Рішення № 13494417, 17.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р. Справа № 17/226-10

За позовом Закритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго”

до Державного підприємства „Дослідне господарство Київської дослідної станції Інституту землеробства УААН”

про стягнення 82891,78грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Тимошенко О.В. (дов. № 1296 від 26.01.2010р.); Кисіль К.Д. (присутня);

від відповідача Лещенко Ю.В. (дов. від 17.12.2010р.); Костюченко Л.М. (присутня).

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство „А.Е.С. Київобленерго” (далі - позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства „Дослідне господарство Дослідного господарства Київської дослідної станції Інституту землеробства УААН” (далі - відповідач) про стягнення 82891,78грн. заборгованості, з яких: 74627,72грн. основного боргу та 8264,06грн. пені.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання електричної енергії № СГ04 від 26.04.2004р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2010р. порушено провадження у справі № 17/226-10, розгляд справи призначено на 17.12.2010р.

16.12.2010р. від відповідача до загального відділу господарського суду Київської області надійшов лист № 137 від 16.12.2010р. (вх. № 16334 від 16.12.2010р.), згідно якого останній визнав наявність у останнього перед позивачем заборгованості за договором у сумі 42406,85грн. та заперечив проти існування решти боргу, оскільки у 2006р. відповідача було відключено від споживання електроенергії.

В судових засіданнях 17.12.2010р. та 10.01.2011р. оголошено перерву до 10.01.2011р. та 17.01.2011р. відповідно.

У судовому засіданні 17.01.2011р. представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2004р. між Державним підприємством „Дослідне господарства Дослідного господарства Київської дослідної станції Інституту землеробства УААН” (Споживач) та Вишгородським РЕМ ВАТ „АЕС „Київобленерго” (Постачальник електричної енергії) було укладено договір про постачання електричної енергії № СГ04, за умовами якого постачальник електричної енергії зобовязався постачати електричну енергію споживачу, а абонент оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно п.п. 2.1., 2.1.2. договору постачальник електричної енергії зобовязується постачати споживачу електричну енергію, як різновид товару: в межах 200 кВт приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розрахунку 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (Додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.3., 2.2.4 договору споживач зобовязується: оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами „Додатку 2 „Порядок розрахунків” та Додатку 4 „Зняття показів засобів обліку електричної енергії”; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком 5 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5. договору).

Як вбачається з п. 3.2. погодженого сторонами у додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № СГ04 від 26.04.2004р. (а.с. 26) споживач поточну плату за електроенергію, що споживається в поточному періоді з урахуванням сплаченого авансового платежу у розрахунковому періоді, вносить у розмірі 100 % від заявленої величини до 15 числа поточного періоду.

Суд встановив, що договір про постачання електричної енергії № СГ04 від 26.04.2004р. є неодноразово продовженим, у звязку з відсутність заяв про припинення дії або перегляд умов договору та діє на момент розгляду справи.

На виконання п.п. 2.1., 2.1.2. договору позивач поставив відповідачу активну електроенергію, спожиту останнім на підставі різниці показників лічильника відповідача № 840243 за відповідний період на загальну суму 92627,72грн., що підтверджується актом перевірки показників електролічильників від 21.10.2010р. (а.с. 157) та рахунками за електроенергію. Як вбачається з пояснень представника позивача відповідач частково розрахувався за отриману від позивача електричну енергію, сплативши останньому 18000грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент судового розгляду справи склала 74627,72грн. Зазначені обставини також викладені в довідці Контрольно-ревізійного відділу в Вишгородському районі зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості здійснення операцій та розрахунків, що здійснювалися між Державним підприємством „Дослідне господарство Дослідного господарства Київської дослідної станції інституту землеробства Української академії аграрних наук” та ЗАТ „А.Е.С. Київообленерго” Вишгородської” районний підрозділ з 01.07.2008р. № 17-31/53 від 01.11.2010р. (а.с. 97-100).

Крім того, як вбачається з листа відповідача № 137 від 16.12.2010р. (а.с. 42-43) останній визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором про постачання електричної енергії № СГ04 від 26.04.2004р. у сумі 42406,85грн.

Предметом позову є вимога про стягнення 82891,78грн. заборгованості, з яких: 74627,72грн. основного боргу та 8264,06грн. пені.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд встановив, що позивачем на виконання п.п. 2.1., 2.1.2. договору поставив відповідачу активну електроенергію на суму 92627,72грн., відповідач, в порушення погодженого сторонами у п. 3.2. додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № СГ04 від 26.04.2004р. (а.с. 26), порядку розрахунків, свого обовязку щодо оплати спожитої активної електроенергії, не виконав належним чином, за отриману електроенергію розрахувався частково в сумі 18000грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент судового розгляду справи склала 74627,72грн. (92627,72грн. 18000грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача щодо нарахування позивачем заборгованості за електричну енергію, яка спожита іншими споживачами спростовуються нижченаведеним.

Як вбачається з довідки Контрольно-ревізійного відділу в Вишгородському районі зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості здійснення операцій та розрахунків, що здійснювалися між Державним підприємством „Дослідне господарство Дослідного господарства Київської дослідної станції інституту землеробства Української академії аграрних наук” та ЗАТ „А.Е.С. Київообленерго” Вишгородської” районний підрозділ з 01.07.2008р. № 17-31/53 від 01.11.2010р. (а.с. 97-100) між позивачем та 6 субспоживачами укладені окремі договори на постачання, розрахунки за якими здійснюється за показниками окремих лічильників.

Суд встановив, що розрахунок обсягу спожитої відповідачем електроенергії позивачем здійснювався на підставі показників лічильника № 840243 (закріпленого за Державним підприємством „Дослідне господарство Київської дослідної станції інституту землеробства УААН)” * 40 (коефіцієнту для розрахунку даного лічильника), що вбачається з актів контрольного огляду засобів обліку електричної енергії (а.с. 155-163), що підтверджується актами контрольного огляду засобів обліку електричної енергії (а.с. 155-158) та додатками до рахунків за електричну енергію (а.с. 167-236).

Водночас, як вбачається з актів контрольного огляду засобів обліку електричної енергії (а.с. 159-162), нарахування позивачем заборгованості за електричну енергію, яка спожита рештою субспоживачів здійснюється за показниками інших лічильників , зокрема: з Виробничо-експлуатаційним комунальним ремонтно-торгівельним сервісним підприємством „Господар” № 0236503, з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 - № НОМЕР_1, з Фізичною особою ОСОБА_2 - № НОМЕР_2, з Фізичною особою ОСОБА_3 - № НОМЕР_3. Крім того, у додатку до рахунку за електроенергію № 9278003133 за вересень 2010р. (а.с. 229) міститься інформація про зменшення позивачем нарахувань обсягу спожитої електроенергії за лічильником № 840243 на обсяг спожитої субспоживачами електроенергії.

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу заборгованості за спожиту останнім електроенергію, розраховану на підставі різниці показників лічильника № 840243 за певний період * 40 (коефіцієнт для розрахунку даного лічильника).

Крім того, суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що з 2009р. Державне підприємство „Дослідне господарство Київської дослідної станції інституту землеробства УААН” є припиненим у звязку з приєднанням його до Київської дослідної станції Національного наукового центру „Інститут землеробства Української академії аграрних наук”, оскільки відповідачем не подано доказів припинення вказаної юридичної особи (зокрема, доказів внесення до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису до реєстру про таке припинення у відповідності до ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).

У звязку з вищевикладеним та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 74627,72грн. боргу за використану електроенергію підлягає задоволенню.

Як вбачається з поданого позивачем детального розрахунку нарахування пені (а.с. 115-150) позивачем, у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, за період з 01.10.2009р. по 01.10.2010р. нараховано 8264,06грн. пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4. договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 2 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за кожний день прострочення платежу, в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи положення вищезазначених норм, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним уточненому розрахунку пені (а.с. 115-150), суд обмежив період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені становить загалом 234грн., зокрема: 56,31грн. за період з 01.10.2009р. по 24.10.2009р. на суму боргу 4177,55грн.; 15,63грн. за період з 01.10.2009р. по 26.11.2009р. на суму боргу 488,24грн., 26,59грн. за період з 01.10.2009р. по 27.12.2009р. на суму боргу 537,97грн.; 30грн. за період з 01.10.2009р. по 23.01.2010р. на суму боргу 464,40грн.; 46,89грн. за період з 01.10.2009р. по 23.03.2010р. на суму боргу 479,83грн.; 0,07грн. за період з 28.10.2009р. по 28.04.2010р. на суму боргу 0,70грн.; 30,87грн. за період з 25.03.2010р. по 25.09.2010р. на суму боргу 331,68грн.; 0,05грн. за період з 24.07.2010р. по 30.09.2010р. на суму боргу 1,64грн.; 27,59грн. за період з 29.09.2010р. по 30.09.2010р. на суму боргу 32485,18грн. Відтак, вимога про стягнення 8264,06грн. пені. підлягає частковому задоволенню в розмірі 234грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про безпідставне нарахування позивачем пені на 597,53грн. боргу за реактивну електроенергію, оскільки як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у розмірі 74627,72грн., в той час як судом не вирішувалося питання про стягнення з відповідача 597,53грн. боргу за реактивну електроенергію.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 74627,72грн. основного боргу та 234грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство Київської дослідної станції Інституту землеробства УААН” (07334, Київська обл., Вишгородський район, с. Литвинівка; код ЄДРПОУ 32504969) на користь Закритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) 74 627 (сімдесят чотири тисячі шістсот двадцять сім гривень) 72 коп. основного боргу, 234 (двісті тридцять чотири гривні) 00 коп. пені, 748 (сімсот сорок вісім гривень) 62 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять гривень) 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволення решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 20.01.2011р.