Вирок № 134952146, 18.03.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2696/25

№ 1-кп/688/44/26

Вирок

Іменем України

18 березня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження № 12025244060000252 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Гриців Шепетівського району Хмельницької області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого викладачем Грицівське ВПУ № 38, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4

18 квітня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про обмеження господарської діяльності на водоймах у період природнього відтворення водних біоресурсів (нерест), усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи за мету здійснити незаконний вилов риби для власного вживання, діючи приховано, прибув на річку Хомора, яка протікає неподалік селища Гриців Шепетівського району Хмельницької області та розставив в річці заборонені знаряддя лову, а саме: три риболовні сітки.

Того ж дня, близько 07 год 30 хв, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, маючи на меті зібрати рибу, яка потрапила в тенета виставлених ним раніше риболовних сіток, дістав із води вищевказаної річки належні йому риболовні сітки, тим самим здійснив незаконний вилов водних біоресурсів з природного середовища. Внаслідок незаконного заняття рибним добувним промислом, ОСОБА_4 із природнього середовища існування вилучив риби в кількості 116 штук, з яких: плітка звичайна - 12 штук вартістю 1564 гривень за екземпляр, щука - 2 штуки вартістю 3468 гривень за екземпляр, карась сріблястий - 78 штук вартістю 1586 гривень за екземпляр, окунь звичайний - 2 штуки вартістю 3162 гривні за екземпляр, лящ 22 штуки вартістю 1649 гривень за екземпляр.

Згідно розрахунків, проведених відповідно до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», загальна сума шкоди, завдана рибному господарству держави, внаслідок незаконного добування (вилову) водних біоресурсів, склала 191 624,00 гривень.

Так, ОСОБА_4 порушивши ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року, здійснив вилов риби під час заборони добування (вилову) водних біоресурсів на період їх нересту, визначеного додатком 3 Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.09.2022 № 700 (далі Правила № 700) та наказом Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області від 25.03.2025 № 19 «Про затвердження меж нерестовищ у рибогосподарських водних об`єктах Хмельницької області на період нересту водних біоресурсів 2025 року», а також забороненими знаряддями лову і способами добування (вилову) водних біоресурсів, визначених розділом IV Правил № 700, без документів дозвільного характеру у сфері рибного господарства, передбачених Законом України від 08.07.2011 № 3677-VI «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», не маючи права на спеціальне використання водних живих ресурсів, передбаченого Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 № 1347, внаслідок чого ОСОБА_4 заподіяв істотну шкоду навколишньому природному середовищу та природним ресурсам держави, позбавивши можливості водні біоресурси (рибу) на природнє відтворення, у зв`язку із незаконним вилученням великої кількості риби із середовища її перебування (природної волі).

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразились в незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 1 ст. 249 КК України.

2. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України не визнав. Дав суду показання, що зранку 18.04.2025 пішов до лісу по кропиву. По дорозі, неподалік річки, побачив пакет, заглянувши в який побачив, що у ньому риба. Після чого до нього підійшов працівник поліції ОСОБА_6 , якого він раніше знав. Злякавшись працівників поліції, почав себе обмовляти, зізнавшись, що сітками на річці наловив риби. Неправдиві свідчення проти себе дав під психологічним тиском поліцейських. Заперечив, що ловив рибу в період нересту забороненими знаряддями. Цивільний позов не визнав.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Винуватість ОСОБА_4 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, за встановлених обставин об`єктивно підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, а саме:

- показаннями представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_7 , який дав суду показання, що ОСОБА_8 здійснив вилов риби у період нересту (який розпочався з 01 квітня), чим позбавив можливості водні біоресурси (рибу) на природнє відтворення. Місця та строки заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) визначені додатком 3 до Правил любительського рибальства. Крім того, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову як сітками та пастками усіх типів та конструкцій. В добровільному порядку ОСОБА_4 не відшкодував завдану шкоду. Органом уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у вказаній сфері є Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області. Цивільний позов про відшкодування шкоди підтримав у повному обсязі, зазначивши, що розрахунки проведені відповідно до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів»;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що як працівник поліції був залучений до операції «нерест» на річці Хомора біля с Гриців Шепетівського району Хмельницької області. Разом з ним на чергуванні був працівник поліції ОСОБА_9 . Під час чергування 18 квітня 2025 року близько 7 години, у річці побачив чоловіка у човні, який ловив рибу за допомогою сітки. Чоловік був одягнутий в шапку чорного кольору з червоною смужкою. Інших людей на річці чи біля річки не було. У подальшому вони наздогнали цього чоловіка у лісі, ним виявився місцевий мешканець ОСОБА_4 , який ніс у руках пакети із рибою. ОСОБА_4 був попереджений ними, що розмова фіксується на бодікамеру. У пакетах було багато риби, понад 100, зокрема щука, карась, лящ, плітка;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що як працівник поліції був залучений до операції «нерест» на річці Хомора біля с Гриців Шепетівського району Хмельницької області. Разом з ним на чергуванні був працівник поліції ОСОБА_10 . Під час чергування у квітні 2025 року близько 7 години, у річці побачив чоловіка у човні, який ловив рибу за допомогою сітки. Цього чоловіка вони наздогнали в лісі. Він ніс у руках пакети із рибою, яка в подальшому була оглянута;

- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що в квітні 2025 року був запрошений як понятий під час огляду. В лісі працівники поліції оглядали пакети з рибою та сітками. Сітки розтягували і з них витягували рибу, яку розкладали та рахували, заміряли сітку. Пам`ятає, що там була різна риба: щука, карась, окунь, плітка, всього більше 100 штук;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_12 ;

- даними протоколу огляду місця події з фото-таблицями до нього від 18.04.2025, згідно якого зафіксоване місце виявлення обвинуваченого з рибою територія лісового масиву в межах селища Гриців Шепетівського району. В обвинуваченого виявлено та вилучено три риболовних сітки по 60 м кожна, рибу в загальній кількості 116 штук, з яких карась 78 шт., лящ 22 шт., плітка 12 шт., щука 2 шт., окунь 2 шт;

- даними довідки БО «Ліщанський будинок милосердя» від 18.04.2025 № 13, згідно якої директор благодійної організації отримав на реалізацію від працівників Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області рибу в загальній кількості 116 штук, з яких карась 78 шт., лящ 22 шт., плітка 12 шт., щука 2 шт., окунь 2 шт.;

- даними наказу начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області від 25.03.2025 № 19 з додатком № 1 до нього, з якого слідує, що затверджено межі нерестовищ на період нересту водних біоресурсів 2025 року на всю акваторію рибогосподарських водних об`єктів Хмельницької області, в тому числі на р. Хомора в межах с. Гриців Шепетівського району;

- даними розрахунку шкоди Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 25.04.2025, відповідно до якого сума завданої шкоди становить 191 624 гри;

- даними листа Інституту рибного господарства від 23.04.2025, відповідно до якого шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12025244060000252, є істотною;

- даними протоколу здійснення показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 25.04.2025, згідно якого встановлено наявність чотирьох відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 18.04.2025, які скопійовано на DVD-R диск;

- даними протоколу огляду речового доказу з фото-таблицями до нього від 25.04.2025 та дослідженого у судовому засіданні диску з відеозаписом, відповідно до яких на відеозаписах видно, що 18.04.2025 близько 07 год 40 хв в лісовому масиві зафіксовано ОСОБА_4 з пакетами синього кольору, за яким прямують працівники поліції. Працівники поліції називають себе та демонструють посвідчення, а також повідомляють про проведення відеофіксації. Після чого, ОСОБА_4 називає свої анкетні дані та повідомляє, що у пакетах риба;

- даними доручення начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 17.04.2025, відповідно до якого 18.04.2025 в період часу з 04:00 год до 09:00 доручено провести профілактичне відпрацювання по боротьбі з браконьєрством та іншими порушеннями правил рибальства поблизу водойм Грицівської, Ленковецької та Судилківської територіальних громад Шепетівського району, при цьому задіяти наступних працівників поліції, зокрема начальника СВГ ОСОБА_9 , ПОГ СВГ ОСОБА_6 ;

- даними висновку експерта № 323/25-22 від 20.05.2025, згідно якого шкода, заподіяна рибному господарству в результаті незаконного вилову риби у кількості 116 шт., а саме: карась - 78 штук, лящ - 22 штуки, плітка - 12 штук, окунь - 2 штуки, щука - 2 штуки на річці, яка розташована неподалік смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області, є істотною за критеріями «добування великої кількості риби» та «вилов риби в період нересту». Сума збитків завдана внаслідок незаконного вилову риби у кількості 116 шт., а саме: карась - 78 штук, лящ 22 штуки, плітка 12 штук, окунь - 2 штуки, щука - 2 штуки на річці, яка розташована неподалік с Гриців Шепетівського району Хмельницької області становить 191 624,00 грн.

Враховуючи те, що судова інженерно-екологічна експертиза проводилася кваліфікованим фахівцем в цій галузі, предметом її дослідження були усі наявні матеріали, то підстав для сумнівів у достовірності даних висновків суд не вбачає.

Такі висновки експерта узгоджуються із встановленими обставинами кримінального провадження та з матеріалами справи.

Таким чином, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

За змістом кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд відхиляє показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що рибу він не ловив, а знайшов, оскільки вони суперечать сукупності досліджених судом доказів, зокрема показанням свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , які були очевидцями подій та особисто бачили вилов ОСОБА_4 риби за допомогою сіток, впізнали його по шапці чорного кольору з червоною смужкою; показанням свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були понятими під час огляду виловленої риби; протоколом огляду речового доказу, відповідно до якого ОСОБА_4 ніс у руках пакети з рибою та сітками.

