Рішення № 13494390, 17.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р. Справа № 17/235-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Геопроект”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-сервісна компанія”

про стягнення 85 608,40грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Губаненко Ю.П. (дов. № 13-ю від 24.11.2010р.);

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Геопроект” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-сервісна компанія” (далі - відповідач) про стягнення 85 608,40грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на створення проектно-вишукувальної продукції № 401-08 від 25.09.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2010р. порушено провадження у справі № 17/235-10, розгляд справи призначено на 10.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2011р. розгляд справи відкладено на 17.01.2011р.

В судовому засідання 17.01.2011р. представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судові засідання 10.01.2011р. та 17.01.2011р. не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належний чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Геопроект” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Житлово-сервісна компанія” (Замовник) укладено договір на створення проектно-вишукувальної продукції № 401-08, згідно якого виконавець зобов’язався виконати інженерно-геологічні вишукування для будівництва „Другого житлового району (Район вулиць Богунська-Маяковського) в м. Бровари Київської області” (далі „проектно-вишукувальна продукція”), а замовник –прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.1., 2.2., договору за виготовлену проектно-вишукувальну продукцію відповідно до договору замовник перераховує виконавцеві у відповідності з кошторисом № 1 – 180 608,40грн. з ПДВ. Виконання робіт проводиться після отримання авансу в розмірі 50 % вартості робіт з виготовлення проектно-вишукувальної продукції, визначеної в п. 2.1. договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що після закінчення робіт виконавець передає замовнику акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції, що є підставою для розрахунку за виконану роботу.

Строк дії договору: договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 5.1. договору).

На виконання п. 1.1. договору на створення проектно-вишукувальної продукції № 401-08 від 25.09.2008р. позивачем виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 180 608,40грн., що підтверджується актом приймання-передачі робіт, складеним 08.12.2008р. згідно договору № 401-08 від 25.09.2008р. (а.с. 11) та підписаним і скріпленим печатками обох сторін договору.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Відповідач свої зобов’язання з оплати виконаних позивачем робіт згідно договору на створення проектно-вишукувальної продукції № 401-08 від 25.09.2008р. виконав неналежним чином, сплативши на рахунок позивача 95 000грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Промінвестбанк” № 26 від 12.01.2011р. (а.с. 23) та банківськими виписками (а.с. 10, 12-13), решту оплати за договором відповідач, на момент судового розгляду справи, не здійснив, що підтверджується довідкою ПАТ „Промінвестбанк” № 26 від 12.01.2011р. (а.с. 23) та банківськими виписками (а.с. 10, 12-13). Відтак, станом на момент судового розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 85 608,40грн. (180 608,40грн. –95 000грн.).

Предметом позову є вимога про стягнення 85 608,40грн. боргу.

Суд встановив, що між сторонами виникли підрядні правовідносини з проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд встановив, що позивачем на виконання п. 1.1. договору на створення проектно-вишукувальної продукції № 401-08 від 25.09.2008р. виконані, а відповідачем прийняті, підрядні роботи на загальну суму 180 608,40грн., що підтверджується актом приймання-передачі робіт, складеним 08.12.2008р. згідно договору № 401-08 від 25.09.2008р. (а.с. 11), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору; відповідач свої зобов’язання, з оплати виконаних позивачем підрядних робіт згідно договору на створення проектно-вишукувальної продукції № 401-08 від 25.09.2008р., виконав неналежним чином, сплативши на рахунок позивача 95 000грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Промінвестбанк” № 26 від 12.01.2011р. (а.с. 23) та банківськими виписками (а.с. 10, 12-13), решту оплати за договором відповідач, на момент судового розгляду справи, не здійснив, що підтверджується довідкою ПАТ „Промінвестбанк” № 26 від 12.01.2011р. (а.с. 23) та банківськими виписками (а.с. 10, 12-13). Відтак, станом на момент судового розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 85 608,40грн. (180 608,40грн. –95 000грн.).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 85 608,40грн. боргу підлягає задоволенню.

Суд встановив, що позивачем за позовну вимогу про стягнення 85 608,40грн. сплачено державне мито в розмірі 857грн., хоча, згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів стягується державне мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), останній повинен був сплатити 856,08грн. (1 % від суми позову 85 608,40грн.), переплативши до Державного бюджету України 0,92грн. (857грн. –856,08грн.). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 0,92грн. (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 856,08грн. державного мита.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-сервісна компанія” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Порошкова, буд. 2; код ЄДРПОУ 33212404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Геопроект” (02094, м. Київ, Деснянський р-н., вул. Попудренка, буд. 52; код ЄДРПОУ 30182409) 85 608 (вісімдесят п’ять тисяч шістсот вісім гривень) 40 коп. боргу, 856 (вісімсот п’ятдесят шість гривень) 08 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 19.01.2011р.