Ухвала суду № 134946611, 18.03.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/1885/26

Провадження № 2/210/1430/26

У Х В А Л А

іменем України

18 березня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., перевіривши позовну заяву адвоката Трофименко Марини Володимирівни, яка діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк», про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИЛА:

На адресу суду надійшов вищевказаний позов через підсистему електронний суд.

Перевіривши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 , яка діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк», про захист прав споживачів підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України.

За загальним правилом підсудності цивільних справ, позови пред`являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача фізичної особи або місцезнаходженням юридичної особи, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше непередбачено законом (ст. 27 ЦПК України).

Між тим, процесуальним законом передбачені випадки альтернативної підсудності, тобто за вибором позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом за правилами альтернативної підсудності в порядку ч. 5 ст. 28 ЦПК України, послався на віднесення спору до категорії справ про захист прав споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 р №1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Представник позивача ОСОБА_2 , вважаючи ОСОБА_1 споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України зобов`язана викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закон України «Про банки і банківську діяльність»).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Відповідно до змісту позовної заяви, 07.01.2026 року у позивача було викрадено телефон та здійснено ряд несанкціонованих операцій зі списання грошових коштів. Про факт зняття коштів Позивач дізнався лише після того, як отримав доступ до іншого засобу зв`язку та зміг перевірити стан свого банківського рахунку через систему дистанційного банківського обслуговування. Наголошує, що жодних операцій щодо переказу, зняття чи будь якого іншого розпорядження грошовими коштами у зазначений період він не здійснював. Крім того, нікому не передавав та не повідомляв конфіденційні дані, пов`язані з користуванням банківським рахунком, зокрема паролі доступу, одноразові коди підтвердження, PIN-коди, реквізити банківських карток або інші персональні дані, які могли б надати третім особам можливість отримати доступ до рахунку. Позивач невідкладно звернувся до служби підтримки АТ КБ «ПриватБанк» із повідомленням про втрату мобільного телефону та можливий несанкціонований доступ до банківського рахунку, а також з вимогою негайно заблокувати банківські картки, рахунки та доступ до систем дистанційного банківського обслуговування. Також звернувся до ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення. Позивач звертає увагу на обставини здійснення спірних транзакцій, які свідчать про їх очевидну нетиповість та відсутність волевиявлення Позивача на проведення відповідних операцій. Також характер здійснених операцій не відповідає звичайній фінансовій поведінці Позивача як клієнта банку. Раніше Позивач не здійснював подібних переказів грошових коштів на рахунки невідомих осіб, не проводив однотипних операцій у короткий проміжок часу та не здійснював активних фінансових операцій у нічний час. Під час здійснення правоохоронними органами досудового розслідування, Відповідач продовжує проводити нарахування відсотків за користування кредитних грошових коштів, дана ситуація ставить Позивача в скрутне матеріальне становище, тому останній був вимушений звернутися до Відповідача з відповідною заявою про припинення нарахування відсотків на термін тривання досудового розслідування. 18.02.2026 року Позивач отримав офіційну відповідь від АТ КБ «ПриватБанк», у якій йому відмовлено у задоволенні вимоги щодо припинення нарахування відсотків та повернення неправомірно списаних коштів. У відповіді Відповідача зазначено, що переказ коштів з рахунку Позивача було здійснено шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів «Приват24» та через банкомат із використанням правильного PIN-коду, що, на думку Відповідача, підтверджує законність операцій і виключає підстави для відшкодування. Попри своєчасне звернення до банку та правоохоронних органів, грошові кошти, які були списані з рахунку Позивача внаслідок дій невстановлених осіб, на момент звернення до суду Позивачу повернуті не були, що свідчить про не вирішення спірної ситуації у добровільному порядку та стало підставою для звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів Позивача.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, із зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Вважаю, що в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовній заяві не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке саме право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», обмежуючись виключно цитуванням ст. 1 указаного вище Закону.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити обґрунтування щодо приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та звільнення його від сплати судового збору, оскільки зі змісту позовних вимог слідує, що на дані правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» і, як наслідок, він має сплатити судовий збір та визначитися з підсудністю справи, так як підсудність справи за вибором позивача також не може бути застосована.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог не майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу не майнового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», станом на 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривні.

З 01 січня 2026 року судовий збір за подання до суду позовної заяви не майнового характеру фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331 грн. 20 коп.). Судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн.).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву відповідно до вимог статті 185 ЦПК України необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення наведених недоліків.

В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву адвоката Трофименко Марини Володимирівни, яка діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк», про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали, інакше заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Металург.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA298999980313111206000004646

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Металургійний районний суд міста Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа).

Суддя: О. В. Чайкіна