Ухвала суду № 134951803, 16.03.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7790/25

Провадження № 1-кп/466/409/26

У Х В А Л А

16 березня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №42025140000000015 від 16.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

встановив:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення №42025140000000015 від 16.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Захисником ОСОБА_4 15.01.2026 подано клопотання про зупинення даного кримінального провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 з 06.12.2025 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується довідкою №1137/1 від 18.02.2026, виданою заступником командира Військової частини НОМЕР_1 ЗСУ.

Крім того, 16.02.2026 захисник ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та повернення розміру застави заставодавцю, а в свою чергу частину застави в розмірі 42240,00 грн. перерахувати на спеціальний рахунок призначений на підтримку Збройних Сил України.

Заслухавши думку захисника, прокурора, який підтримав клопотання захисника про зупинення провадження, з`ясувавши обставини у справі, суд дійшов до наступного висновку.

У зв`язку з оголошенням в Україні воєнного стану через збройну агресію Росії, Указом Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 оголошено загальну мобілізацію.

Обвинувачений ОСОБА_5 з 06.12.2025 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою №1137/1 від 18.02.2026, виданою заступником командира Військової частини НОМЕР_1 ЗСУ.

Відповідно до ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 дійсно був призваний для проходження військової служби під час мобілізації, на період воєнного стану в Україні.

Ця обставина є підставою для зупинення судового провадження.

Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та повернення розміру застави, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання захисника, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.05.2025 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з правом внесення застави в сумі 181680,00 грн.

Також ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.05.2025 року встановлені обставини, наявність яких може свідчити про ризики, передбачені п.п. 1,2, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи актуальність встановлених ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.05.2025 року ризиків на теперішній час, суд приходить до висновку що вони не змінились та продовжують існувати, адже обвинувачений і тепер має можливість вчинити дії, передбачені п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про неможливість зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, яке є найбільш м`яким запобіжним заходом, суд виходить з того, чи обґрунтовується таке зменшення потребами судового розгляду та чи буде такий захід ефективним стримуючим фактором для запобігання переховування від суду або впливу на свідків.

Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, який наголошує, що запобіжний захід має задовольняти вимогу пропорційності, бути необхідним для забезпечення присутності особи в суді, але з урахуванням того чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї мети.

На цій стадії судового провадження щодо обвинуваченого діють обов`язки, визначені ст. 42 КПК України.

Суд констатує, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді встановленого розміру застави в розмірі 181680,00 грн є достатньо дієвим і в цілому забезпечує виконання обов`язків, покладених на нього законом.

При цьому, суд приймає до уваги обставини, які зазначені у клопотанні захисника, а саме те, що під час строку дії запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_5 покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України беззаперечно та своєчасно виконував в повній мірі, ніяких порушень стороною обвинувачення не зафіксовано та не доведено. Обвинувачений демонстрував належну процесуальну поведінку, із моменту обрання запобіжного заходу пройшов проміжок часу, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вказані обставини, дійсно частково мають місце, але самі по собі не є підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Більше того, на даний час судовий розгляд справи зупинено, дослідження письмових матеріалів справи не розпочато, свідки ще не допитані та є реальна можливість впливу на них, а також ухилення від прибуття до суду в майбутньому.

За загальним правилами підставою для зміни запобіжного заходу може бути, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків, тощо.

За змістом клопотання захисника підставою для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання є належне виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків протягом усього строку судового розгляду та міцність соціальних зв`язків.

Однак, зазначені обставини не є для суду новими, існували на момент винесення ухвали слідчим суддею і були ним враховані при визначенні первісного запобіжного заходу та суми застави, яка була сплачена заставодавцем.

Будь-яких доказів суттєвої зміни майнового або сімейного стану обвинуваченого, які б виправдовували необхідність зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, матеріали справи не містять. Обвинувачений має вищу освіту, на даний час перебуває на військовій службі, що свідчить про незмінність його фінансового стану, та співмірність існуючої суми застави із змістом кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Той факт, що під час розгляду справи обвинувачений демонструє бездоганну процесуальну поведінку, свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається також з урахуванням розміру заподіяної шкоди.

Отже наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.

З урахуванням існуючих ризиків, тяжкості та характеру кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується, даних про його особу та майновий стан, визначений запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 181680,00грн. є справедливим та достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не є при цьому завідомо непомірним для нього або іншого заставодавця. Таким чином, в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Щодо клопотання про повернення застави заставодавцю, суд вважає, що таке також задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Оскільки дія запобіжного заходу у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не припинена, то і в клопотанні про повернення застави також слід відмовити.

Керуючись ст. ст. ст.ст.177, 178, 182, 331, 335, 372 КПК України, суд

постановив:

Зупинити кримінальне провадження №42025140000000015 від 16.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України до звільнення ОСОБА_5 з військової служби або до закінчення в Україні воєнного стану.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_5 та повернення застави у кримінальному провадженні №42025140000000015 від 16.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1