Постанова № 134947865, 17.03.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1885/25

Провадження № 3/935/54/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши в залі суду м. Коростишів Житомирської області адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (у режимі ВКЗ) та захисника Потопальського М. В. (у режимі ВКЗ),

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 05.08.2025 від Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403005 від 26.07.2025, ОСОБА_1 26.07.2025 о 09:45 годині в м. Коростишів по вулиці Різдвяна, 8 керував транспортним засобом Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що 26.07.2025 керував транспортним засобом, працівники поліції догнали його автомобіль ззаду, повідомили, що він не пристебнутий ременем безпеки, здійснили оформлення постанови про накладення адміністративного стягнення за це правопорушення, повідомили, що він має запах алкоголю з порожнини рота, запропонували пройти огляд за допомогою приладу Драгер, на що останній відмовився, оскільки він не вживає алкогольні напої за станом здоров`я. ОСОБА_1 додав, що не знав про те, що стосовно нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні особа, яка склала протокол ОСОБА_2 пояснив, що здійснював оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння. На запитання захисника ОСОБА_3 чому не роз`яснили ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 КУ та 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_2 пояснив, що права останньому було роз`яснено перед складання постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР, після цього у нього запитав чи потрібно йому двічі їх повторювати, ОСОБА_1 сказав, що права зрозумілі, від підпису всіх документів ОСОБА_1 відмовився.

У судовому засіданні захисник Потопальський М. В. просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, оскільки працівниками поліції порушено вимоги статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та процедуру роз`яснення прав ОСОБА_1 , не роз`яснено наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, направлення на проходження медичного огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння виписане працівниками поліції о 09 годині 55 хвилин, тоді як пропозиція пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння зафіксована на відеозаписі о 09 годині 55 хвилин.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403005 від 26.07.2025, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, доданими фрагментами відеозаписів з місця події, наданих працівниками поліції, якими здійснювалось фіксування місця та обставин події.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, в суду було переглянуто відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції інспекторів, які причетні до складання протоколів про адміністративне правопорушення, а також відеозапис з відеореєстратора відповідної патрульної машини.

За правилами частин 2-5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі Інструкція №1452/735).

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з пунктами 2 Порядку № 1103 та п. 4 Розділу Х Інструкції № 1395, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції №1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Вказані ознаки алкогольного сп`яніння були названі працівниками поліції ОСОБА_1 на відеозаписі.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні переглянуто відеозапис з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції та встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухався попереду автомобіля патрульної поліції, був зупинений працівниками поліцїі за порушення ПДР.

Відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису наданого працівниками поліції, які фіксували обставини вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що останній відмовився.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього ПДР не містять.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і в пасивній формі.

Твердження сторони захисту стосовно невчасного і неналежного роз`яснення прав ОСОБА_1 мають формальний характер та жодним чином не спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, суд враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Тому, вина ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Згідно положень статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 26.07.2025 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40-1, 130, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 26.07.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001 , отримувач коштів ГУК у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37976485, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягувач: Відділ поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко