) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кушнова А.О.