Рішення № 13495234, 11.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.11 Справа№ 30/214 (10)

За позовом: ВАТ «Акціонерна страхова компанія «Дністер», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Містотранс», м. Львів

про стягнення в порядку регресу

Cуддя Н.Мороз

Представники:

від позивача - Романишин В.Г.

від відповідача - Сухарина І. С.

Суть спору:

Позов заявлено відкритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Дністер»м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Містотранс», м. Львів про стягнення в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.12.2010 року.

Для обєктивного, всестороннього та повного вирішення спору по суті, в судовому засіданні оголошувалася перерва.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Ствердив, що внаслідок виплати страховику страхового відшкодування за договором майнового страхування, має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача в розмірі виплаченого відшкодування. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначив, що належних доказів в підтвердження здійснених витрат на ремонт автомобіля позивач не представив, а товарний чек від 14.05.2008р. не може вважатись належним розрахунковим документом. В позові просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважих представників сторін, суд встановив:

Згідно ст.179 ГК України, майново господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими субєктами - юридичними особами на

підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

08.01.2008 р.АСК «Дністер»(страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір про страхування наземного транспорту №114-3202/014-08, згідно якого було застраховано автомобіль марки ВАЗ 21150, д. н. з. НОМЕР_1.

23.02.2008р., близько 05год. 00хв., у м. Львові по вул. Наукова,7 (на стоянці розважального центру) сталося ДТП за участю застрахованого автомобіля, який був припаркований гр. Данилюком Володимиром Климентійовичем та автомобіля марки DAEWOO Sens, д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. Внаслідок аварійних обставин, що допустив гр. ОСОБА_2, пошкоджено належний ОСОБА_1 (страховику) автомобіль.

У відповідь на запит страховика, відділом Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВСУ у Львівській області, надано довідку №36/1667СП від 10.04.2008 р. (в матеріалах справи), в якій вказується, що ДТП сталася з вини водія автомобіля марки DAEWOO Sens, д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_3

Постановою Турківського районного суду Львівської області від 12.03.2008 р., ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 грн.

На підставі заяви вигодонабувача застрахованого автомобіля про виплату страхового відшкодування від 16.05.2008 року, страховиком складено страховий акт №32-106-08/114-3202/014-08-01/08 від 19.05.2008 року, яким дорожньо-транспортну пригоду що трапилась із застрахованим автомобілем визнано страховим випадком, а розмір страхового відшкодування що підлягає виплаті визначений на рівні 2210,00 грн.

Вартість відновлювального ремонту було оплачено страхувальником самостійно, що підтверджується товарним чеком ФО-П ОСОБА_4 від 14.05. 2008 р. (в матеріалах справи). 20.05.2008 р. АСК «Дністер»виплатила ОСОБА_1. страхове відшкодування готівкою через касу АСК «Дністер»в сумі 2210,00 грн. Дана обставина сторонами не заперечувалась.

Згідно ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Власником автомобіля марки DAEWOO Sens, д.н.з. НОМЕР_2, є ТзОВ «Містотранс». Під час вищезазначеного ДТП автомобілем марки DAEWOO Sens, д.н.з. НОМЕР_2, керував ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Містотранс».

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, є безпідставними, оскільки у встановленому законом порядку належними та допустимими засобами доказування не спростовують позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

В силу ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За зобов”язаннями, що виникають унаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить із принципу вини особи, яка заподіяла шкоду.

В силу ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов”язків.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов”язана з використанням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє джерелом підвищеної небезпеки на праві власності.

У відповідності до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

З метою досудового врегулювання спору, 18.03.2010 р. АСК «Дністер»було надіслано претензію на адресу відповідача про відшкодування 2210,00 грн., яка залишена останнім без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суму, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання, у своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача інфляційні та річні за несплату платежу, які відповідно до поданого розрахунку, становлять 112,95 грн. і підлягають стягненню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 625, 993, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 179 ГК України, ст.ст. 33, 49, 82, 84, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Містотранс», м. Львів, вул. Городоцька, 280 (ЄДРПОУ 32483834) на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер», м. Львів, вул.. Городоцька, 174 (р/р 2650701000663 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк»м. Львова, МФО 325365, ЄДРПОУ 13800475) 2210,00 грн. шкоди, 35,60 грн.-3% річних, 77,35 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення складено 14.01.2011р.