Ухвала суду № 134948799, 18.03.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/695/24

пров. 1-кп/393/40/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024121040000408 від 24.07.2024р., за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Новгородківському районному суді Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження.

18.03.2026р. до суду надійшло клопотання прокурора, в якому він просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів. Прокурор обґрунтовує клопотання наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема - обвинувачений може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто ризики, які були на момент застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, не зменшилися. Прокурор вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, до останнього неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, так як інший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вказане клопотання.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував щодо зазначеного клопотання прокурора, так як відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України. Просив тимчасово залишити його в слідчому ізоляторі, так як він відбуває покарання за вироком суду.

Захисник у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, так як відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України. Просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявна заява, в якій потерпілий просить суд розглянути справу без його участі.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, встановив наступне.

Згідно з ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово продовжувався строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Зокрема, останній раз ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21.01.2026р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21.03.2026р. включно, без визначення розміру застави.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.1,2 ст.177 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України. Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.ч.1,3 ст.183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).

Підставою для обрання та продовження обвинуваченому зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків і вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_4 , суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд, розглядаючи вказане клопотання прокурора, враховує практику Європейського суду з прав людини, обставини кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину (ч.2 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років), та особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, не працюючий, осіб на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків. Суд також враховує, що обвинувачений є військовослужбовцем Збройних Сил України.

На думку суду, ризики, які зазначені у клопотанні прокурора, а саме - те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати і є реальними, так як обвинувачений має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суворістю можливого покарання, оскільки ч.2 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

У справі ''Москаленко проти України'' від 20.05.2010 року Європейський суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Ризик впливу обвинуваченого на свідків також не втратив своєї актуальності та залишається реальним через передбачену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст.352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а тому за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним. Наразі усі свідки по кримінальному провадженні судом не допитані.

Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення також є реальним, так як ОСОБА_4 раніше судимий та на шлях виправлення ставати не бажає.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що вказане клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в тому числі і цілодобовий домашній арешт, не може бути застосований до обвинуваченого, так як він не забезпечить уникнення наведених ризиків та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого з огляду на особу останнього та обставини кримінального провадження.

Суд також зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів обвинуваченого про те, що він утримується в ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' на підставі вироку суду по іншому кримінальному провадженню, яким призначено йому покарання у виді позбавлення волі та який набрав законної сили.

Відповідно до ч.3 ст.115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

Оскільки, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, то в силу положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України підстави для визначення розміру застави відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.177-178, 182, 183, 196, 197, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16.05.2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1