Ухвала суду № 134953936, 17.03.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/2209/25

Провадження № 2/147/463/26

УХВАЛА

про залишення позову без руху

17 березня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

26 листопада 2025 року представником позивача адвокатом Шаповал О.В. через систему «Електронний суд» подано до суду позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просить визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя майно: доходи відповідача у вигляді заробітної плати, а саме грошові кошти у розмірі 1738419,10 данських крон, що дорівнює за курсом НБУ сумі 6953676.4 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію за ? частки вартості спільного майна у розмірі - ? частини заробітку (доходу відповідача) за 55 місяців спільного проживання сторін у шлюбі, в сумі 3476838,20 грн.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 16 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя на підставі п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шаповал О.М. задоволено. Ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 16.12.2025 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа надійшла до суду 11 березня 2026 року.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2026 цивільна справа №147/2209/25 розподілена судді Мудрак А.М.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч.1, ч.3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя майно: доходи відповідача у вигляді заробітної плати, а саме грошові кошти у розмірі 1738419,10 данських крон, що дорівнює за курсом НБУ сумі 6953676.4 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію за ? частки вартості спільного майна у розмірі - ? частини заробітку (доходу відповідача) за 55 місяців спільного проживання сторін у шлюбі, в сумі 3476838,20 грн.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовній заяві позивач стверджує, що ціна позову складається із ? частини заробітку (доходу відповідача) за 55 місяців спільного проживання сторін у шлюбі, і становить 6953676.4 грн :?=3476838,20 грн.

Однак саму ціну позову визначено 300000 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2850,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3028 грн. 00 коп.

Враховуючи, що ціна позову становить 3476838,20 грн, отже позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 1% але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3476838,20*1%=34768,38 грн, однак враховуючи обмеження, судовий збір становить 15140,00 грн.

Також, відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_3 необхідно доплатити судовий збір у повному обсязі (з урахуванням сплаченої частини) в розмірі 9262,00 грн (15140,00 грн х 0,8 2850,00 грн = 9262,00грн) на рахунок - отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (ДСА України, 050).

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві, сформованій через систему «Електронний суд» позивачем по тексту позову значиться про частку вартості спільного майна, зокрема як в описовій частині так і в прохальній ставиться питання про стягнення частки вартості майна подружжя. Однак в тексті позову замість зазначення цифрового значення частки, вказано символ «?», що унеможливлює встановити дійсну частку. Тому позивачу слід уточнити, який розмір частки вказаного майна (предмета спору) мається на увазі в тексті позову та зазначити це у заяві про усунення недоліків.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 варто залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним даної ухвали, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Мудрак