Рішення № 13495744, 11.01.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2011 р. Справа № 15/193/10

За позовом: Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв”, 56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, Аеропорт ЦА, а/с 310, код ЄДРПОУ 01130650;

До відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія”, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3, код ЄДРПОУ 24964464;

про: дострокове розірвання Договору “На аеропортове обслуговування повітряних суден” №2/23-03/UCA-293-03 від 16.07.03р., зобов`язання Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія”звільнити територію Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв” від повітряних суден Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” АН-12 з номером UR-UDD, АН-26 з номером UR-UCP, стягнення заборгованості у розмірі 14 9007,70 грн., 2 542,73 грн. пені, 12 408,64 грн. втрат від інфляції, 2 721,35 грн. трьох відсотків річних

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Арбатський С.О. довіреність № 104 від 27.01.2010р.

Від відповідача: представник не з’явився.

Представник Позивача в судове засідання з’явився.

Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не оспорив.

11.01.2011 р. канцелярією суду отримано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання господарським судом відхиляється, з огляду на те, що відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не доведено належними доказами обставин, на які він посилається в клопотанні про відкладення розгляду справи, строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України закінчується, клопотання про його продовження відповідачем не подано, присутній в судовому засіданні позивач проти продовження строку вирішення спору заперечує, в клопотанні відсутні посилання на докази, які є суттєвими для вирішення спору та могли б бути надані позивачем у разі відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Між Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Миколаїв»(далі Позивач) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(далі Відповідач) був укладений Договір «На аеропортове обслуговування повітряних суден»№ 2/23-03/UСА-293-03 від 16.07.2003 р. (далі Договір), згідно з яким Відповідач доручає, а Позивач бере на себе зобов'язання з організації обслуговування повітряних суден Відповідача для перевезення пасажирів та вантажу по маршрутах і в строки погодженні з планом польотів.

Згідно з п.7.1. Договір був укладений строком на 1 рік. Однак відповідно до п.7.3. Договір є автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо не менш ніж за 30 днів до спливу строку Договору від жодної із сторін не було письмового повідомлення про намір розірвати Договір. Враховуючи те, що до теперішнього часу Позивач та Відповідач не заявляли про намір розірвати Договір, він є досі чинним.

Пунктом п.2.1 Договору встановлені основні послуги, які Позивач надає Відповідачу. Зокрема, пунктом 2.1.4 передбачена послуга з надання місць стоянок для повітряних суден Відповідача. Також види послуг, що надаються за Договором встановлені і додатками до нього.

Відповідно до п.2.2.5 Договору Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за надані Позивачем послуги відповідно до розцінок Аеропорту. Згідно з п.3.2. всі види послуг, надані Позивачем Відповідачу оплачуються відповідно до Додатку 1 і розцінкам на інші види обслуговування. Вказаний пункт вказує на те, що сторони передбачали можливість надання за Договором послуг, які не визначені текстом Договору та Додатком 1 до нього.

Пункт 3.8. Договору встановлює право Позивача змінювати ціну Договору в залежності від зміни цін на видаткові матеріали, види послуг, економічної ситуації і чинного законодавства України.

Так Позивач для Відповідача ввів в дію з 16.04.07 р. Додаток 1 до Договору. Цей Додаток визначив послуги, які надаються за Договором та встановив їх розцінки. Пунктом 10 Додатку передбачена послуга з видачі одноразових транспортних перепусток, а п.11 - послуга з надання місць стоянок для ПС (повітряне судно) та встановлено розмір плати (збору) за стоянку.

Також Позивач визначив вартість робіт, що здійснюється для Відповідача спеціальним транспортом. Відповідний Додаток до Договору введений в дію для Відповідача з 01.11.07 р.

Вказані Додатки були направлені Відповідачу факсом.

Оскільки домовленістю сторін встановлений спосіб визначення вартості послуг - за розцінками Аеропорту (п.2.2.5 Договору), а Позивач має право змінювати ціну Договору (п.3.8. Договору), то введення в дію в односторонньому порядку розцінок за послуги було правомірним. А тому Відповідач зобов'язаний був здійснювати оплату за встановленими Позивачем розцінками.

Позивач в 2008, 2009 та 2010 роках належним чином виконував свої договірні зобов'язання з надання послуг Відповідачу, зокрема Відповідач отримував послуги з надання місць стоянок для двох ПС, послуги з використання спеціальної техніки, виготовлення разових транспортних перепусток тощо.

Згідно з п.3.3. Договору оплата послуг здійснюється по факту згідно рахунку - форми «А»не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку форми. Відповідно до п. 3.6. Договору підставою для розрахунку за Договором є рахунок - форма «А»встановленого зразка.

Позивач в 2008, 2009 та 2010 роках надсилав Відповідачу рахунки форма «А», рахунки фактури. Доказом цього є списки згрупованих рекомендованих листів Позивача.

Проте Відповідач, в порушення п.п. 2.2.5., 3.3. Договору, не виконує свої зобов'язання з оплати послуг Позивача. Станом на момент подання позову до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані послуги складає 149 007 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає, що враховуючи розмір заборгованості, період її утворення, наявні правові підстави для застосування до правовідносин сторін умов ч. 2 ст. 651 ЦК України, тобто розірвання Договору «На аеропортове обслуговування повітряних суден»№ 2/23-03/UСА-293-03 від 16.07.2003 р.

Вказаний Договір є єдиною правовою підставою для перебування ПС Відповідача на території Позивача. Два ПС Відповідача (АН-12 з номером UR-UDD, АН-26 з номером UR-UCP) на теперішній час знаходяться на стоянках у Міжнародному аеропорту Миколаїв. Наслідком розірвання Договору відповідно ч.2 ст.653 ЦК України є припинення зобов'язання Позивача з надання місць стоянок для ПС Відповідача, що в свою чергу зобов'язує Відповідача звільнити місця стоянок в Міжнародному аеропорту Миколаїв від ПС. Невиконання вказаного обов'язку з боку відповідача буде порушенням права Позивача на користування майном, оскільки знаходження ПС Відповідача на місцях стоянок в Міжнародному аеропорту Миколаїв унеможливлює використання Позивачем цих місць стоянок в господарській діяльності. Зокрема Позивач втрачає можливість розмістити на місцях стоянок власне майно та майно третіх осіб.

Відповідно до п.4.2. Статуту КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» майно підприємства є комунальною власністю області, що є спільною власністю сіл, селищ, міст Миколаївської області і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Згідно із ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарським кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Розмір втрат від інфляції, що підлягає стягненню з Відповідача становить 12 408 грн. 64 коп. Розмір трьох відсотків річних, що підлягає стягненню становить 2 721 грн. 35 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 3.7 Договору передбачає, що за прострочення платежу Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивачем розмір пені визначено в сумі 2542,73грн., при цьому останнім встановлено наступний період її нарахування –з 30.04.2010р. по 31.08.2010р.

Однак з таким розрахунком позивача погодитись не можна оскільки він складений без дотримання вимог ст. 33 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтованість розрахунку передбачає відповідність його складових, в тому числі, періоду нарахування штрафних санкцій положенням договору та Закону.

Разом з тим, як зазначалось вище, пунктом 3.7. договору встановлено, що пеня сплачується боржником за кожний день прострочення, що передбачає визначення початку перебігу строку її нарахування днем, з якого починається прострочення.

Наданий розрахунок цим вимогам та обставинам справи не відповідає.

Крім того, не відповідає він і положенням чинного законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Представник позивача присутній в судовому засіданні пояснити причин зазначених розбіжностей нарахування пені не зміг.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми пені задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Враховуючи наведене вище, а також те, що відповідачем зазначених обставин не спростовано, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Державне мито на підставі ст. 49 ГПК України стягується пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням немайнових вимог (1641,37+85,00=1726,37).

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір «На аеропортове обслуговування повітряних суден»№ 2/23-03/UCA-293-03 від 16.07.03р. укладений між Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Миколаїв»та Державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія».

3. Зобов’язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»звільнити територію Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»від повітряних суден Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»АН-12 з номером UR-UDD, АН-26 з номером UR-UCP.

4. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія”, (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3, код ЄДРПОУ 24964464) на користь Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Миколаїв”, 56664, Миколаївська область, Новоодеський район, Аеропорт ЦА, (поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, Аеропорт ЦА, а/с 310, код ЄДРПОУ 01130650) 149 007,70 грн. –основного боргу, 12 408,64 грн. –інфляційних втрат, 2 721,35 грн. –3% річних, 1726,37 грн. –держмита та 232,40 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення підписано «14 »січня 2011 року.

Суддя В.О.Ржепецький