Ухвала суду № 134955856, 11.03.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1797/26

№ 1-кс/183/276/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Самар

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12023041350001110 від 25.08.2023 року, -

за участю:

скаржника ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив:

- скасувати постанову слідчої Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.12.2025 року про закриття кримінального провадження №12023041350001110 від 25.08.2023 року;

- зобов`язати слідчу Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 провести належне досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023041350001110 від 25.08.2023 року та за наявності достатніх правових підстав повідомити про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

- скасувати постанову слідчої Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 19.12.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12023041350001110 від 25.08.2023 року;

- зобов`язати слідчу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 повторно допитати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу ознайомлення з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.05.2022 р. (справа №183/32/22).

Скарга обґрунтована тим, що в провадженні Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12023041350001110 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Обставини справи полягають у тому, що 16 грудня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 у справі №183/32/22 було постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову було задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 надати ОСОБА_5 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 10 годин 00 хвилин кожної першої та другої суботи місяця до 19 годин 00 хвилин наступної неділі, з перебуванням дітей у нічний час доби за адресою місця проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 передавати дітей матері ОСОБА_5 за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , садове товариство « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Зобов`язано ОСОБА_5 повертати дітей батькові ОСОБА_3 із місця проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала суду набрала законної сили в момент її підписання, а саме 16 грудня 2022 року, та направлена сторонам.

Ухвалою суду від 11 серпня 2023 року у справі №183/32/22 було роз`яснено, що при виконанні ухвали ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16.12.2022 року у справі №183/23/22 в частині ухвали: « ОСОБА_5 повертати дітей батькові ОСОБА_3 із місця проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 », стягувачем є ОСОБА_3 , а боржником ОСОБА_5 .

Він добросовісно виконував зобов`язання, покладені на нього Ухвалою суду, передаючи дітей ОСОБА_5 у встановлені судом час та місце. Проте ОСОБА_5 діючи умисно, знаючи про покладені на неї обов`язки згідно з Ухвалою суду повернути дітей скаржнику, 06 серпня 2023 року не передала дітей скаржнику у встановленому місці та у встановлений час. На будь-які спроби батька отримати дітей в іншому місці та інший час не відгукнулася. Такими діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили.

На підставі ухвали слідчого судді 25 серпня 2023 року відомості про вказане правопорушення були внесені до ЄРДР, його залучено до даного кримінального провадження в якості потерпілого.

Слідством не здійснювалося належного розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення. Скаржником було долучено до матеріалів кримінального провадження усі належні та достатні докази винуватості ОСОБА_5 , зокрема ухвалу суду, документи, що містять розписку ОСОБА_5 про отримання Ухвали суду тощо. Більше того, під час допиту самої ОСОБА_5 27 вересня 2023 року остання підтвердила, що всупереч Ухвалі суду не повернула дітей скаржнику.

Крім того, оскільки Ухвала суду підлягала примусовому виконанню, 24 серпня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_10 24 серпня 2023 року було відкрито виконавче провадження №72608298 з метою примусового виконання ухвали суду. Державним виконавцем було перевірено виконання ухвали суду, накладено на ОСОБА_5 штраф та було попереджено ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність. Після цього державним виконавцем було повторно перевірено виконання ухвали суду і було встановлено, що ухвала суду не виконана. У зв`язку з цим, керуючись положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем ОСОБА_9 було прийнято постанову від 25 вересня 2023 року про закінчення виконавчого провадження та направлено ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, що додатково підтвердило обставини вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається, у слідства було достатньо підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Проте такі дії слідством не вчинялися. Натомість, прокурором неодноразово надавались письмові вказівки щодо вчинення процесуальних дій. Проте, не дивлячись на це, протягом більш ніж двох років слідчими не здійснювалося жодних дій щодо ефективного розслідування кримінального правопорушення, не проводилося жодних слідчих дій.

Оскільки письмові вказівки не були виконані, досудове розслідування фактично не проводилося, а прокурором не вчинялося фактично жодних дій щодо притягнення слідчих до відповідальності, скаржник 30.09.2025 року подав слідчому клопотання про проведення слідчих дій, а саме: 1) провести повторний допит ОСОБА_5 з приводу ознайомлення з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.05.2022 року (судова справа № 183/32/22); 2) звернутися з клопотанням на тимчасовий доступ до матеріалів судової справи №183/32/22 та матеріалів виконавчого провадження №72608298 та №72893395.

Постановами слідчого від 04,05 листопада 2025 року у задоволенні його клопотання про повторний допит ОСОБА_5 було відмовлено. Щодо клопотання про тимчасовий доступ, то воно було частково задоволено в частині доступу до матеріалів виконавчого провадження, щодо доступу до матеріалів судової справи відмовлено. Часткова відмова у задоволенні клопотання в частині звернення з клопотанням на тимчасовий доступ до копій документів, що містяться в матеріалах судової справи № 183/32/22 є порушенням прав скаржника з огляду на те, що прокурором надавалися обов`язкові письмові вказівки щодо проведення вказаних процесуальних дій.

Проте навіть не дивлячись на часткове задоволення клопотання, навіть у тій частині, в якій клопотання було задоволено, слідчими не було вчинено жодних процесуальних дій на виконання власної постанови.

Скаржник 16 грудня 2025 року звернувся до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області з повторним клопотанням про проведення повторного допиту ОСОБА_5 з приводу ознайомлення з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.05.2022 року (судова справа № 183/32/22). Проте 19 грудня 2025 року слідчою ОСОБА_10 було прийнято постанову абсолютно тотожну постанові від 04 листопада 2025 року про відмову у проведенні слідчих дій.

24 грудня 2025 року слідчою СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було прийнято постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Постанова мотивована тим, що суб`єктивна сторона злочину за умови, якщо він не спричиняє наслідків, зазначених у ч. 1 ст. 382 КК, лише прямий умисел. Предметом кримінального правопорушення ч. 1 ст. 382 КК України виступає рішення суду, незалежно від форми і інстанції, яке набрало законної сили. 3 судовим рішенням особа повинна бути ознайомлена у встановлені терміни в законному порядку та мати усвідомлення суспільної небезпеки свого діяння (бездіяльності); передбачення можливих протиправних або суспільно небезпечних наслідків; бажання настання таких наслідків. Під час досудового розслідування встановлено, що строк пред`явлення ухвали до виконання до 16.12.2025 року, тим самим, встановлено, що ухвала втратила законної сили. Таким чином, під час досудового розслідування не видалось можливим встановити в діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Скаржник вважає постанови від 19 грудня 2025 року та від 24 грудня 2025 року протиправними та такими, що грубо порушують права скаржника, кримінальне процесуальне законодавства та суперечать завданням кримінального провадження. Аналізуючи положення кримінального процесуального законодавства, зміст ст. 382 КК України та обставини справи, скаржник вважає що в діях ОСОБА_5 є всі ознаки складу ч. 1 ст. 382 КК України.

Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, вказав, що ОСОБА_5 не виконувала ухвалу суду на той час коли вона була чинна, вбачає бездіяльність слідчих, ОСОБА_5 надала завідомо не правдиві свідчення під час її допиту. Вона перевела дітей до гіршої школи, діти навчаються дистанційно, самі не хочуть навчатися, не розвиваються. Взагалі ОСОБА_5 не приділяє уваги до виховання і навчання дітей, не дає йому бачитися з дітьми мотивуючи це їхнім небажанням, що накладає тяжкі наслідки на дітей. З боку ОСОБА_5 є психологічний тиск на дітей, спрямований проти нього. Старший син під впливом матері захотів жити з нею про що він заявив в ІНФОРМАЦІЯ_11 під час розгляду цивільної справи. Апеляційний суд своїм рішенням визначив місцем проживання всіх дітей з матір`ю. Верховний суд йому відмовив у скарзі. На даний час він звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з приводу встановлення порядку і способу його участі у житті дітей. У нього є сумніви у психічному здоров`ї ОСОБА_5 . Вважає постанову про закриття кримінального провадження протиправною.

Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою, до відділу поліції не надходило повідомлень від державної виконавчої служби про факт невиконання ухвали суду з боку ОСОБА_5 , а відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14 серпня 2023 року, де зобов`язано внести такі відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 . Однак, доказів того, що ОСОБА_5 саме умисно не виконувала рішення суду, не виявлено. З цих підстав просила відмовити в задоволенні скарги.

Слідчий суддя, вислухавши скаржника, слідчу, дослідивши доводи, викладені у скарзі, вивчивши надані матеріали кримінального провадження №12023041350001110 від 25 серпня 2023 року, вважає скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що 16 грудня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_12 у справі №183/32/22 було постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову було задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 надати ОСОБА_5 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 10 годин 00 хвилин кожної першої та другої суботи місяця до 19 годин 00 хвилин наступної неділі, з перебуванням дітей у нічний час доби за адресою місця проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 передавати дітей матері ОСОБА_5 за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , садове товариство « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Зобов`язано ОСОБА_5 повертати дітей батькові ОСОБА_3 із місця проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала суду набрала законної сили 16 грудня 2022 року.

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27 жовтня 2023 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з матір`ю ОСОБА_5 кожен непарний тиждень року.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з батьком ОСОБА_3 кожен парний тиждень року.

Покладено зобов`язання на ОСОБА_5 передавати дітей батькові із місця проживання матері о 18:00 годині кожної непарної неділі року. Покладено зобов`язання на ОСОБА_3 передавати дітей матері за місцем проживання батька о 18:00 годині кожної парної неділі року.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_14 від 01 травня 2024 року рішення ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27 жовтня 2023 року скасовано.

Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з матір`ю ОСОБА_5 . Вказана постанова набрала законної сили 01.05.2024 року, залишена без змін Постановою Верховного суду від 24.02.2025р.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_5 від 15.05.2024 року, згідно якої остання повідомляє ІНФОРМАЦІЯ_15 про рішення ІНФОРМАЦІЯ_16 від 13.12.2023 року, яким були визнані протиправними та скасовані постанови державного виконавця про стягнення з неї виконавчого збору, про накладення штрафів (а.с.119).

Так, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_16 від 13.12.2023 року у справі №160/25904/23 позовну заяву ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_17 про визнання протиправними та скасування постанов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_9 про стягнення виконавчого збору від 24.08.2023 року у виконавчому провадженні №72608298.

Визнано протиправними та скасовані постанови старшого державного виконавця ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_9 про накладання штрафу від 07.09.2023 року та 21.09.2023 року у виконавчому провадженні №72608298 (а.с.120-126).

Підставами для прийняття такого рішення стали обставини встановлені судом, а саме.

У статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до норм статті 64-1 Закону №1404-VIII, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Згідно зі статтею 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 5 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі по тексту - Інструкція № 512/5), якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

Згідно з п.п. 8, 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.

Тобто, якщо рішенням суду не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, такий час та (або) місце побачення визначається державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. При цьому, постанову про накладення на боржника штрафу державний виконавець виносить у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_13 №183/32/22 від 16.12.2022 було зобов`язано ОСОБА_5 надати ОСОБА_3 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з дітьми з 10 годин 00 хвилин кожної першої та другої суботи місяця до 19 годин 00 хвилин наступної неділі, з перебуванням дітей у нічний час доби за адресою місця проживання ОСОБА_3 . Разом з тим, судом встановлено, що оформлені відповідачем акти про відмову у поверненні дітей від 07.09.2023 та від 21.09.2023, всупереч приписам ст. 64-1 Закону №1404-VIII були складені у четвер, тоді як ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_13 №183/32/22 від 16.12.2022 чітко визначено, що час можливого спілкування, побачення та спільного проведення часу ОСОБА_3 з дітьми визначено з 10 годин 00 хвилин кожної першої та другої суботи місяця до 19 годин 00 хвилин наступної неділі, з перебуванням дітей у нічний час доби за адресою місця проживання ОСОБА_3 .

Таким чином, акти від 07.09.2023 та від 21.09.2023 про відмову у поверненні дітей були складені державним виконавцем взагалі у випадкові дати, а не у дати та час визначені відповідним рішенням суду.

Вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_16 від 13.12.2023 року залишено без змін постановою ІНФОРМАЦІЯ_18 від 13.05.2024р. та ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_19 від 24.06.2024р.

Слід також зазначити, що матеріали кримінального провадження не містять будь-якого звернення, повідомлення державного виконавця до органів поліції про невиконання ОСОБА_5 вищезазначеної ухвали суду. Отже, доводи скаржника про те, що в рамках виконавчого провадження були встановлені факти невиконання ОСОБА_5 ухвали суду від 16.12.2022 року спростовуються вказаним рішенням суду від 13.12.2023 року, яким дії державного виконавця були визнані протиправними і відповідні постанови скасовані.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до ЄРДР 25.08.2023 року за №12023041350001110 внесено відомості про кримінальне правопорушення, з попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 382 КК України, з коротким викладом обставин: «До Новомосковського РВП надійшла ухвала ІНФОРМАЦІЯ_3 №183/9290/23 від 14 серпня 2023 року зобов`язати внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно не виконує рішення суду (ЖЄО 15099 від 25.08.2023).»

27.09.2023 року слідчим було допитано ОСОБА_5 в якості свідка, яка надала свідчення по справі, зазначивши, крім іншого, що діти батька бачити не хочуть.

Постановою слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 19 грудня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 16.12.2025 р. про проведення повторного допиту ОСОБА_5 відмовлено з тих причин, що остання вже допитувалась з приводу даного провадження і її повторний допит з тих же питань є недоцільним.

Постановою слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 грудня 2025 року кримінальне провадження №12023041350001110 від 25 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Постанова мотивована тим, що під час досудового розслідування проведено допит потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_5 , долучені документи, однак встановити ознак складу злочину в діях ОСОБА_5 не видалось можливим.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Так, слідча в постанові про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій від 19 грудня 2025 року значила, що 27 вересня 2023 року було проведено допит ОСОБА_5 з приводу ознайомлення з ухвалою суду від 16.12.2022 року, все долучено до матеріалів справи, а тому відсутня потреба в її повторному допиті. Доводи слідчого вважаю слушними і обґрунтованими, а тому в задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

Закриваючи 24 грудня 2025 року кримінальне провадження №12023041350001110 від 25 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, слідча навела свої доводи і мотиви прийнятого рішення. Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги зазначені вище рішення ІНФОРМАЦІЯ_14 від 01.05.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_16 від 13.12.2023 року, слідчий суддя погоджується з висновками слідчого про відсутність достатніх і переконливих доказів умисного невиконання ОСОБА_5 ухвали суду від 16.12.2022 року.

В той же час, вважаю помилковим висновок слідчого про те, що ухвала ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.12.2022 року втратила чинність 16.12.2025 року, оскільки означена дата є кінцевою датою пред`явлення її до виконання. Насправді ж, оскільки вказана ухвала постановлена в порядку забезпечення позову, то її дія була вичерпана і вона фактично втратила свою актуальність з набранням рішенням суду законної сили (по суті позовних вимог), а саме 01.05.2024 року, яким місце проживання дітей визначено лише з матір`ю. Вказана обставина також враховується слідчим суддею при вирішенні скарги.

Матеріали кримінального провадження містять неодноразові звернення ОСОБА_3 до органів поліції щодо не передання йому дітей з боку ОСОБА_5 , однак не містять доказів щодо виїзду працівників поліції за місцем проживання матері і дітей та фіксації такої відмови в переданні дітей батькові (акти, рапорти, пояснення від матері чи дітей тощо).

Також, на переконання слідчого судді, матеріали кримінального провадження та пояснення скаржника, свідчать про наявність тривалого конфлікту між колишнім подружжям та цивільно-правового (сімейного) спору між ними щодо місця проживання їх дітей, участі в їх вихованні тощо, які слід вирішувати в порядку цивільного судочинства (ст.ст. 150-162 СК України).

Взагалі і в цілому аналізуючи всі обставини справи, наявні документи в матеріалах кримінального провадження, в тому числі судові рішення, приходжу до висновку про обґрунтованість закриття кримінального провадження. При цьому вважаю, що відсутність в матеріалах кримінального провадження документів з матеріалів виконавчого провадження №72608298 не є перешкодою для такого закриття, оскільки рішенням ІНФОРМАЦІЯ_16 від 13.12.2023 року дії державного виконавця щодо фіксації фактів невиконання рішення суду з боку ОСОБА_5 були визнані протиправними, а відповідні постанови скасовані. Буд-яких нових даних з цього приводу матеріали кримінального провадження не містять і скаржником не надано.

Тому, в задоволенні скарги про скасування постанови слідчого від 24.12.2025 року про закриття кримінального провадження також слід відмовити.

Щодо інших вимог скарги (зобов`язати слідчу провести належне досудове розслідування та за наявності достатніх правових підстав повідомити про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, зобов`язати слідчу повторно допитати ОСОБА_5 ) слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що не дивлячись на право потерпілого оскаржувати дії, рішення або бездіяльність слідчого, положення КПК України не наділяють слідчого суддю повноваженнями зобов`язувати слідчого провести ту чи іншу слідчу (розшукову) чи процесуальну дію, оскільки, таким чином, слідчий суддя фактично підміняв би собою орган досудового розслідування, що є неприпустимим. Тож зазначені питання виходять за межі кола повноважень слідчого судді і не підлягають вирішенню в порядку ст.ст. 303-307 КПК України.

Тому, приходжу до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення скарги і в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.12.2025 року про закриття кримінального провадження №12023041350001110 від 25.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1