Ухвала суду № 134959566, 17.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2287/26-Е

Провадження № 2/522/5616/26

УХВАЛА

17 березня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в інтересах позивача представником адвокатом Олійник Максимом Борисовичем, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені позовні вимоги про:

визнання за позивачем права власності на частку квартири АДРЕСА_1 ;

визнання за відповідачем права власності на частку квартири АДРЕСА_1 ;

виділення у власність позивача транспортного засобу автомобіля RENAULT TRAFIC, 2017 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , шляхом припинення права спільної сумісної власності на нього;

виділення у власність відповідача транспортного засобу автомобіля NISSAN NV200, НОМЕР_3 , шляхом припинення права спільної сумісної власності на нього.

У постанові від 24.01.2018 р. у справі № 916/1220/17 Верховний Суд зазначив, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).

У постанові від 25.08.2020 (справа № 910/13737/19 провадження № 12-36гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Таким чином, позовна вимога про визнання права власності є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов`язана з підтвердженням прав на майно, та судовий збір з даної позовної заяви - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Положення ст. 175 ЦПК України визначають зазначення ціни позову обов`язком позивача.

Згідно з п. п. 2, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є визнання права власності за позивачем та відповідачем на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , на транспортні засоби автомобіль RENAULT TRAFIC, 2017 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , та автомобіль NISSAN NV200, НОМЕР_3 , ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартості кожного з об`єктів майна, щодо яких позивачем заявлені вимоги, визначеної у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

До позовної заяви не додано документів, з яких суд мав би можливість визначити на момент подання позовної заяви дійсну вартість кожного з об`єктів майна, щодо яких позивачем заявлена вимога про визнання права власності.

Наведені у позовній заяві відомості щодо ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 , а також транспортних засобів - автомобіля RENAULT TRAFIC, 2017 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , та автомобіля NISSAN NV200, НОМЕР_3 , які не підтверджені жодними доказами, суд не може прийняти до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закону України № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.

До матеріалів справи долучено копію квитанції № 4131-7217-3484-3677 від 18.02.2026 на суму 9984,00 гривень.

Оскільки позивач не долучив документів на підтвердження дійсної вартості кожного з об`єктів майна, щодо якого заявлені позовні вимоги, суд позбавлений можливості встановити чи вірно позивачем визначено ціну позову та чи у повному обсязі сплачений судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом:

- визначення ринкової вартості кожного з об`єктів майна, щодо якого заявлені позовні вимоги, на день подання позовної заяви до суду, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та надання суду відповідних документів;

- визначення ціну позову згідно з вимогами ст. 176 ЦПК України, виходячи з ринкової вартості кожного з об`єктів майна, щодо яких позивачем заявлені вимоги;

- доплати судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 % від визначеної належним чином ціни позову, виходячи з дійсної вартості кожного з об`єктів майна, щодо якого позивачем заявлені вимоги, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому суд роз`яснює, що при поданні до суду позовної заяви, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Доплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 175, 176, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Юлія ЧОРНУХА