Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №639/9393/25
Провадження №2/639/618/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді Труханович В.В.,
за участю секретаря - Бірюк А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу № 639/9372/25 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
ВСТАНОВИВ:
11 грудня 2025 року до суду надійшла позовна заява від представника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій просив суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором №4341193 від 29.01.2024 у розмірі 20 000,00 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір №4341193 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_2 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сторони погодили, що сума кредиту складає 2 000, 00 грн, строк кредиту - 360 днів з 29.01.2024 по 23.01.2025, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у сумі 2 000, 00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 .
23.09.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до відповідача. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача шляхом направлення відповідного текстового повідомлення.
Загальна сума заборгованості відповідача за договором № 4341193 від 29.01.2024 року склала 20 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - тіло кредиту; 11 950,00 грн - заборгованість за процентами, нараховані проценти за 121 день у розмірі 6 050,00 грн.
Оскільки за умовами договору № 4341193 строк кредиту становить 360 днів, з 29.01.2024 по 23.01.2025, станом на дату укладення договору факторингу від 23.09.2024 строк дії договору не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові Операції» у період з 24.09.2024 по 23.01.2025 (121 календарний день) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у розмірі 2,5% в день, у розмірі 6 050,00 грн.
Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, після укладення договору факторингу та переходу права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора. Отже, відповідач має перед позивачем заборгованість за договором а договором № 4341193 від 29.01.2024 року склала 20 000,00 грн.
УхвалоюНовобаварського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Призначено судове засідання. Витребувано докази.
29.02.2026 від відповідача надійшла заява про часткове визнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту від 29.01.2024 № 4341193. Щодо нарахованих відсотків за кредитом заперечував, оскільки він є військовослужбовцем, а тже звільнений від нарахування відсотків за користування кредитом.
Представник позивача, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставити викладені у рішенні вище. Відповідач в судове засідання не з?явився, надав заяву про часткове визнання позовних вимог та просив розглянути справу без його участі. За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності нез?явившогося представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 29.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4164167 (далі - Договір). Відповідно до п.1.1. Договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства. Також, відповідно до п. 1.2. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 000,00 гривень. За взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.3. Договору). Відповідно до п. 1.4. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується на таких умовах.
Згідно з п.п. 1.4.-1.5. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 99 923,40% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 14 297,67 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 20 000,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 18 506,00 грн. (а.с. 117-137).
Окрім того, 29.01.2024 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту де він підтвердив: отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором; отримання інформації про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, про встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), про право на звернення до Національного банку України у разі недотримання таких вимог кредитодавцем та/або колекторською компанією, а також про право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі врегулювання простроченої заборгованості; отримання повідомлення про передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких передані кредитодавцю (а.с. 140-144). Сторони також погодили Таблицю обчислення загальної вартості для клієнта (споживчого) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4341193 від 29.01.2024). ОСОБА_1 підписав «Іінформаційне повідомлення», що є Додатоком № 2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4341193, де, зокрема, надав згоду на передачу особам, зазначеним в цьому інформаційному повідомленні, інформації про укладення мною договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит або відповідно до законодавства України. Відповідно до положень п. 9.7. Договору порядок укладення Договору та створення і накладання електронних підписів сторін.
Згідно до умов Договору підписав Договір №4341193 29.01.2024 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «70313». Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою в розумінніЗакону України«Про банкиі банківськудіяльність» тому не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без його відкриття.
Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимогпункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Згідно з п.п.2.1, 2.2 Договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору.
Номер банківської картки вказаний відповідачкою у кредитному договорі №4341193, відповідно до п.10 Договору, є № НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що відповідачу 29.01.2024 о 16:51:27 на картку № НОМЕР_3 були надані кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», призначення платежу: зарахування на картку (а.с.98).
Окрім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.12.2025 з АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь, що по особовому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 29.01.2024 були нараховані кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн. (а.с. 162). Таким чином, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК Українипідписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст.638ЦКУкраїни договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Так, за змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом п.п. 10,11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно доч.1ст.13 Закону України«Про споживчекредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Згідно з п. 5 ч. 1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію`електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 3-6,8ст.11ЗаконуУкраїни«Проелектроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 90 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що електронний підписодноразовим ідентифікатором-дані велектронній форміу виглядіалфавітно-цифровоїпослідовності,що додаютьсядо іншихелектронних данихособою,яка прийнялапропозицію (оферту)укласти електроннийдоговір,та надсилаютьсяіншій стороніцього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердженнядостовірності походженнята цілісностіелектронного документаможе використовуватисяелектронна печатка. Накладаннямелектронного підписута/абоелектронної печаткизавершується створенняелектронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Таким підписом за договором кредитний договір № 4341193 був одноразовий ідентифікатор «70313».
