Рішення № 13495026, 10.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.11                                                                                           Справа№ 20/151 (10)

За позовом: Приватного підприємства «Захід-Агроінвест», м.Тернопіль Тернопільської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганна», м.Жовква

про стягнення 55 699,21 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Іваночко В.

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з»явився

Суть позову: Розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганна»про стягнення 55 699,21 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2011 р. не з”явився, в попередніх судових засіданнях та поданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги частково заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Захід-Агроінвест» (позивач) звернулося (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганна»(відповідач) про стягнення 55 699,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 13.01.2010 року між ПП «Захід-Агроінвест»до ТзОВ «Ганна»укладено договір купівлі-продажу № 13-01/1625 (надалі – договір), відповідно до умов якого позивачем на адресу відповідача поставлено продукцію на суму 42100,00 грн., що підтверджується накладною від 14.01.2010 р. № РН-0000002 та довіреністю від 14.01.2010 р. № 15, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Сума основного боргу відповідача становить 38 100,00 грн.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню, відповідно до п.6.4. договору в розмірі 5 311,75 грн., штраф, відповідно до п.6.5 договору в розмірі 8420,00 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні в розмірі 2994, 30 грн. та 3% річних в розмірі 873,16 грн. та судові витрати.

В представленому відзиві та усних поясненнях в судових засіданнях представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій заперечив, покликаючись на відсутність факту відмови від виконання зобов‘язань, що підтверджується частковим погашенням боргу на суму 4 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи із мотивів, що відповідно до ст.526 ЦК України, ст 193 Господарського кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, згідно умов договору позивач поставив на адресу відповідача продукцію на суму 42100, 00 грн., зокрема як вбачається з долучених до матеріалів справи накладної № РН-0000002 та довіреності № 15, відповідачем 14.01.2010 р. отримано товар (борошно вищого сорту та борошно першого сорту) на суму 42100,00 грн.

          Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що покупець (відповідач) здійснює оплату протягом 20 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Відповідач свої зобов‘язання по договору належним чином не виконав, здійснивши протягом квітня-грудня 2010 р. лише часткові проплати за отриману продукцію в розмірі 4 000, 00 грн. Заборгованість відповідача становить 38 100,00 грн.

Представник відповідача в судові засідання з»явився, позовні вимоги в частині основного боргу визнав, доказів погашення основного боргу суду не подав, тому до стягнення підлягає сума заборгованості в розмірі 38 100,00 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 2 994,30 грн. та 3 % річних в розмірі в розмірі 873,16 грн., суд вважає, що розраховані вони, відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені в розмірі 5 311,75 грн. та штрафу в розмірі 8420,00 грн.) суд зауважує наступне.

Відповідно до п.6.4 договору, за відмову від розрахунку за товар покупець сплачує пеню в розмірі 0, 05 % від суми відмови за кожний день прострочення. Строк позовної давності для нарахування пені не застосовується.

Згідно п.6.5. договору, за односторонню відмову від виконання своїх зобов‘язань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 20% від ціни товару зазначеної в п.4.2. договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Заперечуюючи позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу, відповідач покликається на те, що п.6.4 та п.6.5. договору не можуть бути застосовані, так як відмови від виконання зобов‘язання ним не вчинялося, оскільки відповідачем протягом квітня-грудня 2010 року були здійснені часткові проплати заборгованості.

Однак суд не може погодитись із запереченнями відповідача, виходячи з того, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов‘зання є припинення зобов‘язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно з п. 6.1. договору, у випадку порушення своїх зобов‘язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов‘язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи із вказаних приписів законодавства підставою для стягнення пені є несвоєчасне виконання боржником обов‘язків щодо оплати отриманого товару.

Доказів повного погашення боргу відповідачем не подано.

Щодо стягнення пені в розмірі 5 311,75 грн. суд вважає, що розрахована вона відповідно до умов договору, з врахування вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу у розмірі 8 420, 00 грн. у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов‘язання, зокрема у разі прострочення виконання. Таким чином законодавцем встановлено, що штраф сплачується у разі невиконання іншого, крім грошового, зобов‘язання, оскільки підставою застосування пені є лише прострочення виконання грошового зобов‘язання. Крім цього, позивачем не представлено доказів односторонньої відмови відповідача від виконання зобов‘язання щодо оплати за придбаний товар.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 610, 611, 625, 692 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

          1. Позов задоволити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганна»(80300, Львівська область, Жовківський район, м.Жовква, вул.Є. Козака, 8, код ЄДРПОУ 30995213) на користь Приватного підприємства «Захід-Агроінвест»(46000, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Лук»яновича, 3А, код ЄДРПОУ 32865702) суму у розмірі 46997, 03 грн. з них:

-          38 100,00 грн. основного боргу;

-          5 311,75 грн. пені;

-          2052,42 грн. інфляційних;

-          873,16 грн. 3% річних;

- 463, 37 грн. державного мита;

- 196,33 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя