Постанова № 134955094, 16.03.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження №3/932/536/26

Справа № 932/2284/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Марущак С.Л., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності ч.2 ст.1732 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2026 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: вдарила рукою по обличчю, внаслідок чого завдала шкоду його психологічному здоров`ю.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про місце і час розгляду справи сповіщена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслала. З огляду на те, що ОСОБА_1 не з`явилась, але будучи обізнаною про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, суд вважає, що наведена поведінка ОСОБА_1 є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Суд на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглядає адміністративний матеріал за його відсутністю.

Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.

Частиною 2 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальності за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, п.2 ст.1 Закону визначено, дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Пунктом 14 ст.1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п.17 ст.1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Розглянувши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_2 у скоєні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, яке виразилося у вчиненні насильства в сім`ї стосовно неповнолітньої особи, доведена повністю та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

З урахуванням обставин правопорушення, особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ч.2 ст.173-2, ст.ст.283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.1732 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень (призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції, номер рахунку(IBAN) UA948999980313000106000004569, код за ЄДРОПОУ: 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕПА) ККДБ: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп., номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, код отримувача ЄДРОПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕПА), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківсьий районний суд міста Дніпра особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Шевченківського районного суду С.Л.Марущак

міста Дніпра