Суд доходить висновку, що між сторонами був укладено кредитний договір № 4341193, а ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА`свої зобов`язання перед відповідачем виконало. Відповідачем також не заперечувався факт отримання кредитних коштів.
Вподальшому 23.09.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 23/09/2024, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до боржників у Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 2 та є невід`ємною частиною договору, про що також був складений акт прийому-передачі реєстру боржників, згідно Додатку № 2 (п.п. 1.1.1.2. Договору) (а.с. 44-52).
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників від 23 вересня 2024 року за Договором факторингу № 23/09/24 від 23 вересня 2024 року, від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшов реєстр боржників та право вимоги заборгованості від боржників.
Згідно з витягом з Реєстру боржників від 23 вересня 2024 року, Додаток №1 до Договору факторингу №23/09/24 від 23 вересня 2024 року, право вимоги за договором № № 4341193 про надання споживчого кредиту від 29.01.2024 перейшло до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 20 000,00 грн.
Відповідно до ст.1054 ЦКУкраїни за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
У ст.1049 ЦКУкраїни передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст.1048 ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.512 ЦКУкраїни кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст.1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідностатті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.
Кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, а також договір факторингу, укладений між первісним кредитором та позивачем у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на їх користь заборгованість у загальному розмірі 20 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - тіло кредиту; 11 950,00 грн - заборгованість за процентами, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ«УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 121 день у розмірі 6 050,00 грн.
Заборгованість станом на дату відступлення права вимоги 23.09.2024, складала 14 950,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 2 000,00 грн, заборгованість по процентам в сумі 11 950,00 грн, які нараховувались в розмірі ставок 0,2% та 2% на день, передбачених умовами п.п.1.4.1, 1.4.2 договору та заборгованість по нарахованим штрафам - 1000,00 грн
Також, надано розрахунок суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ«УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 121 день у розмірі 6 050,00 грн.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача за договором 4341193 від 29.01.2024 складає 20 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - тіло кредиту; 11 950,00 грн - заборгованість за процентами, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ«УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 121 день у розмірі 6 050,00 грн.
Однак, відповідач ОСОБА_1 надав заяву у якій заперечував щодо нарахування відсотків за користування кредитом, оскількиа отже звільнений від нарахування відсотків за користування кредитом. Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Як вже було встановлено судом 29.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4164167. Строк дії кредиту з 29.01.2024 по 23.01.2025.
Заборгованість станом на дату відступлення права вимоги 23.09.2024, за процентами складала 11 950,00 грн.
В свою чергу заборгованість за процентами нарахованими ТОВ«УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 121 день, за період з 23.09.2024 по 23.01.2025 склала 6 050,00 грн.
Згідно довідки військової частини від 06.02.2026 № 256, ОСОБА_1 проходить військовій службу під час проведення загальнної мобілізації у військовій частині з 31 липня 2025 року та по теперішній час.
Отже, ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця з 31.07.2025, однак відсотки за кредитним договором 4341193 від 29.01.2024 нараховані до набуття статусу ОСОБА_1 військовослужбовця.
Відтак відповідач не звільнений від сплати відсотків у розмірі 11 950,00 грн - заборгованість за процентами, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ«УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 121 день у розмірі 6 050,00 грн.
Отже, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоромпідлягають задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 заборгшованості за кредитним договором у розмірі 20 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - тіло кредиту; 11 950,00 грн - заборгованість за процентами, нараховані проценти за 121 день у розмірі 6 050,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат в суді.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. було укладено Договір про надання правової допомоги №01/08/2024-А, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надати клієнту юридичну допомогу.
Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт до договору, вартість послуг становила 10 000,00 грн. (а.с. 114).
Згідно заявки №4319009 на виконання доручення до договору варртість послуг склала 10 000,00 грн. (а.с. 110-111).
Нормою ч. 6 ст. 137 ЦПК України регламентовано, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У матеріалах справи відповідне клопотання відповідача відсутнє.
Разом з цим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу, а також характер спірних правовідносин, складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками) та обсяг виконаної адвокатом роботи (адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також заперечення відповідачки щодо розміру судових витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Окрім того, на підтвердження понесених витрат у справі до суду надано платіжну інструкцію у розмірі 2422, 40 грн за подання позовної заяви, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд-
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, ст. 42 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором №4341193 від 29.01.2024 у загальному розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3 000, 00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. «Н», «П» код ЄДРПОУ 40966896);
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18.03.2026
Суддя В.В. Труханович
Судове рішення № 134949881, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 18.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/9393/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: