Рішення № 134955525, 18.03.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/11015/25

Провадження № 2/202/2363/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року в загальному розмірі 54672,46 гривень, а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 15 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 276080169 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10700,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов`язався повернути, сплативши проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, та додаткові угоди до нього, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, за умовами якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року. Відповідач не виконала свого обов`язку щодо повернення наданого їй кредиту й має заборгованість перед позивачем в розмірі 54672,46 гривень, з яких: 10698,68 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 43973,78 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 24.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28.10.2025 року витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що містить банківську таємницю.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 09 грудня 2025 року цивільну справу № 199/11015/25 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

09 січня 2026 року цивільна справа № 199/10515/25 надійшла до Індустріального районного суду міста Дніпра та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026 року для її розгляду визначено суддю Мачуського О.М.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 12 січня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористалась.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує про ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дачу, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що 15 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року (далі Кредитний договір), в електронній формі, за допомогою ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора TPKF-6863.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.4. Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року (далі Закон № 675-VIII), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з положеннями статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 675-VIII, моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - www.moneyveo.ua, надала всі необхідні дані для встановлення особи й оформлення договору, та шляхом використання одноразового ідентифікатора TPKF-6863, підписала електронний Договір кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Верифікація Позичальника здійснена шляхом отримання інформації про Позичальника з Системи BankID НБУ, даьа отримання інформації: 07.11.2023, Ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації: feaf28f2-dc26-4bde-8441 bbaa23e25630 (п. 4.8. Кредитного договору).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналізуючи отримані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Договір кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис» та Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно з умовами Кредитного договору, відповідач отримала кредит на наступних умовах: сума кредиту становить 10700,00 гривень (п. 2.1.); кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-62XX-XXXX-5175 (п. 5.1.); кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 14.01.2029 (п. 7.3.); За період від дати видачі Кредиту до 28.12.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 430,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,18 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 8.3.1.); у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду один або декілька разів, за період з наступного дня після 28.12.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 860,01 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,36 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (8.3.2.); після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (8.4.); орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 5398,02 % річних (п.8.8.); договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п.11.1.).

Отже, у підписаному відповідачем договорі кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року, визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів та порядок продовження строку дії договору, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до положень ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України та правової позиції Верховного Суду України у справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.

Як встановлено судом, що кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10700,00 гривень, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, номер НОМЕР_1 , що зазначений при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується платіжним дорученням № 26e1bd2c-719d-4254-8dc4-68cc6305a11e від 15.12.2023 року, довідкою директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 276080169/23052025/Э від 23.05.2025 року.

Відповідно до листа АТ КБ «Приватбанк» від 19.11.2025 року № 20.1.0.0.0/7-251113/42065-БТ, на виконання ухвали суду від 28.10.2025 року про витребування інформації, Банком повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 15.12.2023-20.12.2023 р.р. НОМЕР_5 , який був/є фінансовим номером, що знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Також повідомлено, що по рахунку(ах) НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 10700,00 гривень від 15.12.2023 року

Наведене підтверджує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 10700,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № 4149-62XX-XXXX-5175, яку останнім вказано особисто при укладанні кредитного договору.

Отже, факт надання відповідачу грошових коштів первісним кредитором підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, самим Договором кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року, який є дійсним, в силу статті 204 ЦК України.

В свою чергу, відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти та здійснюючи часткове погашення заборгованості за договором.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку станом на 02.04.2024 року складає 28210,40 гривень, з яких: 10698,68 гривень сума основного боргу; 17511,72 гривень заборгованість по процентам.

Щодо наявності у ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року, суд зазначає наступне.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (далі Договір № 28/1118-01).

Надана копія договору факторингу №28/1118-01від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта,ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора,ТОВ «Таліон Плюс».

Відповідно до п. 8.2. Договору № 28/1118-01 строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року за № 28/1118-01.

Крім того, між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено: додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 року, якою продовжено строк дії договору 28/1118-01 до 31 грудня 2022 року; додаткову угоду № 31 від 31.12.2022 року, якою продовжено строк дії договору 28/1118-01 до 31 грудня 2023 року; додаткову угоду№32, якою продовжено строк дії договору 28/1118-01 до 31 грудня 2024 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в редакції від 31 грудня 2020 року.