Показання допитаних у судовому засіданні свідків захисту ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не спростовують винуватість ОСОБА_4 у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, а лише підтверджують те, що 18.04.2025 ОСОБА_4 перебував у лісовому масиві, де і був виявлений працівниками поліції з незаконним виловом риби. Точний час перебування ОСОБА_4 в лісі, свідками не підтверджено.

Щодо доводів сторони захисту, що під час огляду вилученої риби не був залучений спеціаліст-еколог, то суд зазначає, що дані щодо виду та кількості риби можливо достовірно встановити без спеціальних знань, коли достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань.

При оцінці доводів захисту щодо недопустимості тих чи інших доказів, суд виходить з практики Верховного Суду та позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 (провадження 13-3 кс 22), у якій зазначено таке:

"Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження визначає захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання".

Отже, керуючись наведеними правовими нормами, принципами, підходами та висновками, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені стороною захисту, суд дійшов таких висновків.

У матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б давали підстави вважати, що при проведенні огляду місця події та речового доказу були вчинені діяння, якими були б порушені права чи свободи ОСОБА_4 , або що працівники поліції у будь-якій формі примушували би його до визнання своєї винуватості.

З дослідженого судом відеозапису видно, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», будь-яких заборонених методів до ОСОБА_4 не застосовували, будь-якого психологічного тиску не чинили, допит не проводили, особу не затримували.

В провадженні не встановлено жодного належного, переконливого та об`єктивного доказу щодо застосування щодо обвинуваченого заборонених законодавством методів розслідування.

Жодні відомості, які були повідомлені обвинуваченим поліцейським, не були використані під час судового розгляду і не бралися до уваги судом при оцінці обставин справи.

За таких обставин суд дійшов до переконання, що докази вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , які покладені судом в основу обвинувального вироку, були отримані з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та підстави для визнання недопустимими протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів що мають функціях фото-кіноз`йомки, відеозапису від 25.04.2025 року і відеозапису з бодікамери поліцейських, відсутні.

5. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до досудової доповіді про обвинуваченого від 30.07.2025, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні.

Обставин, які пом`якшують покарання не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

6. Мотиви призначення покарання.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, один епізод вилову декількох видів риби, особу винного, умови життя, його соціальне та майнове становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, соціально психологічні риси, його ставлення до скоєного, відсутність щирого каяття, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, досудову доповідь.

ОСОБА_4 раніше не судимий, має вищу освіту за спеціальністю «Водні біоресурси та аквакультура», за місцем проживання характеризується позитивно, працює викладачем у Грицівському ВПУ № 38, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, шкоду не відшкодував.

З огляду на характер та конкретні обставини вчиненого, поведінку обвинуваченого до, під час та після вчинення кримінального правопорушення, істотність шкоди, заподіяної довкіллю, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 249 КК України.

Таке покарання буде справедливим, адекватним, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так й іншими особами, в достатній мірі відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкості негативних наслідків, що настали внаслідок його протиправних дій.

7. Розгляд цивільного позову.

У справі заявлений цивільний позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в інтересах держави до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю кримінальним правопорушенням у сумі 191 624 грн.

Вирішуючи цивільний позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із положеннями ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Необхідність звернення Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, яка надала їй повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно розрахунків, проведених відповідно до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», загальна сума шкоди, завдана рибному господарству держави, внаслідок незаконного добування (вилову) водних біоресурсів, склала 191 624,00 гривень. Наданий стороною обвинувачення розрахунок спростований не був.

Оскільки саме незаконними діями, кваліфікованими за ч. 1 ст. 249 КК України, вчиненими ОСОБА_4 , вина якого повністю доведена в межах кримінального провадження, спричинена істотна шкода рибному господарству держави, суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову та стягнення з винного на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області матеріальної шкоди, завданої внаслідок спричинення кримінального правопорушення, в сумі 191 624 грн, яка відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України підлягає стягненню та зарахуванню до місцевого бюджету органу місцевого самоврядування, на території якого вчинено кримінальне правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого згідно зі ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на речовий доказ ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в інтересах держави до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області шкоду, заподіяну довкіллю кримінальним правопорушенням у розмірі 191 624 (сто дев`яносто одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн, зарахувавши кошти за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Грицiвська стг/24062100, номер рахунку UA908999980333189331000022725, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Речовий доказ, який зберігається в камері зберігання Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області: 3 риболовних сітки знищити, скасувавши арешт, накладений на речовий доказ ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.04.2025.

Доля речових доказів риби в кількості 116 шт. вирішена під час досудового розслідування шляхом реалізації продукції, що піддається швидкому псуванню.

Речовий доказ, який зберігається в матеріалах кримінального провадження: DVD-R диск з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судової експертизи у сумі 6785,28 грн у дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_16