Рішення № 13494730, 12.01.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.Справа № 15/139 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТОВ науково-виробничої фірми "Атіс" м. Олександрія

до відповідача: ТОВ "Агрофірма Колос" с. Леніно, Маловисківського району

про стягнення 65713 грн. 52 коп.

Представники сторін:

від позивача Коваль Г.В. директор підприємства

від відповідача Бондаренко В.А. довіреність № 1 від 09.01.11р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 47948 грн. боргу, 2855 грн. 01 коп. пені, 1970 грн. 23 коп. індексу інфляції, 6466 грн. 60 коп. 36 % річних, 6473 грн. 68 коп. відсотків за користування товарним кредитом. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача позовні вимоги фактично визнав, надав відзив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд зясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір купівлі-продажу від 12.05.10р. За умовами договору продавець (позивач) зобов'язується здійснити постачання товару (насіння, засобів захисту рослин, добрив), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах попередньої оплати. Загальна кількість товару, асортимент, ціна, строки поставки визначаються у доповненнях до договору. Товар поставляється партіями. Покупець зобов'язується оплатити прийнятий товар в строки встановлені в доповненнях до договору. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками.

В доповненні № 1 до договору сторони визначили назву товару соя, його кількість 13170 кг., загальну вартість 57948 грн. Покупець оплачує товар в такому порядку: до 18.05.10р. - 11589 грн. 60 коп., до 18.07.10р. - 18543 грн. 36 коп., до 18.08.10р. - 27815 грн. 04 коп. Доповнення підписано представниками сторін та посвідчено печатками підприємств.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобовязується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору по накладним від 21 і 31 травня 2010 року, на підставі довіреності від 14.05.10р. відповідач отримав від позивача 13170 кг. сої на суму 57948 грн.

В порушення п. 2.1 доповнення до договору відповідач своєчасно не оплатив вартість отриманого товару. По платіжному дорученню № 70 від 18.10.10р. ним сплачено лише 10000 грн.

Залишок боргу відповідача перед позивачем становить 47948 грн. (57948 грн. - 10000 грн. = 47948 грн.), доказів сплати якого сторони, в тому числі і відповідач, суду не надали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат за серпень, вересень, жовтень 2010 року нарахована на борг в сумі 47948 грн. становить 1970 грн. 23 коп.

В пункті 11.5 договору сторони визначили 36 % річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання.

Сума річних нарахована на поступово зростаючий борг становить 6466 грн. 60 коп.

Статті 546, 547, 549 ЦК України регулюють правові аспекти стягнення пені. Аналогічні положення визначені в ст. 230 232 ГК України.

Можливість стягнення пені передбачена в пункті 11.2 договору.

Сума пені з врахуванням зміни облікової ставки НБУ становить 2855 грн. 01 коп.

Пунктом 6.2 договору визначено: продавець має право, а покупець погоджується з тим, що у разі порушення покупцем строків оплати вказаних у доповненнях до договору, продавець додатково нараховує відсотки за прострочення платежу, без додаткового погодження з покупцем, за період з моменту передачі товару до моменту виконання грошового зобов'язання у розмірі 0,1 % в день від вартості переданого, але не оплаченого товару.

Доказів визнання цього пункту договору недійсним сторони суду не подали, сума заборгованості відповідача становить 6473 грн. 68 коп.

Відповідач не надав власний розрахунок інфляційних втрат, 36 % річних, пені та відсотків за користування товарним кредитом.

Позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Клопотання відповідача викладене у відзиві на позов про зменшення нарахованої пені з 2855 грн. 01 коп. до 285 грн. 50 коп. та відсотків за користування товарним кредитом з 6473 грн. 68 коп. до 647 грн. 37 коп. задоволенню не підлягає через наступне.

Пункт 3 ст. 83 ГПК України надає право господарському суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відсотки за користування товарним кредитом нараховані позивачем в сумі 6473 грн. 68 коп. не є ні пенею, ні штрафом, тому зменшенню вони не підлягають.

Пеня нарахована позивачем становить 2855 грн. 01 коп. і складає 6 % від суми основного боргу 47948 грн., тому не можливо вважати її завищеною чи не співрозмірною з боргом.

За ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входять витрати на оплату послуг адвоката.

Між позивачем і адвокатом ОСОБА_1 укладений договір № 12 від 25.10.10р. про надання юридичних послуг та веденні справи в господарському суді. По платіжному дорученню № 901 від 09.11.10р. позивач сплатив ОСОБА_1 4800 грн. По акту приймання-передачі виконаних робіт від 16.11.10р. вартість виконаних робіт визначена в 4800 грн. ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 345 виданого 19.10.09р. Черкаською обласною КДКА.

За таких обставин понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката ОСОБА_1 підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230 232 ГК України, ст. ст. 526, 546, 547, 549, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ “Агрофірма Колос” с. Леніно вул. Центральна 21, Маловисківського району, код ЄДРПОУ 30800125 р/р 2600092033 у ВАТ КОД “Райффайзен банк “Аваль” МФО 380805 на користь ТОВ науково-виробнича фірма “Атіс” м. Олександрія вул. 6-го Грудня 141/5 кв. 76 код ЄДРПОУ 36145357 р/р 2600099225 у ВАТ КОД “Райффайзен банк “Аваль” м. Київ МФО 380805 47948 грн. боргу, 2855 грн. 01 коп. пені, 1970 грн. 23 коп. індексу інфляції, 6466 грн. 60 коп. 36 % річних, 6473 грн. 68 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 657 грн. 15 коп. сплаченого державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4800 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя К.М. Мохонько

повний текст рішення

складено 17.01.11р.