Згідно з п.п. 1.3. Договору № 28/1118-01 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 28/1118-01 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 4.1. Договору № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частино договору факторингу.

Згідно даних витягу з Реєстру прав вимоги № 278 від 02.04.2024 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги до за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в розмірі 28210,40 гривень.

Даний Реєстр відступлення прав за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року укладений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» 10.05.2022 року, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року й містить підписи уповноважених осіб сторін, які скріплені печатками товариств.

Факт передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон Плюс» згідно Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 278 від 02.04.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 278 від 02.04.2024 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 278 від 02.04.2024 року.

Таким чином, на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», останнє набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 10.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року, складає 54672,46 гривень, з яких: 10698,68 гривень тіло кредиту; 43973,78 гривень заборгованість за процентами.

Згідно з п. 5.3.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатись Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року (далі - Договір № 10.10.2024).

Відповідно до п. 1.3. Договору № 10/1024-01 під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом п. 2.1. Договору № 10/1024-01 визначено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 4.1 договору № 10/1024-01 право вимоги переходить від клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру права вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до п.8.6 Договору № 10/1024-01 додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10 жовтня 2024 року до Договору факторингу № 10/1024-01від 10.10.2024 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року в розмірі 54672,46 гривень, з яких: 10698,68 гривень тіло кредиту; 43973,78 гривень заборгованість за процентами.

Даний Реєстр відступлення прав за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року укладений ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 10.10.2024 року, тобто у межах строку дії договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року й містить підписи уповноважених осіб сторін, які скріплені печатками товариств.

Факт передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «Таліон Плюс» зі сторони ТОВ «ФК «Онлайн Фінанас» згідно Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 1 від 10.10.2024 року до Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року підтверджується платіжною інструкцією в націоналній валюті від 14.10.2024 року № 7404.

Таким чином, на підставі договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору № 10/1024-01 Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року (далі Договір № 04/06/25-Ю).

Відповідно до п.1.1. Договору № 04/06/25-Ю фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Згідно з п.9.3. Договору №04/06/25-Ю строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.2. цього Договору, та закінчується 30 жовтня 2026 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників від 04.06.2025 року до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року в розмірі 54672,46 гривень, з яких: 10698,68 гривень тіло кредиту; 43973,78 гривень заборгованість за процентами.

Факт передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони ТОВ «Юніт Капітал» за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 25 червня 2025 року № 483.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до укладених Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року з додатковими угодами до нього, № 10/1024-01 від 10.10.2024 року, № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року.

Після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювало жодних нарахувань, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконувала. Згідно з Випискою особового рахунку за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість в розмірі 54672,46 гривень, з яких: 10698,68 гривень прострочене тіло кредиту; 43973,78 гривень прострочені відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 54672,46 гривень. При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виконання нею зобов`язань за договором № 276080169 від 15.12.2023 року, чи спростовували доводи, наведені позивачем, зокрема й наданий розрахунок заборгованості.

За таких обставин, враховуючи, що в установлені договором строки відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача, який є правонаступником кредитодавця, заборгованість за договором кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року в розмірі 54672,46 гривень, з яких: 10698,68 гривень прострочене тіло кредиту; 43973,78 гривень прострочені відсотки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року. В пункті 3.6. даного Договору сторони погодили, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.

Також, 05.06.2025 року між АБ «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І. та ТОВ «Юніт Капітал» в особі Директора Хлопкової М.С. укладено Додаткову угоду № 25770770804до Договору про надання правничої допомоги 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, за п. 1 якої, клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 276080169 від 15.12.2023 року, позичальник ОСОБА_1 .

Обсяг виконаних робіт визначений в Акті прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги 05/06/25-01 від 05.06.2025 року. Згідно з даним актом, позивачу надано правову допомогу на суму 7000,00 гривень.

Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем ТОВ «Юніт Капітал» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 23155 від 06 серпня 2025 року.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Таким чином, оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10, заборгованість за Договором кредитної лінії № 276080169 від 15.12.2023 року в розмірі 54672,46 гривень, з яких: 10698,68 гривень прострочене тіло кредиту; 43973,78 гривень прострочені відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський